Рішення № 61300392, 08.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1367/16

Головуючий у першій інстанції Груца Є. Є.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Короткова В.Д.,

за участю секретарів - Томашевської К.В., Полякової В.О., Сідлецької Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 квітня 2015 року,

встановила:

У березні 2015 р. публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Банку: 1) заборгованість за кредитним договором № ОD30АЕ00000384 від 22.06.2007 р. у розмірі - 10 328,28 доларів США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 166 801,72 грн.; 2) судові витрати.

Банк в позові посилався на те, що ОСОБА_4 порушив зобов'язання за укладеним з Банком 22.06.2007 р. кредитним договором № ОD30АЕ00000384 (далі - Кредитний договір) з повернення кредиту, сплаті коштів за його користування. За вказаним кредитним договором позичальник отримав кредит у сумі - 12 061,43 доларів США для придбання автомобіля, строком - до 21.06.2012 р..

Станом на 30.01.2015 р. виникла заборгованість у розмірі - 10 328,28 доларів США, яка складається з: - заборгованість по кредиту в сумі - 2 122,96 доларів США.; - заборгованість за відсотками в сумі - 0,70 доларів США.; - пеня в розмірі - 8 246,08 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_5 був укладений договір поруки, за яким остання зобов'язалася нести солідарну відповідальність за виконання позичальником умов кредитного договору.

Банк представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань не надали.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27.04.2015 р. позов Банку задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Банку: 1) заборгованість за кредитними договором № ОD30АЕ00000384 від 22.06.2007 р. у розмірі - 166 801,72 грн.; 2) судовий збір у сумі - 1 668,02 грн..

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16.09.2015 р. заяву ОСОБА_4 від 19.08.2015 р. про перегляд вищевказаного заочного рішення залишено без задоволення.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить заочне рішення суду скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на те, що заочне рішення ухвалено судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

Банк письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні його представник вважала необхідним скаргу відхилити. Рішення залишити без змін. Посилалася на те, що рішення є законним та обґрунтованим. На виконання ухвал апеляційного суду про витребування доказів надала акт прийому-передачі автомобіля Банку для подальшої його реалізації, видану ОСОБА_4 Банку довіреність від 24.12.2010 р. на продаж автомобіля, звіт про оцінку автомобіля, виписку з банківського рахунку ОСОБА_4, укладені ОСОБА_4 додаткові угоди від 22.03.2012 р. та 24.01.2014 р. до кредитного договору, розрахунок по пені, визначений в національній валюті - гривні, з врахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася. Про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. Причини неявки не повідомила. Письмових пояснень на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторони, інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

ОСОБА_5 заочне рішення суду першої інстанції не оскаржила. Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України рішення суду в частині дії договору поруки не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень не неї, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтями 213, 214 ЦПК передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Задовольняючи позов Банку в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 порушив договірні обов'язки за кредитним договором з повернення кредиту, сплаті процентів за користування грошима. Станом на 30.01.2015 р. заборгованість ОСОБА_4 за кредитом становить - 166 801,72 грн.. ОСОБА_5 за договором поруки несе солідарну відповідальність за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (а. с. 37 - 38).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про існування між сторонами кредитних правовідносин, необхідність стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 11, 509, 525, 526, 1046 - 1050, 1054 - 1055 ЦК України) та процесуального ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК України) права.

Встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.06.2007 р. між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № ОD30АЕ00000384. За вказаним кредитним договором позичальник отримав кредит у сумі - 12 061,43 доларів США для придбання автомобіля, строком - до 21.06.2012 р. (а. с. 12 - 14).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_5 був укладений договір поруки (а. с. 15), за яким остання зобов'язалася нести солідарну відповідальність за виконання позичальником умов кредитного договору (п. 4).

ОСОБА_4 порушив договірні обов'язки за кредитним договором з повернення кредиту, сплаті процентів за користування грошима. Станом на 30.01.2015 р. виникла заборгованість за кредитним договором № ОD30АЕ00000384 від 22.06.2007 р.. У доданому до позову розрахунку заборгованості (а. с. 5 - 7) вона становить: - заборгованість по кредиту - 2 122,96 долара США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 34 286,13 грн.; - заборгованість за відсотками в сумі - 70 (сімдесят) центів США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 11,31 грн.; - заборгованість по пені - 8 246,08 доларів США.

Між сторонами виникли правовідносини, які виникають з договору кредиту та договору поруки.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526, 629 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами, передбаченими ст. ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки встановлено, що позичальник порушив умови кредитного договору з повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, у встановлені договором строки не повернув кредит, вірним є висновок суду першої інстанції про солідарне стягнення з відповідачів на користь Банку суми заборгованості за кредитом.

Наявний у справі розрахунок боргу (а. с. 5 - 7) колегію суддів перевірений в частині заборгованості по кредиту та процентам, визнаний правильним.

Щодо доводів апеляційної скарги про погашення боргу шляхом сплати 10 000 доларів США та передання Банку автомобіля, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Акту прийомки від 30.08.2010 р. ОСОБА_4 передав Банку автомобіль «Ніссан Максіма», НОМЕР_1, (далі - Автомобіль) та доручив Банку продати його (а. с. 95).

Станом на 06.09.2010 р. визначено ринкову вартість автомобіля у розмірі - 70 000 грн. (а. с. 97 - 105).

24.12.2010 р. ОСОБА_4 видав Банку довіреність на продаж вказаного автомобіля. Бланк довіреності - ВРД № 974189 (а. с. 96).

