Постанова № 61282463, 12.09.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.09.2016 р. справа №908/1585/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явився; ОСОБА_4 за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької областівід09.08.2016 р.у справі№ 908/1585/16 (суддя: Носівець В.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжядо Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжяпростягнення 98 630 грн. 34 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій" (далі ТОВ "Центр будівельних технологій", позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі ПАТ "Запорізький завод феросплавів", відповідач) заборгованості в сумі 72 950 грн. 40 коп., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором підряду № 357 від 11.04.2014 р., а також 11 794 грн. 62 коп. пені, 10 198 грн. 47 коп. 3 % річних, 3 686 грн. 85 коп. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 72 950 грн. 40 коп., 831 грн. 16 коп. 3 % річних, 3 686 грн. 85 коп. інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 162 грн. 03 коп.

В частині задоволення позову рішення суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Запорізький завод феросплавів" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач стверджує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, рішення прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Заявник скарги вважає, що позивачем були перевищені терміни виконання робіт, що є суттєвим порушенням умов п. 1.3. договору в редакції додатку № 6 до додаткової угоди № 2 від 30.12.2014 р., тобто, позивач виконав зобовязання неналежним чином, що робить неможливим початок перебігу терміну для оплати виконаних підрядних робіт.

Також, скаржник стверджує, що позивачем безпідставно нараховані 3 % річних та інфляційні втрати з огляду на відсутність у відповідача правових підстав для оплати виконаних підрядних робіт за спірними актами.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Доповнень та уточнень до апеляційної скарги не надано.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, між ПАТ "Запорізький завод феросплавів", як замовником, та ТОВ "Центр будівельних технологій", як підрядником, укладено договір підряду № 357 від 11.04.2014 р. (далі - договір), предметом якого є виконання загальнобудівельних робіт по обєкту: Цех № 4. реконструкція мокрих газоочисток печей № 31-38 і підключення до сухих газоочисток печей № 33 та № 34ГОС1, ГОС2. нульовий цикл.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 17.10.2014 р. до договору (далі додаткова угода № 1) сторони погодили, що замовник доручає, а підрядник бере на себе зобовязання у доповнення до договору виконати додатковий обєм земляних робіт, бетонування фундаментів.

Відповідно до п. 1.2. договору обєми робіт, вартість матеріалів, вартість роботи машин та механізмів визначаються на підставі підписаних сторонами розрахунку договірної ціни (додаток № 1), пояснювальної записки (додаток № 2), локальних кошторисів (додаток № 3), підсумкових відомостей ресурсів (додаток № 4), загальновиробничих витрат (додаток № 5), графіку виробництва робіт (додаток № 6).

Пунктом п. 1.3 договору передбачено, що термін виконання робіт визначається згідно з графіком виробництва будівельно-монтажних робіт (додаток № 6).

Відповідно до п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 вартість робіт за даним договором складає 1 057 452,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 176242,00 грн. Договірна ціна на обєми робіт є твердою і перегляду в бік збільшення не підлягає впродовж усього терміну дії договору.

Умовами п. 2.5. договору сторони погодили, що надання матеріалів замовником власних матеріалів (ресурсів) підряднику для виконання робіт здійснюється у відповідності до п.п. 4.1.18. 4.1.22. цього договору, згідно додатку № 4 (підсумкові відомості ресурсів). Отримання, зберігання в робочий час, облік наданих матеріалів є обовязком підрядника.

Згідно з п. 3.4. договору у випадку виявлення недоліків в якості виконаної роботи підрядник зобовязаний виправити недоліки (недоробки) за свій рахунок в терміни, встановлені відповідним двостороннім актом. Для складання двостороннього акту сторони зобовязані направити своїх представників в 3-денний термін з дня повідомлення замовником підрядника. У разі відсутності представника підрядника після закінчення 3-х днів акт, складений замовником із залученням фахівців незалежних експертиз. Витрати, повязані з залученням експертів відносяться на бік підрядника.

Відповідно до п. 4.1.2. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 30.12.2014 р. до договору (далі додаткова угода № 2) підрядник зобовязується в день виникнення у нього податкових зобов'язань з ПДВ по операціях, здійснюваних на виконання цього договору виписати і зареєструвати протягом п'яти днів з дати виконання робіт податкову накладну відповідно до вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, порядку заповнення податкових накладних, затвердженого відповідним державним органом, та надати її замовнику в електронній формі через програму М.Е.Dос.

Згідно з п. 4.1.6. договору в редакції додаткової угоди № 2 підрядник зобов'язаний в строк до 4 робочих днів з дати завершення етапу робіт надати: - оригінали документів (рахунок, накладну, акт виконаних робіт у відповідності з формою КБ-2в, акт прийому-передачі і тому подібне), оформлених на державній мові і відповідно до вимог п. 2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" № 88 від 24.05.1995 р. зі змінами і доповненнями; - податкову накладну, оформлену згідно вимог пункту 4.1.2. цього договору.

Умовами п. 4.1.17. договору встановлено, що підрядник зобовязаний попереджати замовника в найкоротші терміни при виявленні:

1) непридатності або недоброякісності матеріалів і технічної документації;

2) можливих несприятливих для замовника наслідків виконання його вказівок про спосіб виконання робіт;

3) інших, незалежних від підрядника обставин, які погрожують якості виконання робіт або створюють неможливість його завершення в строк.

Відповідно до п.п. 4.3.1. 4.3.2. договору замовник зобовязаний прийняти від підрядника виконану роботу згідно з розділом 7 цього договору та сплатити виконані роботи в порядку і в терміни, вказані в п. 5.1., п. 5.3. цього договору.

Пунктом 4.4.2. договору передбачено, що замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх зобовязань (розірвати договір) і вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не почав роботи або виконує настільки повільно, що закінчення їх в строк, визначений договором підряду, стає неможливим.

Згідно з п. 5.4. договору у разі виконання робіт неякісно або невчасно замовник має право:

- провести часткову відмову в оплаті рахунку на суму вартості неякісно виконаних робіт, або на суму невчасно виконаних робіт, згідно з приймально-здавальними документами;

- повністю відмовити в оплаті рахунку, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що оплата здійснюється за фактом виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний в розділі "Адреси і реквізити сторін" цього договору, з відстрочкою платежу 35 календарних днів від дати рахунку, виставленого на підставі підписаної сторонами довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), за умови виконання підрядником п. 4.1.2., 4.1.3., 4.1.6., 4.1.7., 4.1.8. цього договору.

Згідно з п. 7.1. договору виконані роботи здаються замовникові по акту виконаних робіт у відповідності з формою КБ-2 за фактично виконані роботи, за цінами згідно договірної ціни (додаток 1) та локальних кошторисів (додаток 3). Увесь пакет документів виконується в ПК АВК-5 і надається відповідно до п. 2.6. цього договору. Підрядник надає замовникові 4 (чотири) екземпляри підписаних (з його боку) актів виконаних робіт у відповідності з формою КБ-2в на протязі 4 робочих днів після закінчення виконання робіт, але не пізніше 26 числа поточного місяця з урахуванням виконання умов п. 4.1.21.

Відповідно до п. 7.2. договору замовник впродовж 5-ти робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт у відповідності з формою КБ-2в у разі відсутності зауважень, підписує його і направляє один екземпляр на адресу підрядника. За наявності недоробок (недоліків) у виконаній роботі замовник впродовж 5-ти робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт у відповідності з формою КБ-2в направляє підряднику перелік недоробок (недоліків) згідно п. 2.6. договору.

Акт виконаних робіт у відповідності з формою КБ-2в, в даному випадку, оформляється і спрямовується підрядником замовникові впродовж 5-ти робочих днів після усунення недоробок (недоліків), оформлених відповідним актом.

Згідно з п. 9.1.8. договору у разі порушення замовником зобовязань щодо своєчасної сплати виконаних робіт згідно п.п. 5.1., 5.3. підрядник письмово повідомляє про зупинку робіт замовника та має право зупинити роботи до виконання замовником обовязків по сплаті виконаних робіт. Початок робіт підрядником оформлюється актом та корегується графік виконання робіт.

Пунктом 12.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 30 липня 2015 р., а з питань виконання зобов'язань по договору, до повного їх виконання.

Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, обємів робіт та їх якості, а також ціною та строками їх виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи слідує, що сторонами підписані:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 31,42);

- акти прийомки виконаних будівельних робіт: - № 19 за листопад 2015 р. від 30.11.2015 р. на суму 70 381 грн. 20 коп.; - № 20-д за листопад 2015 р. від 30.11.2015 р. на суму 2 569 грн. 20 коп., які підписані уповноваженими представниками сторін, за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, та скріплені печатками підприємств.

Загальна вартість робіт за вказаними актами складає 72 950 грн. 40 коп.

У даних актах наявне посилання на спірний договір, що свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, на підставі вказаного договору.

Враховуючи викладене, підписані сторонами акти є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором, на підставі якого заявлений позов у даній справі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: - № СФ-0000475 від 30.11.2015 р. на суму 70 381 грн. 20 коп.; - № СФ-0000474 від 30.11.2015 р. на суму 2 569 грн. 20 коп.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією № 126 від 12.05.2016 р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 72 950 грн. 40 коп. в 10-денний строк, яка відповідачем залишена без виконання.

Відповідач зобовязання щодо оплати виконаних підрядних робіт не виконав, таким чином, борг відповідача перед позивачем склав 72 950 грн. 40 коп., доказів погашення якого відповідачем суду не надано, а тому, господарський суд Запорізької області на законних підставах стягнув з відповідача на користь позивача борг в сумі 72 950 грн. 40 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем оплати виконаних підрядних робіт за договором, позивач розрахував 3 % річних за період з 05.01.2016 р. по 23.05.2016 р., розмір яких склав 10 198 грн. 47 коп. та інфляційні втрати за той самий період в сумі 3 686 грн. 85 коп.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 831 грн. 16 коп. та інфляційних втрат в розмірі 3 686 грн. 85 коп., а у стягненні 3 % річних в сумі 9 367 грн. 31 коп. слід відмовити за необґрунтованістю нарахування.

Також, позивачем нарахована пеня в сумі 11 794 грн. 62 коп. за період з 05.01.2016 р. по 23.05.2016 р.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на неузгодження сторонами договору розміру та бази нарахуваня пені.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до ст. 546 ЦК України та ст. 199 ГК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

За приписами п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Таким чином, неустойка поділяється на таку, що визначена законом і таку, що визначена договором.

Необхідною умовою виникнення права на стягнення неустойки є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується, і конкретний її розмір.

З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 11 794 грн. 62 коп.

Доводи відповідача про те, що у останнього відсутні правові підстави для оплати виконаних позивачем підрядних робіт за спірними актами внаслідок прострочення ТОВ "Центр будівельних технологій" строку виконання робіт, який встановлено графіком виробництва робіт, судовою колегією оцінюються критично.

Так, в матеріалах справи відсутні відомості щодо неналежного виконання робіт підрядником за договором, на підставі якого заявлено позов у даній справі, а також, виявлення недоліків у виконаній позивачем роботі. Крім того, відповідачем не надано доказів відмови від оплати виконаних робіт саме через їх невчасне виконання (з порушенням погодженого сторонами графіку) на підставі п. 5.3. договору та ст. 853 ЦК України.

Натомість, позивачем надано до матеріалів справи листи № 039п від 06.04.2015 р., № 097п від 18.06.2015 р., з яких вбачається, що відповідач не надавав позивачу в розумний строк необхідні матеріали для подальшого проведення виконання робіт відповідно до умов п. 2.5. договору, яким передбачено виконання роботи з матеріалу замовника.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявність вини позивача щодо прострочення виконання робіт за договором.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі № 908/1585/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі № 908/1585/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийК.І. Бойченко

Судді:О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу;

2. відповідачу;

3. у справу;

4. ДАГС.

5. ГСЗО.