Постанова № 61288667, 12.09.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1269/16-а

Провадження № 2-а/591/151/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 вересня 2016 року

Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого судді Прокудіної Н.Г.

при секретарі - Різниченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Суми справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради в особі голови комісії з ліквідації - Войтенко Володимира Володимировича про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом щодо захисту трудових прав при проходженні публічної служби (а.с. 2-4), який уточнила (а.с. 25-28 - т.1) та мотивувала тим, що наказом директора департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 12.03.2016 року № 23-К її звільнено з посади заступника начальника управління архітектури та містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, згідно з п.1 ст. 41 КЗпП України . 27.01.2016 року Сумською міською радою було прийнято рішення №254-МР «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності», яким припинено шляхом ліквідації Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.03.2016 року головою комісії з припинення/ліквідатором є Войтенко Володимир Володимирович - перший заступник міського голови. З 27.01.2016 року повноваження щодо управління справами Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради покладено на ліквідаційну комісію та її голову Войтенка В.В.. Директор Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради ОСОБА_3 незаконно звільнив її з посади заступника начальника управління архітектури та містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, оскільки не мав на це відповідних повноважень. Просить визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 12.03.2016 р. № 23-К про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління архітектури та містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради за одноразове грубе порушення трудових обов'язків згідно з п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України, поновити ії на роботі на посаді заступника начальника управління архітектури та містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з 12 березня 2016 року, стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на ії користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі, стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради моральну шкоду в сумі 5000 гривень .

Позивач ОСОБА_1 судовому засіданні свої вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник ОСОБА_1 вимоги підтримує.

Представник відповідача в письмових поясненнях та в судових засіданнях позовні вимоги визнає, крім стягнення моральної шкоди, в цій частині просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

В судовому засіданні було з'ясовано, що 11.02.2005 року ОСОБА_1 розпочала свою трудову діяльність у виконавчих органах Сумської міської ради, що підтверджується відомостями, які містяться у трудовій книжці (а.с.79). Остання посада, яку вона займала перед звільненням, була посада заступника начальника управління архітектури та містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу з кадрового резерву департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, на яку її було переведено згідно Наказу Директора Департаменту ОСОБА_3 від 08.02.2014 року №1-К «Про переведення працівників управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради» у зв'язку із змінами структури виконавчих органів Сумської міської ради (а.с. 80).

Відповідно до Конституції України (пункт 15 частини першої статті 92, частина четверта статті 141, стаття 146) засади місцевого самоврядування, питання формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування, зокрема статус виконавчих органів ради та їх повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації, визначаються законом.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є їх виконавчі комітети, а також відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

При цьому, міська рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, міському голові. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади міським головою одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2016 року Сумською міською радою було прийнято рішення №254-МР «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності», відповідно до якого: вирішено припинити шляхом ліквідації департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (що мало статус юридичної особи), у зв'язку з чим утворено нові виконавчі органи Сумської міської ради, в тому числі: управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (з правом юридичної особи) та департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (а.с. 7-14).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з 19.02.2016 року перебуває у стані припинення (а.с. 44-51) та працює комісія з ліквідації (реорганізації) виконавчих органів Сумської міської ради, що була утворена вищевказаним рішенням. Крім того, у Витягу містяться відомості, що особою, уповноваженою представляти юридичну особу, є Войтенко В.В. - голова комісії з припинення або ліквідатор (а.с.48).

Також в судовому засіданні було з'ясовано, що в період ліквідації та реорганізації виконавчих органів Сумської міської ради згідно рішення №254-МР у Сумському районному суді Сумської області слухалась справа №587/769/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради в інтересах своїх членів до Сумської міської ради, Сумського міського голови ОСОБА_6, третя особа - Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради про визнання протиправними рішень суб'єктів владних повноважень та їх скасування, в якій 29.04.2016 року виносилась ухвала про забезпечення позову (а.с. 59-61),а саме: якою зупинено дію ч.1; п.п., п.п. 3.1.1, 3.1.2. п. 3.1. ч. 3; п.п. 3.2.1. п.3.2. ч. 3; ч. 4; ч. 5; ч. 6; ч. 7 рішення Сумської міської ради № 254-МР від 27.01.2016 року «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності».

Крім того, вказаною Ухвалою з метою забезпечення позову заборонено Сумській міській ради та її виконавчим органам, їх посадовим особам, ліквідаційній комісії департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, нотаріусам вчиняти будь які реєстраційні дії, щодо внесення будь яких відомостей, внесення змін до відомостей, інших відповідних записів до відповідних державних реєстрів, в т.ч. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних з Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, а також припиненням (ліквідацією) Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (м. Суми, вул. Горького, 21, код 02499021).

Відповідно до розпорядження міського голови № 66-К від 11.02.2016 року Про покладення обов'язків директора департаменту містобудування та земельних відносин на ОСОБА_1 у зв'язку з виробничою необхідністю виконання обов'язків директора департаменту містобудування та земельних відносин - головного архітектора покласти на ОСОБА_1 , заступника начальника управління архітектури та і містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу , з 10 лютого 2016 року з наданням першого підпису (а.с.111).

