Ухвала суду № 61283564, 13.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 876/5971/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона ІВ» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона ІВ» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

01 липня 2016 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона ІВ» податковий борг в сумі 398969, 54 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 15 липня 2016 року позов задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Крона ІВ» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що при винесенні ухвали від 04.07.16 про відкриття провадження у справі № 809/792/16, суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д. дійшов помилкового висновку про те, що підстав, для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі немає. Суддя не врахував, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.15 у справі №809/2219/15 за поданням Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області з ТОВ «Крона ІВ» уже було стягнуто податковий борг з податку па додану вартість за квітень 2015 року в сумі 210733 (двісті десять тисяч сімсот тридцять три гривні) 00 коп. в дохід держави з розрахункових рахунків боржника.

Скаргу також мотивує тим, що 15.07.16 року було без участі повноважного представника ТОВ «КРОНА ІВ» в першому судовому засіданні судом було винесено оскаржувану постанову, що є порушенням вимог п.3 ч.1 ст.128 КАС України.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином враховуючи, що ТОВ «КРОНА ІВ» не мала можливості направити повноважного представника в судове засідання 15.07.16 року та не надавала заяви про розгляд справи за відсутності повноважного представника, апелянт вважає прийняття судом першої інстанції оскаржуваного ним судового рішення без участі повноважного представника відповідача у першому судовому засіданні є порушенням вимог п.3 ч.1 ст.128 КАС України.

За таких обставин, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Крона ІВ» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Станом на час розгляду справи судом першої інстанції загальна сума податкової заборгованості ТзОВ «Крона ІВ» становить 398969, 54 грн.

Зокрема, заборгованість, що виникла складається із:

1. Самостійно задекларованої суми зобов'язань згідно:

- податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013р. за №9075140685 від 18.11.2013р. - 1.0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013р. за №9082340799 від 18.12.2013р. 1,0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014р. за №9008020713 під 18.02.2014р. - 1,0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014р. за №9015049548 від 19.03.2014р. - 1.0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014р. за №9021831768 від 17.04.2014р. - 1.0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014р. за №9028591427 від 19.05.2.014р. 1,0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014р. за №9035306984 від 18.06.2014р. - 1,0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014р. за №9040739679 від 16.07.2014р. - 1,0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014р. за №9048292208 від 19.08.2014р. 109,0 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015р. за №9098951910 від 18.05.2015р. - 210733.0 грн.

2. Донарахованих штрафних санкцій:

- згідно акту перевірки № 1221/15-01/25070361 від 18.03.2014р., податкове повідомлення-рішення №0004061501 від 18.03.2014р. на суму 2.20 грн.;

- згідно акту перевірки №9142/1501/25070361 від 04.11.2014р., винесено податкове повідомлення-рішення №0027771501 від 04.11,2014р. на суму 1797,78 грн.;

- згідно акту перевірки № 1364/12-01/25070361 від 19.04.2016р., винесено податкове повідомлення-рішення №0004631501 від 19.04.2016р. на суму 1728,0 грн.

3. Пені, нарахованої на борг минулих років в сумі 11713,60 грн.

4. По орендній платі із юридичних осіб зазначений борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум зобов'язань згідно:

- податкового розрахунку земельного податку № 9002460445 від 24.01.2013р. на суму 10328,3 грн. (листопад - 5164,17 грн., грудень - 5164,13 грн.);

- податкового розрахунку земельного податку № 9003414318 від 30.01.2014р. на суму 61970 грн. (січень - листопад - по 5164,17 грн., грудень - 5164,13 грн.);

- податкового розрахунку земельного податку № 9007390160 від 02.02.2015р., на суму 77400.53 грн. (січень - листопад - по 6450,04 грн., грудень - 6450,09 грн.).

5. По податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості зазначений борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум зобов'язані, згідно:ї

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки НОМЕР_2 від 19.02.2015р., на суму - 22217,53 грн.;

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки НОМЕР_1 від 18.02.2015р., термін сплати 29.04.2015р. - 791.6 грн.

6. По надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення зазначений борг виник в результаті несплати донарахованих штрафних санкцій згідно акту перевірки № 9633/09-15-22-04-01/25070361 від 19.11.2014р., винесено податкове повідомлення-рішення №0005622204 від 21.11.2014р. на суму 170.0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Податковим кодексом України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 20.1.34 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.54.1 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 ПК України.

У відповідності до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Згідно п.95.3 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Податковий орган вживав заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, а саме, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу форми Ю за №852 від 03.04.2012 року, яка отримана останнім 19.04.2012 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

За таких обставин, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо стягнення з рахунків відповідача в банках, обслуговуючих платника податків та за рахунок готівки, податкового боргу.

При цьому, апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта щодо відсутності у суду першої інстанції підстав для відкриття провадження у справі та задоволення позовних вимог у зв'язку із постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року, згідно якої з відповідача стягнуто податковий борг в сумі 210733 грн., оскільки суду першої інстанції на час відкриття провадження по справі та розгляду спору по суті не було відомо про даний факт.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 04.07.2016 року судом відкрито провадження по справі № 809/792/16 та призначено судовий розгляд справи на 15.07.2016 року. Судом запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Крона ІВ» у строк до 15 липня 2016 року надати письмове заперечення проти позову з посиланням на докази, яким воно обґрунтовується. З матеріалів справи вбачається, що копію даної ухвали відповідачем отримано 06.07.2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, представником було проігноровано можливість подання заперечення на даний позов. Також, відповідачем не було подано до суду жодних клопотань щодо відкладення судового розгляду справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції, а тому оскаржене судове рішення є законними та обґрунтованими, а підстави для його скасування відсутні.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст41, ч.3 ст.160, 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона ІВ» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі № 809/792/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 14 вересня 2016 року.