Ухвала суду № 61294417, 06.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

06 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 489/1898/16-а

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.,

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Мишевській О.В.

з участю: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Миколаївської міської ради на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2016 року (про забезпечення позову) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування пункту рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо відмови від видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі ВК ММР) про скасування п.1.15 рішення ВК ММР №295 від 25 березня 2016 року "Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами".

26 травня 2016 року позивачем було подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії п.1.15 рішення ВК ММР від 25 березня 2016 року №295 "Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві";

- заборони ММР (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612) та іншим особам вчиняти будь-які дії стосовно знесенню (демонтажу) належних ФОП ОСОБА_2

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2016 року вжито заходи забезпечення адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 до ВК ММР.

Зупинено дію п.1.15 рішення ВК ММР від 25 березня 2016 року №295 "Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами" щодо відмови ФОП ОСОБА_2 у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ВК ММР ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ВК ММР, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про зупинення дії пункту оскаржуваного рішення є правомірною та підлягає задоволенню.

Разом з тим, підстав для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу або будь-яким іншим органам вчиняти будь які дії щодо демонтажу рекламних засобів суд першої інстанції не вбачав у зв'язку з тим, що демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів унеможливлює здійснення іншими виконавчими органами міської ради, підпорядкованим службам, організаціям, установам та підприємствам вчинення будь-яких дій щодо демонтажу рекламних засобів, стосовно яких відмовлено у видачі дозволів п.1.15 рішення виконкому міської ради від 25 березня 2016 року №295, а тому необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у таких спосіб не існує.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії п.1.15 рішення ВК ММР від 25 березня 2016 року №295 "Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві", виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст. 117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Судова колегія звертає увагу, що саме п.1.15 рішення ВК ММР від 25 березня 2016 року №295 "Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві", дію якого зупинено в рамках вжиття заходів забезпечення позову, є предметом спору у даній справі.

Отже, суд першої інстанції, задовольнивши клопотання про зупинення дії п.1.15 рішення ВК ММР від 25 березня 2016 року, фактично вирішив спір по суті до винесення рішення у справі, що є неприпустимим з огляду на положення ст.ст. 117, 118 КАС України.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, порядок надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві встановлено Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, затвердженими рішенням ВК ММР від 04 жовтня 2011 року №1015 (далі Правила).

Згідно п.п.5.26, 5.28 Правил, ВК ММР згідно з регламентом приймає рішення про надання дозволу або про відмову в його наданні. Водночас між виконкомом Миколаївської міської ради та розповсюджувачем реклами укладається договір про надання місць для розміщення зовнішньої реклами, який підписується міським головою (заступником міського голови). Договір укладається на строк дії дозволу.

Відповідно до п.8.2 Правил, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних конструкцій, що перебувають у міській комунальній власності, здійснюється по договору за формою згідно з Додатком 4. Плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, зараховується до міського бюджету.

Так, оскільки у позивача відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, договір про надання місць для розміщення зовнішньої реклами з ним не укладено та відповідно плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності ним не справляється.

Таким чином, у випадку задоволення позовних вимог позивач, використовуючи спірні рекламні засоби, не проведе оплату за використання місця для їх розташування, яке перебуває у комунальній власності, а у міської ради та її виконавчих органів буде відсутня можливість стягнути цю плату, оскільки підставою для її нарахування є договір, який за обставин, що склалися, не укладався.

Отже, розглянувши подане позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки це клопотання необґрунтоване та неспівмірне із заявленим позовним вимогам, оскільки заявником не доведено існування наведених підстав, що надають можливість вчинити заходи забезпечення позову.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що клопотання про забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим судове рішення, відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.6 ч.1 ст. 199; ч.1 п.4 ст. 202; п.3 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Миколаївської міської ради задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2016 року (про забезпечення позову) скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 вересня 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.