Ухвала суду № 61283444, 13.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року м. Київ К/800/8550/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 року

у справі № 813/3248/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро»

до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Тетра-Агро») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також заявленого клопотання представника позивача щодо здійснення розгляду справи за відсутності ТОВ «Тетра-Агро» та відповідно до вимог статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тетра - Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ПАТ «Жидачівський ЦПК», ПП «Ворк супорт», ПП «Електрокабельпостач», ТОВ «Ерідл», ДП «Львіввугілля», ТОВ «Еколайн-СТ» за період з 01.10.2012 року по 01.05.2014 року з питань, викладених в постанові слідчого, по взаємовідносинах з ТОВ «Сантехресурс» за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року, з питань, що стали предметом оскарження, викладених у скарзі «Тетра-Агро» від 01.04.2015 року № 4/011, за результатами якої складено акт від 21.05.2015 року № 234/2200/33775353.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ «Тетра-Агро» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 4 818 825,00 грн.; пунктів 198.1. 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 992 766,18 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки та за наслідками адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 03.06.2015 року № 0000292200, яким ТОВ «Тетра-Агро» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 3 477 651,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1 738 825,00 грн., № 0000302200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 992 766,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 496 383,00 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Тетра - Агро» та ПП «Електрокабельпостач», ПП «Ворк Супорт», ТОВ «Ерідл», ТОВ «Сантехресурс» укладено договори купівлі-продажу № 02-04/12 від 02.04.2012 року, № 2-08/13 від 02.08.2014 року, № 5-61/14 від 06.05.2014 року, №09-01/13 від 09.01.2013 року з метою здійснення господарських операцій.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі, накладними, товарно-транспортними накладними, тощо.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.

Крім того, Львівським апеляційним судом встановлено, що вищевказані контрагенти на час спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість (відповідно до вимог чинного законодавства).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)О.В. Вербицька Судді(підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)Ю.І. ЦвіркунЗ оригіналом згідно

Помічник судді І.С. Горголь