Ухвала суду № 61283386, 07.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року м. Київ К/800/13940/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року

у справі № 814/3245/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Інспекція, відповідач, ОДПІ) щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток та надмірно сплаченого податку на прибуток.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Миколаївобленерго» надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 119 653 грн. та надмірно сплачений податок на прибуток у розмірі 30 370,27 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Інспекція оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у задоволенні клопотання ДПІ про відстрочення сплати судового збору відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Апеляційну скаргу Інспекції на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів залишено без руху, оскільки всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України Інспекцією до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року у задоволенні повторного клопотання Інспекції про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Апеляційну скаргу ОДПІ на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2015 року повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила її скасувати.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу представник позивача просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишаючи ухвалою від 16 березня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції без руху, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі або доказів наявності пільг щодо сплати судового збору, а посилання відповідача на недостатнє бюджетне фінансування останнього є необґрунтованими.

На виконання вимог ухвали Інспекція на адресу суду надіслала повторне клопотання, в якому просила відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 814/3245/15.

Відмовляючи у задоволенні повторного клопотання про відстрочення сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 814/3245/15 та повертаючи ухвалою від 7 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОДПІ, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення цього клопотання.

Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від 23 січня 2015 року № 2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, недостатнє бюджетне фінансування для здійснення судових витрат або відсутність коштів на рахунках скаржника не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору чи відстрочення сплати такого збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Апеляційна скарга та додані до неї матеріали не давали підстав суду апеляційної інстанції дійти висновку, що Інспекція знаходилась у важкому матеріальному стані, що унеможлювало сплату нею судового збору.

Згідно з частиною 3 статті 189 та частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання Інспекції про відстрочення сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, що визначені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

Н.Є. Маринчак