Ухвала суду № 61285399, 13.09.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

13 вересня 2016 р. Справа № 818/1128/16

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_2 про стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі в сумі 54579,74 грн.

Дослідивши зміст позовних вимог та додані до позовної заяви документи, суд відмовляє у відкритті провадження, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст. ст. 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій; компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до частини четвертої ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

У даній нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

У пункті 5 частини четвертої ст. 50 КАС Україні зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Разом з цим, позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 - 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

Крім того, слід зазначити, що із викладених в позовній заяві обставин вбачається, що 28.09.2012 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та ОСОБА_2 укладено контракт на проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України.

Згідно з положеннями вказаного контракту курсант бере на себе зобов'язання добровільно відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 24.07.2015 року № 22-КС ОСОБА_2 звільнено в запас через службову невідповідність та припинено чинність контракту.

Звернувшись до суду із даним адміністративним позовом, прокурор просить стягнути з відповідача витрати на утримання відповідача у вищому навчальному закладі, обов'язок по відшкодуванню яких випливає із контракту, укладеного між начальником Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та ОСОБА_2.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Предметом спору в даній справі є відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, у зв'язку з невиконанням умов контракту від 28.09.2012 року. Таким чином спір між сторонами виник щодо стягнення грошових коштів за навчання згідно укладеного між сторонами договору (контракту), тому зазначені правовідносини не є публічно-правовими.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верхового Суду України, відповідно до якої позовні вимоги щодо відшкодування витрат, пов'язаних із навчанням розглянуто судами в порядку, передбаченому ЦПК України (ухвала від 06.06.2015 року по справі №6-1073ц15 (номер в ЄДРСР 46570848), ухвала від 14.09.2015 року по справі №6-1951ц15 (номер в ЄДРСР 51982288)

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому суд роз'яснює позивачу, що розгляд вказаної справи належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст. ст. 107,109,186 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_2 про стягнення витрат.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М. Гелета