Відповідно до наказу № 23 К від 12.03.2016 року Про звільнення ОСОБА_1 за підписом директора департаменту ОСОБА_3 звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління архітектури та містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради 12 березня 2016 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків згідно з п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України та в наказі зазначено, що згідно розпорядження міського голови № 66-К від 11.02.2016 року « Про покладення обов'язків директора департаменту містобудування та земельних відносин на ОСОБА_1 у зв'язку з виробничою необхідністю виконання обов'язків директора департаменту містобудування та земельних відносин - головного архітектора покласти на ОСОБА_1 , заступника начальника управління архітектури та і містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу , з 10 лютого 2016 року . 10.02.2016 року до департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від виконавчого комітету Сумської міської ради надійшов лист від 08.02.2016 року №262/03/02/02-17 про надання профспілковим комітетом в строк до 01.03.2016 року пропозицій щодо мінімалізації наслідків ліквідації департаменту. У вказаному листі помилково зазначено головою профспілкового комітету ОСОБА_1 .У відповідності з протоколом № 1 установчих зборів працівників департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 24.02.2015 року та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань головою Незалежної професійної спілки департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради є ОСОБА_7. ОСОБА_1 отримавши 10.02.2016 року вказаний лист та добре знаючи, що не очолює Профспілку, не вжила жодних заходів, щодо його пере адресації голові Профспілки ОСОБА_7, а натомість прийняла рішення у формі відповідної резолюції про розгляд вказаного листа департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, що є недопустимим. Станом на 01.03.2016 року голова Профспілки ОСОБА_7 не був повідомлений про необхідність надання пропозицій щодо мінімалізації наслідків ліквідації департаменту. Не повідомила ОСОБА_1 про наявність такого листа і директора департаменту , який приступив до виконання своїх обов'язків 29.02.2016 року. Окрім того, не зважаючи на прийняте ОСОБА_1 рішення про розгляд листа від 08.02.2016 року № 262/03/02/02-17, відповідь на нього у встановлений нормами законодавства строк не було надано взагалі. 11.03.2016 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення , в яких зазначила , що не знала про існування профспілки в департаменті, а своєчасно не надала відповідь на лист , поскільки в неї на робочому столі безлад та зазначено аналіз законодавств та висновки. (а.с.5-6)

За приписами ч. 3 ст. 149 Кодексу законів про працю України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, характер накладеного покарання повинен відповідати наслідкам вчинено проступку, а при визначенні виду і міри покарання посадові особи повинні брати до уваги тяжкість проступку, його наслідки, а також попередню поведінку винної особи (якщо вина доведена).

Між тим, відповідачем, при визначенні співрозмірності скоєного позивачем проступку та застосованого до нього заходу дисциплінарного впливу не взято до уваги причин не вжиття заходів щодо пере адресації листа голові профспілки ОСОБА_7 , попередню поведінку позивача та наявність у неї заохочень за сумлінну роботу.

Також відповідачем при прийнятті рішення щодо звільнення позивача не надано оцінки поважності причин невиконання позивачем вказаного листа.

Крім того, в оскаржуваному розпорядженні не зазначено, які конкретні приписи трудового договору (посадової інструкції), правил внутрішнього трудового розпорядку чи норм законодавства не виконано позивачем.

Враховуючи наведене, оскаржуваний наказ не відповідає вимогам до рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, вимогам обґрунтованості, пропорційності та дотримання принципу рівності.

Тому вказане розпорядження відповідача підлягає скасуванню, як таке, що прийняте не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлений законодавством України.

Таким чином, порушені права позивача підлягають поновленню, а тому позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на роботі підлягають задоволенню. При цьому, згідно ч.2 ст.235 КЗпП рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Крім того, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно інформації, яка міститься в матеріалах справи та не заперечувалась сторонами, середньоденна заробітна плата позивача складає 443,05 грн. (а.с.133), у зв'язку з чим суд приймає такі дані до уваги при проведенні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З матеріалів справи вбачається , що розпорядженням міського голови від 05.05.2016 року № 193-к Про призначення ОСОБА_1 - призначено ОСОБА_1 на посаду заступника начальника управління архітектури та містобудування Сумської міської ради з 10.05.2016 року (а.с.101)

Крім того, оскільки позивач була звільнена з 12.03.2016 року та на день винесення судом рішення з 05.05.2016 року вона працює на роботі , тому з метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з наступного робочого дня звільнення ОСОБА_1 і по 04.05.2016 року .

Суд не визначає конкретної суми про стягнення з відповідача конкретної суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження роботодавця позивача з обчислення суми заробітку працівника.

Отже, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу .

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000 гривень, суд зазначає наступне.

П. 13 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 р. роз'яснює, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Письмовими доказами на ствердження наявності моральної шкоди можуть бути, зокрема, медичні довідки про виникнення захворювання чи інше погіршення стану здоров'я у зв'язку з хвилюваннями, спричиненими посяганням на права потерпілого; висновки лікарів чи медичних комісій про ступінь втрати працездатності, про необхідність проведення хірургічної операції; довідки про відрахування з вузу тощо.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини та зважаючи на вищезазначені приписи нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні не представила доказів погіршення її стану здоров'я у зв'язку з хвилюваннями, спричиненими посяганням на право на працю та не надала доказів вчинення додаткових зусиль для організації свого життя.

Сам факт незаконного звільнення з роботи та втрата певних життєвих зв'язків не є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди.

Також суд звертає увагу, що Верховний суд України в своїй постанові Пленуму від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (п.4) зазначає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Натомість, позивачем не обґрунтовано визначений нею розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн., а також не надано жодних доказів в обґрунтування заявленої суми відшкодування моральної шкоди, що також обумовлює відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 2, 9,11, 71, 86,160-163 КАС України, ст. 41 ч.1 п.1, ст.ст.116, 117, 2371 КЗпП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 12.03.2016 р. № 23-К про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління архітектури та містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, згідно з п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника начальника управління архітектури та містобудування - начальника архітектурно-планувального відділу департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з 12 березня 2016 року.

Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає виконанню негайно.

Стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_8 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.03.2016 р. по 04.05.2016 р. та на користь держави судовий збір у сумі 551,20 грн. .

В іншій частині вимог відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст виготовлено та підписано 12 вересня 2016 року.

Суддя Н.Г.Прокудіна