Ухвала суду № 61282379, 12.09.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

У Х В А Л А

"12" вересня 2016 р.Справа № 2/250-Б

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Радченя Д.І розглянувши клопотання розпорядника майна про стягнення оплати послуг по справ порушеній

за заявою приватного підприємства „Прус" м.Дніпропетровськ

до державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" с.Ганнопіль Славутського району Хмельницької області

про визнання банкрутом

Представники сторін:

Від кредиторів: Жубржицька О.М. - представник Славутського МРЦЗ за дов. №11-01/402 від 14.03.2016р.;

Михайлишина М.В. - представник Славутського ОУПФУ за дов. №3591/07 від 06.05.2016р.

Гора О. - представник Головного управління юстиції у Хмельницькій області за довіреністю

розпорядник майна Грицай Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 17.10.2006р. порушено провадження у справі №2/250-Б про визнання банкрутом державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заходи їх забезпечення, а ухвалою від 13.12.2006р. введено процедуру розпорядження майном і, відповідно до пропозиції Державного департаменту з питань банкрутства, розпорядником майном призначено арбітражного керуючого Грицая Л.М..

Після опублікування у газеті „Урядовий кур'єр" №247 за 29.12.2006р. оголошення про порушення справи про банкрутство та виявлення у встановленому порядку кредиторів, ухвалою суду від 20.12.2007р. затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника у сумі 2268047,44грн..

Строк процедури розпорядженням майном боржника неодноразово продовжувався судом, в останнє до 17.09. 2016р.

15 липня 2016 року за вх.№05-06/585/16 на адресу суду від розпорядника майна боржника Грицая Л.М. надійшло письмове клопотання про стягнення з державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" оплати послуг розпорядника майна боржника по справі №2/250-Б за період з 13.12.2006р. по 15 липня 2016р. в сумі 170444,29 грн. як таку, що затверджена судом та не виплачена боржником в добровільному порядку відповідно до п.12 ст. 3-1 Закону про банкрутство.

В обґрунтування поданого клопотання посилається на рішення комітету кредиторів від 28.02.2011 року та ухвалу господарського суду від 01.06.2011 року, якою встановлено оплату послуг розпорядника майна в розмірі двох мінімальних розмірів заробітних плат щомісячно та довідку підприємства боржника про наявну заборгованість перед заявником.

Ухвалою суду від 17 серпня 2016 року зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 30.08.2016р. з викликом представників сторін.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядник майна боржника Грицай Л.М. в судовому засіданні подане клопотання підтримує, вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. На виконання ухвали суду надав розрахунок оплати послуг, в якому просить суд стягнути з боржника на свою користь оплату послуг за період з 13.12.2006р. по 01.09.2016р. в сумі 215 916,92 грн.

Повноважні представники кредиторів щодо поданого розпорядником майна боржника клопотання не заперечують та покладається на думку суду.

Від кредитора - Славутської ОДПІ до судового засідання надійшло клопотання, в якому просить суд клопотання розпорядника майна розглянути без участі повноважного представника, та повідомляє, що прийняте на засіданні комітету кредиторів рішення підтримують.

Повноважний представник головного управління юстиції у Хмельницькій області в судовому засіданні щодо заявленого розпорядником майна боржника клопотання зазначив, що таке стягнення на його думку можливе, проте початок період розрахунку на його думку належить рахувати з дати проведення перших зборів кредиторів.

Дослідивши зібрані по даній заяві докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов до висновку про задоволення даного клопотання частково, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом".

Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-УІ, який набрав чинності з 19.01.2013р., цей Закон викладено у новій редакції.

Відповідно до абзацу першого пункту 11 розділу Х „Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 22.12.2011р. №4212-VІ, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Провадження у справі №2/250-Б порушено 17.10.2006р., а ухвалою від 13.12.2006р. введено процедуру розпорядження та призначено розпорядника майна.

В зв'язку з цим, при розгляді заяв, клопотань у даній справі суд керується нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (в редакції чинній до 19.01.2013р.).

Так, розглянувши матеріали справи судом встановлено, що відповідно до вимог Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", боржник - державне підприємство „Ганнопільський спиртовий завод" с.Ганнопіль Славутського району Хмельницької області знаходиться в Переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури:

- розпорядження майном боржника;

- мирова угода;

- санація (відновлення платоспроможності) боржника;

- ліквідація банкрута.

Відповідно до п.5 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього закону застосовується до юридичних осіб - підприємств, що є суб'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після їх виключення у встановленому порядку з переліку таких суб'єктів.

Таким чином, до боржника по даній справі, що є суб'єктом права державної власності і не підлягає приватизації та внесеного до Переліку відповідно до Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" може бути застосовано дві судові процедури банкрутства - процедура розпорядженням майном та процедура мирової угоди.

Так, процедура розпорядження майном боржника триває понад 10 років. Строк процедури розпорядженням майном боржника та повноваження розпорядника неодноразово продовжувався за рішенням комітету кредиторів. Зокрема, розглядаючи клопотання розпорядника майна боржника про продовження строку процедури розпорядженням майном та його повноважень на засіданнях комітету кредиторів заслуховувались звіти розпорядника майна, затверджувались. Строк процедури розпорядженням майном та повноваження розпорядника майна боржника неодноразово продовжувались, а востаннє, як зазначено вище - до 17 вересня 2016 року, тоді як будь-яких виплат за весь період здійснення повноважень розпорядника майна боржника останній не отримував.

Тому, здійснюючи свої повноваження розпорядника майна боржника, який є підприємством зі 100% майна відноситься до державної власності, арбітражний керуючий Грицай Л.М. подав на розгляд господарського суду клопотання про стягнення з боржника коштів на оплату послуг, за період з 13.12.2006р. по 01.09.2016р. в сумі 215916,92 грн.

Відповідно до ч.12 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 18.01.2013 року, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Згідно ч.14, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Частиною 15 цієї ж статті встановлено, кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 13.12.2006р. введено процедуру розпорядження майном державного підприємства "Ганнопільський спиртовий завод" с.Ганнопіль Славутського району і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Грицая Леоніда Миколайовича.

28.02.2008р. на засіданні комітету кредиторів одноголосно прийнято рішення про встановлення розпоряднику майна Грицаю Л.М. оплати послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно.

Розпорядником майна Грицаєм Л.М. зазначено, що за період здійснення повноважень розпорядника майна з 13.12.2006 року по 01.09.2016 року оплата послуг становить 215 916,92грн., яка не виплачена через відсутність коштів.

Однак, як встановлено ч.12 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 18.01.2013 року, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Враховуючи це суд вважає за необхідне клопотання розпорядника майна задовольнити частково та стягнути з державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" оплату послуг розпорядника майна боржника по справі №2/250-Б за період з 01.03.2008р., тобто з дати проведення перших зборів кредиторів і по 01.09 2016р. в сумі 202 930,00 грн. як таку, що не виплачена боржником в добровільному порядку відповідно до п.12 ст. 3-1 Закону про банкрутство.

На підставі вищевикладеного, дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, керуючись внутрішнім переконанням та засадами розумності та справедливості, суд вважає за належне клопотання арбітражного керуючого Грицая Л.М. про стягнення з боржника оплати послуг розпорядника майна по справі №2/250-Б задоволити частково.

Керуючись ст.ст.3-1, 4 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14.05.1992р. (в редакції чинній до 19.01.2013р.), ст. 86,116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У х в а л и в:

Клопотання арбітражного керуючого Грицая Л.М. про стягнення з боржника оплати послуг розпорядника майна по справі №2/250-Б задоволити.

Стягнути з державного підприємства „Ганнопільський спиртовий завод" 30030, Славутський район, с. Ганнопіль, вул. Будьонного, 21 (код ЄДРПУО 00374893) на користь арбітражного керуючого Грицая Леоніда Миколайовича, АДРЕСА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №551 від 19.03.2013р. - оплату послуг розпорядника майна боржника по справі №2/250-Б за період з 01.03.2008р. по 01.09 2016р. в сумі 202 930,00 грн. (двісті дві тисячі дев'ятсот тридцять грн.)

Видати наказ.

Суддя Радченя Д.І.

Віддрук. 20 прим.:

1 - до справи;

2 - боржнику - ДП „Ганнопільський спиртзавод" 30030, Славутський район, с. Ганнопіль, вул. Будьонного, 21;

3. -ВАТ „Укртелеком" в особі структурного підрозділу Славутський ЦЕЗ №7, 30000, м. Славута, вул. Радянська, 32;

4 - ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі, 30000, м. Славута, вул.. Церковна, 45,

5-ТОВ „Агроветпостач" 01015, м. Київ, вул.. Старонаводницька, 29, офіс 31

6-ФОП ОСОБА_5 04070, АДРЕСА_1;

7-Славутське ОУПФ , 30000, м. Славута, вул. Козацька, 2. -надати

8-Славутська ОДПІ, 30000, м. Славута, вул.. Козацька, 26;

9-ДП НАК „Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу ДП НАЕК „Енергоатом" „Хмельницька АЕС" 30100, м. Нетішин;

10- ТОВ „Перун-95", 04074, м. Київ, вул.. Новозабарська, 21;

11- ДП „Довжоцький спиртзавод", 32303, Кам"янець-Подільський р-н, с. Довжок, вул.. Унявко, 1;

12- Славутський міськрайонний центр зайнятості 30000, м. Славута, вул.. Миру, 20; -надати

13- Славутська районна організація профспілки працівників агропромислового комплексу, 30030, м.Славута, вул.Князів Сангушків,2;

14- Хмельницька філія ПАТ КБ „ПриватБанк", 29000, м. Хмельницький, вул.. Проскурівська, 19;

15 - арбітражному керуючому Грицаю Л.М (АДРЕСА_2);- надіслати за заявою;

16 - Концерну „Укрспирт" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченко, 1);

17 - Мінекономрозвитку України (01008, м. Київ, вул.М.Грушевського, 12/2);

18 - Мінагрополітики України (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 24);

19 - прокуратурі Хмельницької області;

20 - Головному управлінню юстиції у Хмельницькій області.-надати