Рішення № 61288110, 31.08.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8940/15-ц

пр. № 2/759/289/16

31 серпня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Морозова М.О.

при секретарі Самчик І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредиту №405/169/08-1 від 18.04.2008 р. у розмірі 6166107, 67 грн., судових витрат по справі.

При цьому, посилається на те, що між банком та ОСОБА_1 18.04.2008 р. було укладено договір кредитуї №405/169/08-І, згідно умов якого банк надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти в сумі 190400 доларів США зі сплатою 13, 00 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 17.04.2023 р.

Відповідач не здійснив у повному обсязі платежів, порушивши умови кредитного договору, не повертає платежі з погашення суми кредиту та нарахованих відсотків. Тому, відповідач повинен сплатити по умовам договору заборгованість за кредитним договором, що складається з суми заборгованості за кредитом 179829, 88 доларів США, що складає 3783851, 76 грн., суми заборгованості за відсотками 113218, 18 доларів США, що складає 2382255, 91 грн., а всього 293048, 06 доларів США, що складає 6166107, 67 грн., що існує станом на 28.05.2015 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач, представники відповідача позов не визнали, пояснивши, шо банк пропустив строк звернення з позовом до суду, пред'явивши вимогу про дострокове погашення кредиту.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерно-комерційним інноваційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 18.04.2008 р. був укладений договір про надання невідновлюваної кредитної лінії №405/169/08-І. Згідно умов даного договору банк ОСОБА_1 надав грошові кошти як кредит в сумі 190400 доларів США зі сплатою 13, 00 % річних на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового призначення, з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 17.04.2023 р. Згідно умов договору повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом здійснюється по графіку. Позивач по справі нарахував відповідачу заборгованість по договору станом на 28.05.2015 р.: за кредитом 179829, 88 доларів США, що складає 3783851, 76 грн., за відсотками 113218, 18 доларів США, що складає 2382255, 91 грн., а всього 293048, 06 доларів США, що складає 6166107, 67 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Умовами договору (п.3.2.3. стаття 3 «Права та обов'язки сторін) про надання відновлювальної кредитної лінії від 18.04.2008р., укладеного між сторонами, передбачено право позивача по справі на дострокове повернення заборгованості по кредиту (кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій) від відповідача. Перед цим цим банк повинен надіслати письмому вимогу позичальнику (п.3.2.3.4.) про необхідність погашення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання умов договору, для чого позичальнику надається три робочих дні для виконання такої вимоги (а.с.11).

21.07.2010 р. за зверненням ПАТ «Укрсоцбанк» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу вчинив виконавчий напис, яким звернув стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за спірним кредитним договором в сумі 239193 долари США, з яких 170829, 88 доларів США-сума заборгованості за кредитом, 25944, 81 доларів США-сума заборгованості за відсотками, 17085, 92 доларів США-розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2793, 69 доларів США-розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, 13539, 26 доларів США-штрафи, які передбачені кредитним договором.

Відповідно до п.4.2. договору іпотеки від 18.04.2008 р., укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання-звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, з умов договору іпотеки вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки можливе за умови невиконання позичальником вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання, у відповідності до положень постанови КМ України №1172 від 29.06.1999 р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі вчинення виконавчих написів нотаріуса».

При вказаних обставинах, передумовою вчинення виконавчого напису від 21.07.2010 р. була письмова вимога ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про повернення всієї суми кредиту за спірним кредитним договором і наявність виконавчого напису про стягнення предмета іпотеки свідчить про те, що ПАТ «Укрсоцбанк» було порушено питання про дострокове погашення заборгованості й банк скористався своїм правом вимоги дострокового повернення кредиту, передбаченим ч.2 ст. 1050 ЦК України, п.3.3.14 кредитного договору, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення до 21 липня 2010 р.

Крім того, суд відмічає наступне.

Останній платіж за кредитним договором по тілу кредита було здійснено відповідачем 25.02.2009 р., а останній платіж по нарахованим відсоткам був здійснений відповідачем 21.05.2012 р., отже строк позовної давності сплив 27.05.2012 р. Із позовом до суду ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося лише 05.06.2015 р., тобто з пропуском строку, встановленого ст. 257 ЦК України. Відповідач по справі, його представник заявили в ході розгляду справи про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким є строк виконання зобов'язання у повному обсязі як кінцевий строк або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Як передбачено п.7 ч.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Банк надсилав позичальнику письмову вимогу про дострокове повернення негайно усієї суми заборгованості, після чого було вчинено виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на іпотечне майно. Банк розпочав процедуру примусового стягнення боргу, звернувшись до державної виконавчої служби і 12.11.2010 р. було відкрито виконавче провадження з метою задоволення вимог банку шляхом звернення стягнення на квартиру відповідача.

Після зміни строку виконання зобов'язання всі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, бо такі платежі не підлягали виконанню.

Представлені представником позивача в судовому засіданні копії листів між сторонами по справі на виконання умов Закону України «Про іпотеку» стосується не виконання умов договору про надання відновлованої лінії, а іпотечного договору, тобто виконання виконавчого напису нотаріуса, при цьому право на дострокове повернення кредиту банком вже було використано.

При таких обставинах витрати по справі, понесені позивачем за сплату судового збору при подачі позову до суду, також не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252-256, 261, 267, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 599, 610-612, 623-625, 629, 631, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя