Ухвала суду № 61282813, 08.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року Справа № 876/4446/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року про закриття провадження у адміністративній справі №813/1484/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення грошового забезпечення і виплату компенсації,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним до позовом до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення неотриманого грошового забезпечення за період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.10.2008 року по 29.05.2009 року в загальній сумі 63033,55 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в загальній сумі 81729,96 грн., а всього 144763,51 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, тому з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі з тих підстав, що спір у справі №813/1484/16 в частині позовних вимог щодо стягнення неотриманого грошового забезпечення виник між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у попередній справі, по якій ухвалено рішення, що набрало законної сили, а що стосується стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, то вказане питання повинно вирішуватись в порядку ст. 276 КАС України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції невірними та передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України неотриманого грошового забезпечення за період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.10.2008 року по 29.05.2009 року в загальні сумі 63033,55 грн. та стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 8177729,51 грн.

У справі №2а-6329/09/1370 вимоги позивача до відповідача становили стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2008 р. по 29.05.2009 р. в розмірі 46011,72 грн.

Позивач зазначає, що йому не було виплачено грошове забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за період з 01.10.2008р. по 29.05.2009р.

Таким чином, судом першої інстанції передчасно прийнято рішення про закриття провадження у справі, оскільки не були перевірені доводи позивача щодо отримання чи неотримання позивачем грошових сум за вказаний вище період.

Судом встановлено та з матеріалів справи видно, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року у справі №2а-6239/09/1370 було зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті нарахувати та виплатити на користь грошове забезпечення за період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.10.2008 року по 29.05.2009 року в межах та у спосіб, передбаченим чинним законодавством, чого, в свою чергу, виконано не було.

Позивач зазначає, що невиконання пов'язане із тим, що Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті фактично припинило свою діяльність, обсяг компетенції суб'єкта владних повноважень значно зменшився, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року у справі №2а-6239/09/1370 зі сторони Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті немає кому виконувати, оскільки у такої сторони відсутні будь-які механізми виконання судового рішення. Крім того, у зв'язку із звільненням голови ліквідаційної комісії та її членів і передачею всієї документації в центральний апарат Міністерства внутрішніх справ України в Управління відсутня можливість виконання судового рішення. У зв'язку із наведеним, позов у справі, що розглядається, пред'явлено саме до Міністерства внутрішніх справ України.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивач неодноразово звертався до Львівського окружного адміністративного суду із заявами, в яких просив: замінити сторону виконавчого провадження, а саме, шляхом заміни боржника Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті на Міністерство внутрішніх справ України в рамках виконавчого провадження ВП №40749590, відкритого 14.11.2013 року за виконавчим листом №2а-6239/09/1370 від 11.07.2013 року; змінити спосіб виконання судового рішення, замінивши формулювання: «зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті нарахувати та виплатити» на «стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.10.2008 року по 29.05.2009 року».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2014 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та зміни способу і порядку виконання судового рішення було відмовлено і роз'яснено позивачу, що Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті перебуває у стані припинення, проте до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено запису про його припинення як юридичної особи.

Окрім того, ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року та 06.10.2015 року позивачу повторно з тих самих підстав відмовлено в задоволенні заяв про заміну сторони виконавчого провадження з Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті на Міністерство внутрішніх справ України.

Станом на 01.06.2016 року, запис щодо припинення юридичної особи Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті - в ЄДР відсутній.

З урахування наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, порушив, крім іншого, питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №2а-6239/09/1370, порядок розгляду якого визначений статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, такі висновки суду першої інстанції невірними, оскільки в порядку ст. 267 КАС України позивач в змозі звертатись лише до відповідача, боржника у відкритому виконавчому провадженні, яким не є Міністерство внутрішніх справ України, а Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті Міністерство внутрішніх справ України.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що 06.05.2016р. позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач крім стягнення неотриманого грошового забезпечення за період проходження служби в органах внутрішніх справ з 01.10.2008 року по 29.05.2009 року в загальній сумі 63033,55 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в загальній сумі 81729,96 грн., а всього 144763,51 грн., просив також стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обчислений судом із 30 травня 2008 р. по день постановлення судового рішення, виходячи із середнього грошового забезпечення в розмірі 261, 55 грн.

По даній позовній вимозі судом жодних процесуальних рішень прийнято не було.

Вказані вище обставини не враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення про закриття провадження.

Таким чином, судом першої інстанції невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року про закриття провадження у адміністративній справі №813/1484/16 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 13.09.2016р.