донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.09.2016 справа № 905/1853/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:ОСОБА_4 за дов. № ББУ/ДУ152/ВП/15 від 10.12.2015, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м. Білицьке, м. Добропілля Донецької області, на рішення Господарського суду Донецької областівід30.06.2016по справі№ 905/1853/16 (суддя Кротінова О. В.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро,доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м. Білицьке, м. Добропілля Донецької області,простягнення 109 310, 00 грн.
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі ПАТ «Укрзалізниця»), м. Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (далі ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»), м. Білицьке, м. Добропілля Донецької області, про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в сумі 109 310, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.06.2016 у справі № 905/1853/16 позовні вимоги ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» задоволено у повному обсязі. Рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2016 у справі № 905/1853/16 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Заявник апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, а також неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що комерційний акт та акти загальної форми складено із порушенням вимог чинного законодавства, а відчеплення вагонів залізницею не засвідчено належним чином в основній залізничній накладній.
Представник позивача у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності, з чим погодився представник відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі, та просить її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» 03.12.2015 зі станції «Добропілля» Донецької залізниці за накладною № 48493102 здійснило відправлення вагонів з вантажем «вугілля камяне марки Г газовий» до станції призначення «Бурштин» Львівської залізниці (а. с. 8)
Згідно з відомістю вагонів до накладної № 48493102 маса вантажу у вагоні № 50049196 становить 70 000 кг, а у вагоні № 56743701 71 000 кг (а. с. 8, зворот).
У процесі перевезення вантажу на станції «Нижньодніпровськ-Вузол» Придніпровської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у вагонах №№ 50049196 і 56743701 та здійснено контрольне зважування на електронно-тензометричних вагонних вагах (150 т), про що складено комерційний акт від 04.12.2015 РА № 011922/997/109 (а. с. 12).
Зі змісту комерційного акта вбачається, що 04.12.2015 при прибутті поїзда та зважуванні вагону виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у залізничній накладній № 50397579 від 03.12.2015, а саме: маса вантажу у вагоні № 50049196 за накладною становить: нетто 70 000 кг, тара 23 400 кг, брутто не зазначено, а при контрольному зважуванні: нетто 70 700 кг, тара 23 400 кг, брутто 94 100 кг; у вагоні № 56743701 маса вантажу за накладною становить: нетто 71 000 кг, тара 21 800 кг, брутто не зазначено, а при контрольному зважуванні: нетто 72 250 кг, тара 21 800 кг, брутто 94 050 кг.
Отже, різниця маси вантажу у вагоні № 50049196 становить 700 кг, а у вагоні № 56743701 1250 кг у бік збільшення.
Спірні вагони після здійснення контрольного зважування 04.12.2015 були направлені до основної відправки за залізничними накладними № 47099809 (а. с. 9) та № 47099817 (а. с. 10)
У розділі «Є» комерційного акта «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» уповноваженими працівниками станції «Бурштин» Львівської залізниці зроблено відмітку про те, що під час перевірки вантажу різниці проти комерційного акта не виявлено.
У звязку з тим, що у накладній № 50215276 відповідач неправильно зазначив масу вантажу у вагонах №№ 50049196 та 56743701 позивач нарахував відповідачу штраф у пятикратному розмірі перевізної плати за кожний вагон на загальну суму 109 310, 00 грн.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, виходячи з такого.
За змістом статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами і правилами, що видаються відповідно до них.
Аналогічні приписи закріплені у статті 307 ГК України.
Відповідно до частини третьої статті 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
За приписами статей 23 і 24 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Як встановлено статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть бути підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, посвідчуються актами.
Аналогічні положення закріплені у статті 129 Статуту залізниць України.
Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 у разі, коли під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Відповідно до пункту 12 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
За змістом пункту 1.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші засоби ваговимірювальної техніки, передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення.
Згідно з приписами статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній (пункт 5 Правил приймання вантажів до перевезення).
Таким чином масу вантажу визначає вантажовідправник, який несе відповідальність за достовірність внесених до залізничної накладної відомостей.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що комерційний акт складено із порушенням пунктів 8 Правил складання актів, пункт 5.1 Правил оформлення перевізних документів щодо неповноти заповнення залізницею супровідних документів.
Колегія суддів вважає, що заперечення відповідача є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи, адже у залізничних накладних №№ 47099809 (а. с. 9) та 47099817 (а. с. 10) наявні відмітки станції «Нижньодніпровськ-Вузол» Придніпровської залізниці про складання комерційного акту № 011922/997/109 від 04.12.2015 та досилання вагонів до основної відправки.
Крім того, факт складання зазначених актів засвідчено і в основній залізничній накладній № 48493102 та скріплено штемпелем станції «Нижньодніпровськ-Вузол» Придніпровської залізниці.
Колегія суддів також відхиляє доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності в актах загальної форми опису обставин, які стали підставою для складання цих актів, оскільки з їх змісту вбачається, що спірні вагони були відчеплені для перевантаження, а обовязок залізниці періодично перевіряти масу вантажу випливає безпосередньо зі змісту статті 24 Статуту залізниць України.
Тензометричні вагонні ваги ВВЭТ-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-С, на яких здійснювалось контрольне зважування спірних вагонів, згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки вагонних ваг № 14 на станції «Нижньодніпровськ-Вузол» Придніпровської залізниці, є справними та придатними до експлуатації (а. с. 16-17).
Оскільки зі змісту залізничної накладної № 48493102 вбачається, що маса вантажу була визначена вантажовідправником, який несе відповідальність за достовірність внесених до залізничної накладної відомостей, а при перевірці вантажу на станції призначення різниці проти комерційного акту РА № 011922/997/109 від 04.12.2015 виявлено не було, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є доведеними.
Отже, виходячи з розміру провізної плати за вагон № 56743701 (10 931, 00 грн.) та № 50049196 (10 931, 00 грн.) колегія суддів вважає, що на підставі статей 118 та 122 Статуту залізниць України позивач правильно визначив розмір штрафу в сумі 109 310, 00 грн. (пятикратний розмір перевізної плати) відповідно до вимог Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України № 317 від 26.03.2009, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо інших доводів і заперечень, наведених в апеляційній скарзі, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2016 у справі № 905/1853/16 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване з наведених вище підстав.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Білицьке, м. Добропілля Донецької області, на рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2016 у справі № 905/1853/16 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2016 у справі № 905/1853/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГоловуючийО.А. Скакун
Судді:О.О. Радіонова
ОСОБА_3
Судове рішення № 61292019, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 14.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/1853/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: