Ухвала суду № 61282815, 07.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 р. Справа № 876/4630/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Попка Я.С

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року про відмову в роз'ясненні судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій,

встановив:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року позов задоволено частково, визнано бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіну М. А включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

23 травня 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі" звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду заявою про роз'яснення постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.10.2015 року. В заяві покликається на те, що незрозумілим є порядок виконання такого судового рішення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 року у задоволенні заяви відмовлено.

Судове рішення оскаржив заявник, який в апеляційній скарзі просить у зв'язку порушенням судом норм матеріального і процесуального права його скасувати і ухвалити нове про задоволення його заяви про роз'яснення судового рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому суд ухвалив розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Вказана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що буде здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Крім того, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснено, що за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Дослідивши текст резолютивної частини постанови від 02.06.2016 року апеляційний суд дійшов висновку, що він є чітким та зрозумілим, постанова не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.

Додатково апеляційний суд зазначає, що фактично у заяві уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБі Банк» Славкіна Марина Анатоліївна просить роз'яснити не саму резолютивну частину постанови, а порядок її виконання. Вказане виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відтак, на переконання апеляційного суду, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду лише у тому разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати через високу ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини судового рішення.

При цьому зміст заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А вказує на те, що вона просить роз'яснити саме порядок виконання рішення суду.

Однак, вирішення питання щодо порядку виконання рішення суду, як підстава для роз'яснення судового рішення, приписами ст. 170 КАС України не передбачена і може бути вирішена за правилами ст. 263 КАС України.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що передбачені законом підстави для задоволення заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А про роз'яснення судового рішення у справі відсутні.

Ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність постановленої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 819/2453/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Я.С. Попко

ухвала складена в повному обсязі 12.09.2016 року