Ухвала суду № 61283218, 13.09.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"13" вересня 2016 р. Справа № 806/811/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" червня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнаня протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправним і скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 04.09.2015 року внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 №28;

- зобов'язання Міністерство оборони України призначити і виплатити йому, як інваліду 2 групи з 04.09.2015 року, внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби одноразову грошову допомогу в порядку та розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 року № 975.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2016р. позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 04.09.2015 року внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 року №28.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_3, як інваліду 2 групи з 04.09.2015 року, внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби одноразову грошову допомогу в порядку та розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 року №975.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звільнений в запас наказом Заступника Міністра оборони України - Командувача Сухопутними військами Збройних Сил Україні від 21.08.1999 року №213 за станом здоров'я та згідно з наказом командира військової частини А - 2145 від 20.09.1999 року №171 виключений зі списків особового складу військової частини.

Рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленні причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 03.07.2012 року №1285 встановлено, що отримана ОСОБА_4 травма, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

З наявної у матеріалах справи копії довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 10 ААБ №239795 від 11.09.2012 року вбачається, що 11.09.2012 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_3 з 06.09.2012 року встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Як інвалід 3 групи, внаслідок поранення, контузії, захворювань пов'язаних виконанням обов'язків військової служби позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції від 03.11.2006р. №328-V та в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 (зі змінами згідно його постанови від 25.07.2011 р. №815( далі Порядок № 499)), проте, ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу або інших компенсаційних виплат відповідно до законодавства у зв'язку з встановленням йому 3 групи інвалідності, яка настала внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби не отримував.

15.09.2015 року Житомирською обласною медико-соціальною експерти комісією №2 ОСОБА_3 встановлено 2 групу інвалідності, довічно з 04.09.2015 р., яка настала внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується копію довідки Житомирського обласного МСЕК №2 серія 12 ААА №206 від 15.09.2015 року.

З метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, яка настала внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби ОСОБА_3 17.09.2015 р. звернувся до Житомирського ОМВК з відповідною заявою та надав копії необхідних документі, що підтверджується матеріалами справи.

Житомирський ОМВК надіслав документи позивача до Міністерства оборони України для вирішення питання щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги.

З листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 21.10.2015 року №248/3/6/2857, адресованого Житомирському ОМВК вбачається, що після розгляду документів ОСОБА_3 встановлено, що підстав для подання пропозиції Міністерству оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги немає, оскільки на ОСОБА_3 не поширюється дія ст.16 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та а в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499, оскільки ОСОБА_3 звільнений з військової служби до 01.01.2007 року.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач оскаржував її до Житомирського окружного адміністративного суду. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 у справі №806/51690/15, визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду питання щодо призначення ОСОБА_3 грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов"язаних та резервістів, які призвані на навчальні ( або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

На виконання зазначеного судового рішення, 11.02.2016р. позивачем до Житомирського обласного військового комісаріату подано заяву для виплати одноразової грошової допомоги як інваліду.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийняла рішення, оформлене протоколом №28 від 22 квітня 2016 року, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, з посиланням на ч.4 ст.16-3 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.8 Порядку №975 від 25.12.2013р., якими визначено, що одноразова грошова допомога здійснюється у разі зміни причини інвалідності, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, якщо ця зміна відбулася протягом двох років після первинного вставлення інвалідність.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу є незаконною та необґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон України №2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону України №2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України №2011-ХІІ. Розділом ІІ цього Закону.

Приписами статті 1 Закону України №2011-XII встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статей 1-2 Закону України №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України №2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України №2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

При цьому, розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності 2 групи становить суму 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (пункт "б" частини 1 ст. 16-2 Закону).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.

Підпунктом 1 пункту 6 Постанови № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності 2 групи.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Право на призначення та виплату одноразової допомоги позивачу, як інваліду 2 групи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги" встановлено та підтверджено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р., яка в установленому законом порядку набрала законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. За змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції не досліджує питання щодо часу виникнення у позивача права на отримання одноразової допомоги і не приймає до уваги твердження відповідача щодо того, що до позивача не підлягає застосуванню Порядок №975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги", оскільки судовим рішенням підтверджено право позивача на виплату одноразової грошової допомоги з моменту встановлення йому 2 групи інвалідності.

Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, регулює лише порядок доплати різниці одноразової грошової допомоги у разі отримання одноразової грошової допомоги у меншому розмірі та набуття права на її отримання у більшому розмірі.

З огляду на те, що ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу при встановленні йому третьої групи інвалідності не отримував, дана норма не може застосовуватись у спірному випадку щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 право на отримання якої виникло у нього з 04.09.2015 року та підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Таким чином, необґрунтованим є рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом засідання комісії №28 від 22.04.2016р., а також безпідставними є доводи відповідача щодо того, що відсутня правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3.

Натомість незважаючи на наявність судового рішення, яке набрало законної сили і яким встановлено право позивача на призначення та отримання одноразової допомоги, матеріали справи свідчать про протиправну поведінку відповідача, який фактично відмовляє у його виконанні.

З огляду на наведене вище судове рішення, яким встановлено право позивача на отримання допомоги, іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, а тому суд має повне право зобов'язати такий орган державної влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист законних прав і свобод позивача, оскільки це і є основним завданням адміністративного судочинства.

При цьому, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, які належать до його компетенції не є привласненням судом собі таких повноважень і функцій.

Зобов'язання відповідача діяти у певний спосіб гарантує позивачу ефективний судовий захист порушених прав.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Оскільки, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року Житомирським окружним адміністративним судом прийнято відповідно до позовних вимог, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" червня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" вересня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10002

3- відповідачу/відповідачам: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський,6,м.Київ,03168

4-третій особі: Житомирський обласний військовий комісаріат - вул. С.Параджанова,4,Житомир,10001,

5 - представнику позивача ОСОБА_5, АДРЕСА_2. ,