Рішення № 61284239, 06.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16

тел. 235-95-51

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" вересня 2016 р. Справа № 911/2516/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», м. Київ

до

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, Київська обл., м. Біла Церква

про

стягнення 299880,97 грн.

за участю представників:

сторін:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (далі – позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (далі – відповідач) про стягнення 299880,97 грн., з яких 267906,73 грн. основний борг, 6945,97 грн. інфляційні втрати, 1860,46 грн. 3% річних, 23167,81 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 18.04.2016 № 1141084NNZEВO16 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ згідно перелічених в позовній заяві актів приймання-передачі природного газу, у строк встановлений договором.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав. Проте від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 05.09.2016, у зв’язку з великою завантаженістю Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 18.04.2016 № 1141084NNZEВO16 (далі – договір), відповідно до умов якого, позивач – постачальник зобов’язався передати у власність відповідачу – споживачу у 2016 році природний газ (далі – газ), а споживач зобов’язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору річний плановий обсяг постачання газу – до 60 тис.куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні – 10 тис.куб.м., у лютому – 13 тис.куб.м., у березні – 8 тис.куб.м., у квітні – 5 тис.куб.м., у жовтні – 5 тис.куб.м., у листопаді – 9 тис.куб.м., у грудні – 10 тис.куб.м.

Згідно п. 3.6 договору загальна сума договору складає 474876 грн.

У відповідності до п. 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу сплачується до 25 числа поточного місяця, згідно виставлених актів приймання-передачі газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.4.2 договору споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд йог умов (п. 11.1, 11.2 договору).

На виконання умов договору позивач у період січень-квітень 2016 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 311154,58 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016 № КОЗ00002575 на суму 127306,34 грн., від 29.02.2016 № КОЗ00004138 на суму 29.02.2016 грн., від 31.03.2016 № КОХ00010169 на суму 83119,13 грн., від 30.04.2016 № КОЗ00010489 на суму 7613,84 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий природний газ не виконав, в зв’язку з чим за ним рахується борг в розмірі 267906,73 грн. – різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю переданого природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань щодо здійснення повного розрахунку за переданий природний газ, в зв’язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 267906,73 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 267906,73грн. заборгованості за переданий природний газ.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з березня по червень 2016 року включно складають 6945,97 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 11.03.2016 по 28.07.2016 складають 1860,46 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача в вказаній частині підлягає задоволенню.

Позивач на підставі п. 6.2.1 договору просить суд за порушення строків оплати переданого природного газу стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 11.03.2016 по 28.07.2016 складає 23167,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача в вказаній частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 237906,73 грн. основного боргу, 6945,97 грн. інфляційних втрат, 1860,46 грн. 3% річних та 23167,81 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1, ідентифікаційний код 08167863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) 267906 (двісті шістдесят сім тисяч дев’ятсот шість) грн. 73 коп. основного боргу, 6945 (шість тисяч дев’ятсот сорок п’ять) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 1860 (одну тисячу вісімсот шістдесят) грн. 46 коп. 3% річних, 23167 (двадцять три тисячі сто шістдесят сім) грн. 81 коп. пені, 4498 (чотири тисячі чотириста дев’яносто вісім) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 09.09.2016.