Ухвала суду № 61287806, 07.09.2016, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа №317/4893/14-а

№/п 2-адр/317/1/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Про відмову в ухваленні додаткового рішення

07 вересня 2016 р. м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.

при секретарі Бєлоусовій Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про винесення додаткового рішення, зазначивши, що на її користь 09.02.2015 р. було ухвалено рішення суду, яке Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом залишено без змін, але у звязку з тим, що при винесенні постанови суду не було вирішено питання про судові витрати, постанову суду ще не виконано, строк виконання судового рішення не закінчився, тому вона просить суд першої інстанції винести додаткове рішення з цього питання.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі та заперечення з яких вбачається, що вимоги позивачки про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1100 грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Постанова по справі № 317/4893/14-а №/п 2-а/317/11/2015 набрало законної сили 30.04.2015 р. Спір вирішено по суті та рішення фактично виконано.

Повноваження особи, яка надає правову допомогу передбачені ст. 56 КАС, повноваження представника в суді ст.ст. 58, 59 цього кодексу.

Так, в п. 2 ст. 59 КАС України міститься вичерпний перелік повноважень особи, яка надає правову допомогу. Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії документів, долучених до справи, бути присутньою в судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере учать у справі.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона зобовязується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобовязується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер.

Також, ч. 5 ст. 58 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером.

В матеріалах справи відсутні копія ордеру та документу, що підтверджує кваліфікацію спеціаліста у галузі права, який може надавати правову допомогу.

При цьому, виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу: у судовому засіданні; під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Витрати на інші дії, що не належать до процесуальних не є витратами на правову допомогу в розумінні процесуального законодавства. У рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області від 14.02.2008 р. зазначається, що стягнення коштів за вивчення нормативної-правової бази не передбачено.

Отже, вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу є безпідставною та необґрунтованою, так як неможливо встановити обєми кількість та види конкретних послуг, за які здійснено оплату позивачем та не надано актів виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до частини 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У звязку з чим, на підставі ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 168 КАС України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Судом встановлено, що 20.11.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення. Усі вимоги позивача, які були нею заявлені у позові та в ході судового розгляду були предметом дослідження в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу під час розгляду справи заявлена не була. Ніяких доказів надання позивачу правової допомоги під час судового розгляду суду надано не було.

Таким чином, понесені позивачкою витрати по оплаті послуг представника не відшкодовуються, тому стягнення на користь позивачки витрат на правову допомогу за представництво в суді в розмірі 1100 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. 168 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги у пятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя: С.В.Яркіна