Рішення № 61290306, 08.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/8351/15-ц Провадження № 22-ц/795/1401/2016 Головуючий у I інстанції Супрун О. П. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді: Мамонової О.Є.

суддів: Острянського В.І., Позігуна М.І.

при секретарі: Зіньковець О.О.

за участю: представника позивача КП «ЖЕК-13» ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3, представника відповідача - Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2016 року у справі за позовом Комунального підприємства «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради про визнання членом сімї наймача, визнання права користування житлом,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про виселення останніх без надання іншого жилого приміщення з державної квартири №12/2 в житловому будинку №5 по вул. Волковича в м. Чернігові. Позов обґрунтований тим, що КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради є балансоутримувачем вказаного житлового будинку. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №70 від 16 лютого 1987 року спірну квартиру було виділено ОСОБА_6, яка 20 лютого 2014 року померла і в подальшому її було знято з реєстраційного обліку за зазначеною адресою та припинено дію договору найму. У спірній квартирі залишилися проживати без реєстрації відповідачі, а саме син померлої ОСОБА_6 ОСОБА_5, який зареєстрований за іншим місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1/1 в м. Чернігові, та її онук ОСОБА_2 Відповідачам 21 січня 2015 року було направлено лист-попередження про звільнення займаної державної квартири, який залишився без реагування. Відповідачі вказану квартиру у добровільному порядку не звільнили і продовжують проживати без належних правових підстав, а тому на підставі ч.3 ст.116 ЖК України підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради, у якому просив відмовити КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого жилого приміщення; визнати ОСОБА_2 членом сімї наймача жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1/2 в м. Чернігові ОСОБА_6; визнати за ОСОБА_2 право користування вказаним жилим приміщенням та визнати ОСОБА_2 наймачем вказаної квартири за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача ОСОБА_6

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що з народження і по теперішній час постійно проживає у квартирі №12/2 по вул. Волковича, 5 в м. Чернігові без реєстрації місця проживання. У вказаній квартирі ОСОБА_2 проживав з наймачем - рідною бабусею ОСОБА_6 до її смерті. За життя ОСОБА_6 він був неповнолітній, із бабусею у них був спільний побут. Іншого житла ОСОБА_2 не має, його постійне місце проживання у квартирі №12/2 по вул. Волковича, 5 в м. Чернігові ніким не оспорюється, а навпаки підтверджується актом від 18 лютого 2015 року. Після смерті бабусі ОСОБА_2 неодноразово звертався до КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, Управління квартирного обліку та приватизації майна Чернігівської міської ради із заявами про надання йому дозволу на укладення договору житлового найму, визнання його членом сімї наймача та визнання наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього (померлого) наймача, але отримав відмову у їх розгляді.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2016 року позов КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради задоволено; виселено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з квартири №12/2 у будинку №5 по вулиці Волковича в м. Чернігові без надання іншого жилого приміщення; стягнуто із ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради судові витрати в сумі 121,80 грн. з кожного; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради та задовольнити його зустрічні позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Заявник вважає висновок суду про відсутність належних та допустимих доказів щодо постійного проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі до смерті наймача та ведення з наймачем спільного господарства безпідставним та таким, що не відповідає матеріалам справи. ОСОБА_2 зазначає, що його постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/2 в м. Чернігові підтверджується актом від 18 лютого 2015 року, довідкою зі школи від 02.02.2015 року, довідкою КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради для взяття його на військовий облік, за якою за життя зверталася сама ОСОБА_6 Після смерті ОСОБА_6 заявник несе витрати по сплаті комунальних послуг, про що свідчить відсутність заборгованості.

Як вказує заявник, за місцем реєстрації своєї матері ОСОБА_7, яка є військовослужбовцем, за адресою: вул. Шевченка, 105 в м. Чернігові, він ніколи не проживав, як і його матір. Вказана будівля належить Міністерству оборони України та використовується як гуртожиток для проживання військовослужбовців, але ні ОСОБА_7, ні членам її сімї за місцем реєстрації житлова площа не виділялася.

Заявник наголошує, що його матір ОСОБА_7 з 2012 року проходила службу в м. Севастополь, а з 2014 року в с. Жовтень Одеської області. Приїжджаючи до м. Чернігова мати проживала у спірній квартирі, саме нею було укладено договір 12.02.2012 року із ТОВ «Паутіна» про підключення квартири №12/2 по вул. Волковича, 5 в м. Чернігові до мережі Інтернет.

Заявник стверджує, що його батько відповідач ОСОБА_5 постійно проживає ІНФОРМАЦІЯ_3/1 в м. Чернігові, а тому виселення його із спірної квартири, до якої він не має жодного відношення є незаконним і таким, що суперечить нормам ст. 116 ЖК України.

