Ухвала суду № 61285767, 15.08.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

15.08.16

Провадження № 1КП-200/452/16

Справа №200/13434/14-к

У Х В А Л А

іменем України

15 серпня 2016 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Карягіна Н.О., розглянувши матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України,

ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.368, ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч.3 ст.27 ч.2 ст.372 КК України,

ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України,

ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України,

ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України,

ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями в моє провадження було передано кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може приймати участь в розгляді кримінального провадження за наявності обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Як вбачається з практики Європейського Суду про захист прав людини найважливішим питанням здійснення правосуддя незалежним, неупередженим та безстороннім судом є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість в демократичному суспільстві. В ряді рішень ЄСПЛ: Падовані проти Італії від 26.02.1993 р., Фей проти Австрії від 28.02.1993 р., Пуллар проти Сполученого Королівства від 10.06.1996 на підставі тлумачення вищезазначеної статті Конвенції сформульовані загальні критерії безстороннього суду: суд повинен бути субєктивно та обєктивно неупередженим жоден з членів суду не може відкрито проявляти упередженість та особисту небезсторонність, при цьому особиста неупередженість є, доки не буде доведено інше і суд повинен бути обєктивно безстороннім, т.б. необхідні достатні гарантії, які виключають будь-які сумніви з цього приводу. При цьому вирішується питання, чи дозволяють певні факти, які можливо перевірити, незалежно від поведінки судді, поставити під сумнів його неупередженість і чи можуть ці побоювання сторони вважатися обєктивно обґрунтованими. Обовязкового встановлення доказів, які б свідчили про реальний прояв суддею заінтересованості в остаточному рішенні по справі або про його намір не обєктивно його вирішити не потрібно, достатньо вже того, що є підстави допускати можливим прояв його неупередженості, навіть коли субєктом це не усвідомлюється. При цьому не вимагається обовязкового встановлення яких-небудь доказів, які б свідчили про реальний прояв суддею зацікавленості в результатах справи або про наміри необєктивного розгляду, достатньо вже того, що є підстави вважати можливим прояв його необєктивності, якщо й сам субєкт цього не усвідомлює. Будь-який суддя, у відношенні неупередженості якого є легітимні підстави для сумніву, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Одним з елементів обєктивної обгрунтованості наявності побоювань осіб є «рівність зброї», так названий «справедливий баланс» між сторонами, який полягає в тому, що кожній стороні повинна бути надана розумна можливість подавати свою правову позицію, включаю свої докази, таким чином, щоб вона не була поставлена в суттєво менш вигідне положення, чим інша сторона.

Під час вирішення Європейським судом з прав людини справи «Білуха проти України» було підкреслено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за субєктивними та обєктивними критеріями. Відповідно до субєктивного беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 р., «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

З огляду на вищевказане «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення «Кастілло проти Іспанії»).

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у стороннього спостерігача та учасників процесу може скластися враження про упередженість суду під час розгляду даної справи і тому з метою запобігання виникнення сумнівів учасників процесу або у сторонніх спостерігачів щодо справедливості та законності прийнятого судом рішення, приходжу до висновку про не можливість приймати участь в розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з наступних підстав.

Так, мною 25 червня 2014 року було розглянуто угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Дніпропетровської області Гагач В.А. та підозрюваним ОСОБА_3М, яка була затверджена судом та вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.372 КК України з призначенням йому узгодженого покарання у вигляді пяти років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на три роки. Умовою угоди було зобов'язання підозрюваного беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, обставини вчинення якого викладено у повідомленні про підозру від 02.06.2014 року у судовому провадженні; співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, а саме надання в подальшому свідчень в суді щодо відомих йому обставин вчинення кримінальних правопорушень про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а для вирішення питання наявності підстав визнання винуватості особи судом досліджувалися надані прокурором матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42014040000000403, які були виділені з кримінального провадження внесеного до ЄРДР за 4201404000000376.

Крім того, мною 27 червня 2014 року було розглянуто угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Дніпропетровської області Гагач В.А. та підозрюваним ОСОБА_4 яка була затверджена судом та вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.372 КК України з призначенням йому узгодженого покарання у вигляді пяти років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на три роки. Умовою угоди було зобов'язання підозрюваного беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, обставини вчинення якого викладено у повідомленні про підозру від 04.06.2014 року у судовому провадженні; співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами у кримінальному провадження № 42013040000000002, а саме надання в подальшому свідчень в суді щодо відомих йому обставин вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються в рамках вказаного кримінального провадження, і про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, а для вирішення питання наявності підстав визнання винуватості особи судом досліджувалися надані прокурором матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42014040000000395, які були виділені з кримінального провадження внесеного до ЄРДР за 4201404000000376.

Також, мною 27 червня 2014 року було розглянуто угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Дніпропетровської області Гагач В.А. та підозрюваним ОСОБА_1 яка була затверджена судом та вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.372 КК України з призначенням йому узгодженого покарання у вигляді пяти років позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на три роки. Умовою угоди було зобов'язання підозрюваного беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, обставини вчинення якого викладено у повідомленні про підозру від 31.05.2014 року у судовому провадженні; співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, а саме надання в подальшому свідчень в суді щодо відомих йому обставин вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються в рамках вказаного кримінального провадження, і про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а для вирішення питання наявності підстав визнання винуватості особи судом досліджувалися надані прокурором матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42014040000000402, які були виділені з кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №4201404000000376.

Таким чином, предметом дослідження в судовому засіданні по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають бути докази, які в тому числі були предметом дослідження в вищенаведених розглянутих кримінальних провадженнях, а також зобовязання, взяті на себе ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 під час укладанні угоди про визнання винуватості з прокурором, невиконання яких може призвести до скасування вищезазначених вироків.

Крім того, за результатами розгляду кримінальної справи та винесення вироку Бабушкінським райсудом м.Дніпропетровська за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.368, ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч.3 ст.27 ч.2 ст.372 КК України, ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2015 за №42015040000001008 були внесені відомості щодо винесення суддями Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська завідомо неправосудних рішень, при розслідуванні якого мене було допитано у якості свідка.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 КПК України, суддя зобовязаний заявити самовідвід.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та ОСОБА_10 ООН від 27.07.2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення обєктивного рішення у справі, або у тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

На підставі вищевикладеного, з метою виключення будь-яких сумнівів з приводу неупередженості, обєктивності та безсторонності суду, при розгляді справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вважаю необхідним заявити самовідвід.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 7, 9, 75, 80, 81 КПК України, суд

у х в а л и в:

Заявити самовідвід від участі в розгляді кримінального провадження №1-кп/200/452/16 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.368, ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч.3 ст.27 ч.2 ст.372 КК України, ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя

Бабушкінського районного суду ОСОБА_11

м.Дніпропетровська