Відповідно до листа Регіонального сервісного центру в Одеській області від 15.03.2016 р. (а. с. 113) за вищевказаним дорученням 10.02.2011 р. автомобіль «Нісссан Максіма», НОМЕР_1, був знятий з обліку у зв'язку з продажем його громадянину ОСОБА_6.

У листі Банку від 19.05.2016 р. (а. с. 123) також вказується, що автомобіль було продано на підставі виданої позивачем довіреності та 14.04.2011 р. від реалізації автомобіля в рахунок погашення заборгованості була зарахована сума у розмірі - 8 641,20 доларів США.

Зарахування Банком в рахунок погашення заборгованості коштів від продажу автомобіля підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_4 (а. с. 106 - 112) та укладеними ОСОБА_4 з Банком додатковою угодою від 22.03.2012 р. до кредитного договору, в якій розмір заборгованості на час її укладення визначений у розмірі - 5 003,30 доларів США (а. с.127 - 130), та додатковою угодою від 24.01.2014 р. до кредитного договору, в якій розмір заборгованості на час її укладення визначений у розмірі - 2 327,58 доларів США (а. с.124 - 126).

Таким чином, доводи апелянта щодо погашення кредиту шляхом сплати коштів у сумі - 10 000 доларів США та передачею Банку автомобіля не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому не приймаються колегією суддів до уваги.

Доводи апелянта про його несповіщення про час і місце розгляду справи спростовуються відомостями про отримання ним судових повісток про виклик у судові засідання, призначені на 06.04.2015 р. та 27.04.2015 р. (а. с. 31, 34), а тому вважається, що апелянт був повідомлений про час і місце розгляду справи (ст. ст. 74, 76 ЦПК України).

Однак, ухвалене судом першої інстанції рішення в частині визначення розміру пені за кредитним договором вимогам діючого законодавства (ст. 551 ЦК України) не відповідає. Погодитися з висновком суду в цій частині не можна. Цього висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апелянта в цій частині є частково обґрунтованими. Розмір заборгованості з пені необхідно змінити.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачено, що істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання.

Згідно доданого Банком до позову розрахунку розмір пені становить - 8 246,08 доларів США (а. с. 5 - 7). По-перше, вказаний розмір визначено з порушенням діючого законодавства та умов кредитного договору (п. п. 4.1, 4.2) щодо визначення розміру пені тільки в гривні. По-друге, він значно перевищує загальну суму заборгованості по кредиту та процентам в розмірі - 2 123,66 долара США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 34 297,44 грн..

На вимогу апеляційного суду Банк надав розрахунок пені з урахуванням положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, розмір якої становить - 88 778,45 грн. (а. с. 160 - 172), який також значно перевищує загальний розмір заборгованості по тілу кредиту та процентам.

Враховуючи відсутність доводів Банку щодо негативних наслідків через прострочення виконання зобов'язання, колегія суддів вважає можливим зменшити розмір пені, стягнувши з відповідача на користь Банку пеню у розмірі, який дорівнює розміру основної заборгованості за кредитом та відсотками, тобто в сумі - 34 297,44 грн.. В задоволенні решти позовних вимог Банку про стягнення пені треба відмовити.

Доводи та вимоги апеляційної скарги щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не засновані на положеннях ст. ст. 307, 309 ЦПК України, а тому є неспроможними.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до положень Глави 8 ЦПК України, роз'яснень, які містяться в п. 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.204 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», з подальшими змінами та доповненнями, солідарне стягнення суми судових витрат, зокрема, судового збору законом не передбачено. При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів сплачений судовий збір відшкодовується пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Тому в цій частині колегія суддів виходить за межі доводів апеляційної скарги (ч. 3. ст. 303 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції. Підставою для скасування рішення суду є порушення судом норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки неправильне застосування судом вищевказаних норм матеріального права, порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, заочне рішення суду першої інстанції необхідно скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» солідарно заборгованість за кредитним договором № ОD30АЕ00000384 від 22.06.2007 р., а саме: - заборгованість по кредиту в сумі - 2 122,96 доларів США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 34 286,13 грн.; - заборгованість за відсотками в сумі - 70 центів США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 11,31 грн.. Разом по кредиту та процентам - 2 123,66 доларів США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 34 297,11 грн.; - пеня у розмірі - 34 297,11 грн..

На підставі вищевказаного, згідно із ст. ст. 79, 88 ЦПК України, на користь Банку необхідно стягнути в рівних частках з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судовий збір у сумі - 683,89 грн., тобто з кожного - по 341,95 грн. = 1 668,02 грн. (а. с. 1) х 41% : 2.

З Банку необхідно стягнути на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі - 1 212,55 грн. = 2 055,17 грн. (а. с. 67) х 59%.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 квітня 2015 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_3) та ОСОБА_5 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_4) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» солідарно - заборгованість за кредитним договором № ОD30АЕ00000384 від 22 червня 2007 р., а саме: - заборгованість по кредиту в сумі - 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) долара 96 центів США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 34 286 (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 13 коп.; - заборгованість за відсотками в сумі - 70 (сімдесят) центів США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 11 (одинадцять) грн. 31 коп.. Разом по кредиту та процентам - 2 123 (дві тисячі сто двадцять три) долара 66 центів США, що за курсом НБУ від 30.01.2015 р. складає - 34 297 (тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 11 коп.; - пеня у розмірі - 34 297 (тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 11 коп..

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_3) та ОСОБА_5 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_4) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в рівних частках судовий збір у сумі - 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 89 коп., тобто з кожного - по 341 (триста сорок одна) грн. 95 коп..

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_3) судовий збір у сумі - 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн. 55 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

В. Д. Коротков