Ухвала суду № 61283476, 13.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 вересня 2016 року м. Київ К/800/21793/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2016 р.

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 р.

у справі № 808/8599/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 25.09.2015 р. №0009971700, яким до позивача застосовано штрафну санкцію та пеню у розмірі 70 417,08 грн. за несплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2016 р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2016 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 25.09.2015 р. №0009971700 в частині визначення за період з 21.12.2013 р. по 19.02.2014 р. штрафної санкції в розмірі 1 551,83 та пені в розмірі 673,14 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт погашення позивачем суми штрафної санкції в розмірі 1 551,83 грн. та пені в розмірі 673,14 грн. за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 21.12.2013 р. по 19.02.2014 р., та з урахуванням того, що повторне нарахування штрафної санкції за той же період часу не передбачено чинним податковим законодавством, а тому обґрунтовано визнано протиправним та скасовано у зазначеній частині.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 09.09.2016 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 09.08.2016 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржники виправили вказані недоліки, в межах встановленого строку.

Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2016 р. та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 р. у справі № 808/8599/15.

2.У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржникам, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова