Рішення № 6130102, 21.07.2008, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа №2-1730/08

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2008 року Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.

При секретарі Лук'яновій І.Ю.

За участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Торезьке шахтобудівельне управління № 7" про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та грошового відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, позивач працював на підприємстві відповідача з 06 червня 2006 року по 08 жовтня 2007 року, звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Відповідач не виконав встановлений ст. 115 КЗпП України обов'язок щодо своєчасної виплати заробітної плати, зокрема позивачеві не виплачена заробітна плата за 2007 рік:

березень - 477 гривень 67 копійок;

квітень - 2205 гривень 27 копійок;

травень - 966 гривень 40 копійок;

червень - 896 гривень 40 копійок;

липень - 1815 гривень 69 копійок;

серпень - 1241 гривні 01 копійка;

вересень - 1148 гривень 32 копійки;

жовтень - 894 гривні 61 копійка;

Усього - 9645 гривень 96 копійок. У зв'язку з порушенням терміну виплати заробітної плати, позивач має право на компенсацію, розмір якої становить 2135 гривень 11 копійок, загальна сума заборгованості становить 11460 гривень 80 копійок. Відповідач не провів повний розрахунок з позивачем в день звільнення і згідно вимог ст. 117 КЗпП України відповідач має сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку. Те, що відповідач по теперішній час не здійснив з позивачем повний розрахунок, завдає позивачеві моральних страждань, він весь час переживав з приводу існування його сім'ї та внаслідок чого позивач та його сім'я були позбавлені нормального життєвого спілкування з оточуючими близькими людьми. Розмір моральних страждань позивач оцінює в 500 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості із заробітної плати у сумі 9645 гривень 96 копійок, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у сумі 2135 гривень 11 копійок, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку із заробітної плати при звільненні по день фактичного розрахунку та грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 гривень.

Ухвалою суду від 21 липня 2008 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку за заявою позивача залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони ґрунтуються. На запитання головуючого відповів, що через те що йому не виплачувалася заробітна плата, він не міг протягом тривалого часу задовольняти потреби свої та сім'ї, вимушений був докладати додаткових зусиль для того, щоб прокормитися, брав у борг, сильно переживав через те, що не може забезпечити сім'ю.

Відповідач, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив. Надав суду письмову заяву про розгляд справи без участі свого представника. Також надав письмові заперечення щодо позовних вимог

ОСОБА_1, згідно яких з вимогами позивача згодні частково, а саме в частині стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації за затримку виплати заробітної плати. Не згодні з вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку та моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 є пенсіонером та працював на підприємстві перебуваючи пенсіонером, має гарантований дохід для свого життєзабезпечення, крім того, після звільнення з підприємства відповідача працевлаштувався в МКП "Глорія-96".

На підтвердження заявлених вимог та заперечень проти них, сторонами надані та досліджені судом наступні докази:

копія трудової книжки позивача;

копія довідки про заборгованість із заробітної плати позивача;

копія довідки про середній заробіток позивача;

копія довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

На підставі пояснень сторін та наданих ними доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Позивач ОСОБА_1 у період часу з 06 червня 2006 року по 08 жовтня 2007 року працював на підприємстві відповідача на посадах прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею, в.о. начальника гірничої дільниці, заступника начальника гірничої дільниці. Звільнений з підприємства за власним бажанням. За час роботи на підприємстві відповідача йому була нарахована та не виплачена заробітна плата на суму 9645 гривень 96 копійок. При звільненні позивача йому не було виплачено заборгованість із заробітної плати, не здійснено повний розрахунок з позивачем і на час розгляду справи в суді. Розмір компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати становить 2135 гривень 11 копійок. Наявність та сума заборгованості із заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати сторонами не оскаржується.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:

Згідно ч. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач,

характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості із заробітної плати, суд виходить з того, що відповідач своєчасно не виплачував заробітну плату позивачеві за період його роботи на підприємстві відповідача, порушивши на тривалий час строки її виплати (заробітна плата не виплачена й на час розгляду справи в суді), при звільненні позивача з підприємства відповідача не провів з ним повний розрахунок, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що об'єктивні докази, які б охарактеризували перенесені відповідачем моральні страждання сторонами в судовому засідання не надавалися та судом не досліджувалися. Разом з тим, суд вважає доведеним сам факт душевних страждань позивача спричинених невиплатою йому заробітної плати як за весь період роботи на підприємстві відповідача, так невиплати її після звільнення і на час розгляду справи в суді (період з жовтня 2007 року), що позбавляє позивача коштів для існування, об'єктивно вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Перенесені моральні страждання позивач оцінює в 500 гривень і з урахуванням характеру страждань (тривалі душевні хвилювання через відсутність грошових коштів для забезпечення звичайних життєвих потреб, прикладення додаткових зусиль для організації свого життя), характеру немайнових втрат, їх обсягу, тривалості, небажання відповідача в добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що заявлений розмір грошового відшкодування моральної шкоди є необхідним, достатнім, розумним і справедливим, тому позовні вимоги щодо його стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Середньомісячний заробіток позивача становить 2172 гривні 24 копійки (згідно довідки відповідача, а.с. 3). Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 2172 гривні 24 копійки.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень та судовий збір у розмірі 122 гривні 81 копійка (загальна сума стягнення за рішенням 12281, 07 гривень х 1%).

Керуючись ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Торезьке шахтобудівельне управління № 7" про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та грошового відшкодування моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Торезьке шахтобудівельне управління № 7" (код ЄДРПОУ 25669879, індекс 86510, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Горького, 6), на користь ОСОБА_1, який мешкає у м. Торезі Донецької області вул. Вешенська, 22:

· заборгованість із заробітної плати за період з березня 2007 року по жовтень 2007 року включно у розмірі 9645 гривень 96 копійок;

· компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 2135 гривень 11 копійок;

· грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 гривень;

усього стягнути 12281 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят одна) гривня 07 (сім) копійок.

Стягнути з Державного підприємства "Торезьке шахтобудівельне управління № 7"в дохід держави судовий збір у розмірі 122 (сто двадцять дві) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка та оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 2172 (дві тисячі сто сімдесят дві) гривні 24 (двадцять чотири) копійка.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення надруковане в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.