Ухвала суду № 61283626, 29.08.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"29" серпня 2016 р. Справа № 806/841/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

Котік Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" червня 2016 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Біо мед скло" ( далі- ПАТ "Біо мед скло", підприємство ) звернулося з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 10.05.2016 р. :

-№0000131202, яким підприємству зменшено від"ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду в сумі 125 727, 00 грн. ;

-№0000121202, яким до підприємства застосовано штраф в розмірі 96 436 грн. у зв"язку із завищенням бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2016року на 192871,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 10.05.2016 р. №0000121202, №0000131202.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Житомирська ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти

нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційні вимоги обґрунтовує, зокрема тим, що контрагентами-постачальниками ТОВ "Ерем" та ТОВ "Ширіон" штучно сформовано податковий кредит та податкові зобов"язання з метою надання податкової вигоди, реальність здійснення господарської операції ПАТ "Біо мед скло" з придбання товару у ТОВ "Ерем" на загальну суму 754362,00 грн. , в т.ч. ПДВ 125727,00 грн., не підтверджена. Надані до перевірки документи за січень 2016 року не відповідають здійсненим господарським операціям по взаємовідносинам з ТОВ "Ерем" та не дають права платнику податків на формування податкового кредиту саме з даним контрагентом в розумінні вимог Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Встановлено, що в період з 05.04.2016року по 18.04.2016року уповноваженими посадовими особами Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014року, січень 2016року та бюджетного відшкодування цього податку за січень 2016року, про що був складений відповідний акт перевірки від 20.04.2016року за №1745/06-25-12-02/04763746 .

За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 10.05.2016 р. №0000131202, відповідно до якого підприємству зменшена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, задекларована в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2016року на 125727,00грн.

Одночасно в період з 15.04.2016 року по 20.04.2016року уповноваженими посадовими особами Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена камеральна перевірка щодо бюджетного відшкодування позивачу податку на додану вартість за лютий 2016року, про що був складений відповідний акт перевірки від 20.04.2016року за №1779/06-25-12-02/04763746 .

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 10.05.2016 р. №0000121202, відповідно до якого підприємству зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016року на 192 871,00грн.

Як зазначено в податковому повідомленні - рішенні від 10.05.2016 р. №0000131202, підставою для його винесення щодо зменшення ПАТ "Біо мед скло" суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, задекларована в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2016року на 125727,00грн., стали порушення Позивачем вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Згідно податкового повідомлення - рішення від 10.05.2016 р. №0000121202, підставою для його винесення щодо зменшення ПАТ "Біо мед скло" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016року на 192871,00грн., стали порушення Позивачем вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 та п.200.1 і 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено те, що господарська операція з придбання товару у вказаних в Акті перевірки постачальників не здійснювалась, а лише документально оформлена. А тому вказані доводи вважаються безпідставними враховуючи обсяг поставки, характеристику товару, з врахуванням пояснень представника позивача щодо порядку передання товару, господарських взаємовідносин з контрагентами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

В розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.6 даної статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 даної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

А відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла висновку, що формування субєктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а повязане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Проте зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В цьому контексті колегія суддів зазначає наступне.

ПАТ "Біо мед скло" є виробником скляної тари медичного та харчового призначення.Відповідно до технологічного процесу, під час виробництва склотари передбачено можливість використання, як одного з компонентів, очищеного тарного безбарвного склобою.

12 березня 2015 року між ПАТ "Біо мед скло" та ТОВ "Ерем" укладено договір поставки № 1203/2015/СТ, за умовами якого ТОВ "Ерем" зобов"язалось поставити, а ПАТ "Біо мед скло" прийняти і оплатити склобій безбарвний та очищений відповідно до Специфікацій.

02 березня 2015 року між ПАТ "Біо мед скло" та ТОВ "Ерем" укладено договір оренди № 0203/2015 згідно якому ТОВ "Ерем" приймає у ПАТ "Біо мед скло" у тимчасове володіння та користування обладнання по переробці, навіс та площадку для зберігання склобою.