У письмових запереченнях КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишити без змін рішення районного суду.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради ОСОБА_1, яка просила відхилити апеляційну скаргу та залишити в силі рішення районного суду, представника третьої особи виконавчого комітету Чернігівської міської ради та відповідача по зустрічному позову Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради ОСОБА_4, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, районний суд виходив з того, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 проживають в квартирі №12/2 по вул. Волковича, 5 в м. Чернігові без належної правової підстави, а тому на підставі ч.3 ст.116 ЖК України підлягають виселенню із займаної державної квартири без надання іншого жилого приміщення. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, районний суд вважав, що останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту його постійного проживання у спірній квартирі до смерті наймача та ведення з наймачем спільного господарства.

Проте, погодитись з такими висновками районного суду не може апеляційний суд, виходячи з наступного.

Судом по справі встановлено, що відповідач ОСОБА_2Д є сином, а відповідач ОСОБА_2 - онуком померлої 20 лютого 2014 року ОСОБА_6 (а.с. 6). ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 (а.с. 108 109, 160).

Згідно рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 70 від 16 лютого 1987 року адміністрації та профкому Чернігівського заводу автозапчастин дозволено використовувати два підїзди (кімнати з № 1 по № 63 та з №116 по № 176) у гуртожитку № 1 по вул. Волковича, 5 для проживання сімей.

Рішенням № 109 від 21 травня 2001 року виконавчого комітету Чернігівської міської ради гуртожитку по вул. Волковича, 5 надано статус житлового з комунальними квартирами та закріплено їх за прописаними і проживаючими в них сімями на час прийняття рішення.

18 березня 2013 року будинок № 5 по вул. Волковича в м. Чернігові переданий на баланс КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради згідно акту приймання передачі основних засобів (а.с. 3-4).

Встановлено, що ОСОБА_6 була наймачем квартири № 12/2 по вул. Волковича, 5 в м. Чернігові (а.с. 7 - 10).

Відповідно до актів від 18.02.2015 року та 13.08.2015 року, складених зі слів сусідів майстром КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради ОСОБА_8, в квартирі № 12/2 будинку №5 по вул. Волковича в м. Чернігові постійно проживає без реєстрації ОСОБА_2 з 1999 року (а.с.13,14).

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 8 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод закріплено право людини на повагу до свого житла.

У статті 9 ЖК України встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до ст.ст. 64, 65 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.

Згідно ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Частиною 1 статті 106 ЖК України передбачено, що повнолітній член сімї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сімї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сімї наймача.

Як роз'яснено у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 (з подальшими змінами) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживав разом з наймачем ОСОБА_6 до її смерті (20.02.2014 року), в квартирі №12/2 будинку №5 по вул. Волковича в м. Чернігові. Він вселився у спірну квартиру та проживав у ній за усної згоди квартиронаймача, оскільки за життя останньою питання про його виселення не ставилось. На час смерті ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_2 був неповнолітнім. Зазначене підтверджується наступними доказами.

Згідно довідки Чернігівської загальноосвітньої школи I-III ступенів №33 Чернігівської міської ради за №27 від 02.02.2015 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, дійсно 30.05.2012 року закінчив 9-б клас цієї школи та отримав свідоцтво про базову середню освіту, місце його проживання зазначено: АДРЕСА_2 (а.с.111).

У довідці про сімю призовника ОСОБА_2, виданій КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради для військкомату 30.10.2013 року, вказується, що ОСОБА_2 проживає в квартирі № 12/2 будинку №5 по вул. Волковича в м. Чернігові без реєстрації (а.с.154).

У матеріалах справи міститься довідка Чернігівського обєднаного міського військового комісаріату №2225 від 07.06.2016 року про те, що ОСОБА_2 пройшов приписку та був взятий на військовий облік 28.01.2014 року за адресою: АДРЕСА_3/2 (а.с.190).

За даними медичної картки ОСОБА_2, виписки із історії хвороби Чернігівської обласної дитячої лікарні стаціонарного хворого ОСОБА_2, який проходив лікування у період з 25.10.2000 року по 01.11.2000 року, а також виписного епікризу Чернігівської міської лікарні №1 із історії хвороби ОСОБА_2, який проходив лікування у період з 22.10.2014 року по 31.10.2014 року, спірна квартира значиться як місце проживання ОСОБА_2 (а.с.222,224,225).

