Рішення № 61301195, 08.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6237/16

Головуючий у першій інстанції Рева С. В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Процик М.В.,

за участю секретаря - Сідлецької Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_4 про приведення об'єкту до попереднього стану, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 липня 2016 року,

встановила:

У серпні 2014 року Київська районна державна адміністрація Одеської міської ради (далі - Райадміністрація) звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила зобов'язати ОСОБА_4 власними силами та за рахунок власних коштів привести до попереднього стану самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 (далі - Квартира), відповідно до технічного паспорту на вказану квартиру, виданого КП «ОМБТІ та РОН» у вересні 2005 року, шляхом знесення добудованої частини балкону.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що Райадміністрацією разом з Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, Інспекцією ДАБК в Одеській області з виїздом на місце було проведено перевірку, якою встановлено, що власником квартири, яка розташована на другому поверсі житлового будинку, проведена самовільна реконструкція зазначеної квартири шляхом здійснення добудови зі збільшенням площі балкону.

Райадміністрацією було прийнято розпорядження № 348 від 23.06.2014 р. про зобов'язання відповідачки власними силами і за рахунок власних коштів привести до попереднього стану самочинно реконструйованої квартири, шляхом демонтажу добудованої частини балкону. Однак, вимоги Райадміністрації ОСОБА_4 не виконала.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх за викладених у позові підстав.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні. Пояснила, що вона придбала квартиру вже з реконструйованим балконом. Ніякої реконструкції вона не робила.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року позов Київської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_4 за рахунок власних коштів привести до попереднього стану самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорту на вказану квартиру, виданного КП «ОМБТІ та РОН» у вересні 2005 року, шляхом знесення добудованої частини балкону.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Провадження у справі закрити. Посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Київська районна адміністрація Одеської міської ради письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала. У судовому засіданні її представники вважали необхідним скаргу відхилити. Рішення суду залишити без змін. Посилалися на необґрунтованість скарги. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Райадміністрації, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими (а. с. 76, 79 - 80).

Колегія суддів вважає, що вищевказаних висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального (ст. 16 ЦПК України) права. Доводи апеляційної скарги щодо скасування рішення суду та закриття провадження є обґрунтованими.

Встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 20 - 21).

Відповідно до акта від 08.04.2014 р., складеного головним спеціалістом відділу благоустрою території Київської районної адміністрації Заболотним О.М., головним спеціалістом сектору архітектури Київського району управління архітектури та містобудування Єфремовим В.ІО. та головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 м. Одеси інспекції ДАБК в Одеській області Якименко М.М., власником вищезазначеної квартири проведено роботи з реконструкції квартири шляхом розширення площі балкону (а. с. 7).

23.06.2014 р., після звернення до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (а. с. 9) та до Інспекції ДАБК в Одеській області (а. с. 8), Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було винесено розпорядження № 348 про зобов'язання відповідачки привести самочинно реконструйовану квартиру у відповідність до технічного паспорту, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» у вересні 2005 р., шляхом демонтажу самочинно реконструйованого балкону у десятиденний термін (а. с. 6).

Вимоги розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_4 не виконала.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із ч. 7 ст. 376 ЦК України, в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

За п. «б» ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється у тому числі шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до підпункту 3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Згідно п. 1.1. Положення про Київську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 13 лютого 2014 року № 4584-VI (а. с. 93 - 101), Київська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Київського району міста Одеси, згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За п. 3.2.8. наведеного Положення, у галузі будівництва райадміністрація: здійснює контроль за недопущенням самовільного будівництва у районі; здійснює заходи щодо виявлення па території району фактів самовільного будівництва або реконструкції, та звертається до суду з відповідними позовами про знесення самовільно побудованих об'єктів або приведення самовільно реконструйованих об'єктів у первинний стан.

Позивач звернувся до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання делегованих владних управлінських функцій зі здійснення контролю у сфері містобудування у зв'язку із порушенням відповідачем вимог законодавства з питань будівництва та містобудування, таким чином відносини між сторонами є публічно-правовими, а тому зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

До вказаних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ по аналогічній справі в ухвалі від 01.06.2016 р. (справа № 520/15111/14ц (6-24377св15) (а. с. 102 - 105).

За правилами ст. 16 ЦПК України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17), Господарським процесуальним кодексом України (ст. ст. 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства..

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін є, як правило, фізична особа).

Оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції та відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог діючого процесуального законодавства та роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрив провадження за вищезазначеними позовними вимогами Райадміністрації та ухвалив відповідне рішення (а. с. 76, 79 - 80).

Згідно із ч. 1 ст. 310 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Провадження у справі необхідно закрити.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, необхідно повідомити позивачеві, що розгляд вищевказаних позовних вимог віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 205 303, 307, 310, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 липня 2016 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_4 про приведення об'єкту до попереднього стану - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

М. В. Процик