08 травня 2015 року ТОВ "Ерем" уклало договір про надання послуг з ФОП ОСОБА_3, згідно якому ОСОБА_3 зобов"язався надати послуги по переробці та сортуванню склобою на обладнанні та на території ТОВ "Ерем".

Постачальником склобою для ТОВ "Ерем" є ТОВ "Ширіон".

За умовами договору поставки, ТОВ "Ерем" поставило позивачу склобій в січні 2016 року на суму 754362,00 грн., в т.ч. ПДВ 125727,00 грн.

За висновками Акту перевірки реальність господарської операції з придбання позивачем у ТОВ "Ерем" склобою в січні 2016 року на загальну суму 754362,00 грн. не підтверджена. Податковий орган вважає, що контрагенти позивача- ТОВ "Ерем" та ТОВ "Ширіон" сформували податковий кредит та податкові зобов"язання штучно, з метою надання податкової вигоди.

В ході перевірки податкового кредиту за лютий 2016 року контролюючим органом встановлено, що позивачем в лютому 2016 року відображено операції з придбання з податком на додану вартість у ТОВ "Ерем " склобою на суму ПДВ 67144 грн., яку включено до податкового кредиту лютого 2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Ерем" щодо придбання склобою безбарвного очищеного, які мали місце в січні та лютому 2016року, відповідно на 754362,00грн., в тому числі 125727,00грн.ПДВ, та на 322676,00грн., в тому числі 67144,00грн. ПДВ, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ( додаткова угода, видаткові та податкові накладні, банківські платіжні доручення), які підтверджують факт поставки склобою безбарвного очищеного та їх оплату (а.с23-55, 68-84).

Як зазначено в платіжних дорученнях та актах звірок за січень - квітень 2016року, досліджених в судовому засіданні, Позивачем ТОВ "Ерем" сплачено відповідно за вказані товаро-матеріальні цінності протягом січня 2016року 450000,00грн., в тому числі 75000,00грн. ПДВ, протягом лютого 2016року 450000,00грн., в тому числі 75000,00грн. ПДВ, та протягом квітня 2016року 200000,00грн., в тому числі 33333,33грн. ПДВ (а.с129-139).

Зазначені первинні бухгалтерські документи містять усі необхідні реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти ТОВ "Ерем" та ТОВ "Ширіон" були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

Використання вказаної продукції (склобою безбарвного очищеного) в господарській діяльності позивача підтверджується дослідженими в судовому засіданні даними щодо контролю приходу за січень - лютий 2016року та записами "Журналу ввозу (вносу) товаро - матеріальних цінностей на об'єкті ПАТ "Біо мед скло".

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що очищення склобою відбувалося безпосередньо на території платника та із використанням переданого Позивачем в оренду ТОВ "Ерем" відповідного майна (обладнання по переробці, навіс цеху та площадку для зберігання) відповідно до договору оренди від 02.03.2015року.

Що стосується поставки склобою, то поставка склобою безбарвного очищеного проводилася безпосередньо з площадки очищення склобою, тобто з території ПАТ "Біо мед скло", що підтверджується записами "Журналу ввозу(вносу) товаро - матеріальних цінностей на об'єкті ПАТ "Біо мед скло", що проводилися охоронною структурою ТОВ "Приватна служба охорони "Яструб".

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сплачені позивачем у вартості вказаного товару суми податку на додану вартість ( відповідно 125727,00грн. та 67144,00грн.) правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту позивача за січень та лютий 2016року.

З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарські операції між ПАТ "Біо мед скло" та ТОВ "Ерем" реально проведені, а відповідно вказані у виписаних даним контрагентом податкових накладних відомості відповідають дійсності.

Крім того, згідно з чинним законодавством дійсність правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника не залежать від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність формування позивачем податкових зобов'язань за податком на додану вартість з врахуванням господарських відносин з ТОВ "Ерем», а отже, про наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" червня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "31" серпня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Публічне акціонерне товариство "Біо мед скло" вул.Промислова, 26,м.Житомир,10025

3- відповідачу: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,