Мати відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 є військовослужбовцем, проходила службу у різних містах України. Згідно витягу з наказу командира військової частини А4416 м. Севастополя №210 від 02.11.2012 року старшого матроса ОСОБА_7 з 02 листопада 2012 року було зараховано до списків частини та на всі види забезпечення (а.с.155). У звязку з передислокацією військової частини А4416 з м. Севастополь до військового містечка «Дальник-4» с. Жовтнева Революція Біляєвського району Одеської області згідно витягу із наказу командира військової частини А4416 (по стройовій частині) №2 від 20.05.2014 року ОСОБА_7 переїхала до нового місця служби (а.с.156).

На запит адвоката ОСОБА_9 відділ м. Чернігова у відповіді №1241 від 23.05.2016 року повідомив, що за даними реєстраційної картки ОСОБА_2 був зареєстрований 12.01.1997 року в будинку №105 по вул. Шевченка в м. Чернігові та знятий з реєстрації місця проживання 25.02.2016 року. В місті Чернігові по вул. Шевченка, 105 на території військового містечка №25 розташована будівля №105, яка належить Міністерству оборони України, перебуває на балансі КЕВ м. Чернігова та використовується як гуртожиток для проживання військовослужбовців військових частин та установ Збройних Сил України, які дислоковані на території м. Чернігова.

У зазначений період ОСОБА_2 в будинку №105 по вул. Шевченка в м. Чернігові фактично не проживав, житлова площа на його імя та на членів його родини не виділялася (а.с.141).

Також у матеріалах справи мається копія договору № 4865 від 21 лютого 2012 року, укладеного між ТОВ «Паутіна» та ОСОБА_7, про надання послуг з підключення до компютерної мережі «Pautina» та надання доступу до послуг всесвітньої мережі Internet через компютерну мережу, за адресою знаходження спірної квартири №12/2 по вул. Волковича, 5 в м. Чернігові (а.с.157, 158).

Сам факт проживання відповідача ОСОБА_2 у спірній квартирі, але без реєстрації, не заперечувався у судовому засіданні представниками КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради та Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради.

Виходячи із вищевикладеного, районний суд дійшов помилкового висновку про те, що доводи ОСОБА_2 щодо його постійного проживання в спірній квартирі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що відсутність письмової згоди квартиронаймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особа не набула права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що така згода висловлювалась.

Таким чином, відсутність письмової згоди не свідчить про те, що ОСОБА_2 не набув права користування спірною квартирою, оскільки фактичними обставинами безспірно встановлено, що ОСОБА_2 за згодою ОСОБА_6 як наймача спірного житла вселився у квартиру №12/2 по вул. Волковича, 5 в м. Чернігові, проживав у даному приміщенні з наймачем ОСОБА_6 як член її сім'ї до смерті останньої. Після смерті наймача ОСОБА_6, ОСОБА_2 продовжує проживати у спірній квартирі, сплачує комунальні послуги (а.с.80). Іншого житла ОСОБА_2 не має.

За таких обставин, зустрічний позов ОСОБА_2 у частині визнання за ним права користування квартирою № 12/2 по вул. Волковича, 5 у м. Чернігові та визнання його наймачем вказаної квартири підлягає задоволенню, а у задоволенні позовних вимог КП «ЖЕК-13» про виселення ОСОБА_2 належить відмовити.

Не підлягають задоволенню зустрічні вимоги ОСОБА_2 до КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради про визнання ОСОБА_2 членом сімї наймача жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_4/2 в м. Чернігові ОСОБА_6, враховуючи наступне.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обовязки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Зважаючи на те, що наймач ОСОБА_6 померла 20.02.2014 року, в результаті чого припинилася її правоздатність, то вимоги ОСОБА_2 про визнання його членом сімї померлого наймача не підлягають захисту в силу вимог ст.16 ЦК України.

Апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради про виселення ОСОБА_5, оскільки матеріалами справи не підтверджений факт його проживання у спірній квартирі.

Так, згідно свідоцтва про право власності від 23 жовтня 1996 року ОСОБА_5 є співвласником квартири АДРЕСА_5 (а.с. 120, 121). За даними адресно-довідкового відділу ОСОБА_5 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 22). З акту про проживання особи за місцем реєстрації від 21 березня 2016 року (а.с. 127) вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований і постійно з червня 1996 року проживає ІНФОРМАЦІЯ_7.

Зважаючи на вищевикладене, рішення районного суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення на підставі пп. 2, 3, 4 ЦПК України із ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 64, 106 ЖК України, ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2016 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради про визнання членом сімї наймача, визнання права користування житлом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4/2 в м. Чернігові.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, наймачем жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_4/2 в м. Чернігові за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача ОСОБА_6.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Комунального підприємства «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради, Управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, членом сімї наймача жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_4/2 в м. Чернігові ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: