Рішення № 61282082, 12.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Справа № 911/2179/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла Церква

до Білоцерківської міської організації Всеукраїнського обєднання Свобода, Київська обл., м. Біла Церква

про виселення з приміщення

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №0134/9 від 11.01.2016)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.07.2016 Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської організації Всеукраїнського обєднання Свобода (далі БМО ВО «Свобода»/відповідач) про виселення останнього з нежитлового приміщення площею 19,6 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 3.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2016 порушено провадження у справі №911/2179/16, розгляд справи призначено на 25.07.2016.

Ухвалами господарського суду Київської області від 25.07.2016 та 30.08.2016 розгляд означеної справи відкладався на 30.08.2016 та 12.09.2016 відповідно.

В судові засідання від 25.07.2016, 30.08.2016 та 12.09.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд спору у даній справі БМО ВО «Свобода» була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0910802810209.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2012 між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі-орендодавець) та Білоцерківською міською організацією Всеукраїнського обєднання Свобода (далі-орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №437 (далі-договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 19,60 кв. м., розташоване на другому поверсі чотирьохповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Л. Курбаса, буд. 3 (далі - майно), яке перебуває на балансі комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6.

Пунктами 2.3., 3.1., 4.6., 10.1. та 10.7. договору оренди передбачено, що нежитлове приміщення вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Розмір орендної плати визначається на підставі «ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» і становить 1 044,77 грн з перший місяць, та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього місяця, за який вона вноситься.

Орендар зобовязується у разі припинення цього договору, протягом пяти повернути орендодавцю орендоване майно.

Цей договір діє з 25.06.2012 по 24.06.2013.

Строк дії цього договору може бути продовженим у відповідності до чинного законодавства України.

Як слідує з наявного в матеріалах справи акта прийому-передачі нежитлового приміщення 25.06.2012 Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради передало, а Білоцерківська міська організація Всеукраїнського обєднання Свобода прийняла нежитлове приміщення площею 19,60 кв. м., розташоване на другому поверсі чотирьохповерхової нежитлової будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Л. Курбаса, буд. 3.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором, а також безперешкодне користування орендованим приміщенням свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов договору.

Згідно рішення Білоцерківської міської ради Київської області №1026-45-VI від 22.08.2013 Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради було реорганізовано в Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради.

Водночас, відповідно до положення про Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, останнє є правонаступником відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради по усім майновим та немайновим правам та обов'язкам.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення законодавчих положень та умов договору не своєчасно, не у повному обсязі сплачує оренду плату та після припинення дії договору протягом пяти днів не повернув орендоване приміщення.

В підтвердження обставин заборгованості відповідача зі сплати орендної плати позивач надав суду довідку №04-21/19 від 08.06.2016 за підписами начальника та головного бухгалтера управління.

Позивач, обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, зазначив про закінчення терміну дії договору оренди, а тому неправомірність зайняття відповідачем спірного приміщення.

У звязку із вищевикладеним позивач зазначив, що ним було надіслано на адресу відповідача претензії №01-20/9 від 21.01.2016 та №01-20/26 від 09.06.2016, відповідно до яких позивач вимагав погасити заборгованість та передати приміщення за актом приймання-передачі. Копії відповідних претензій наявні в матеріалах справи.

Натомість, за поясненнями позивача, відповідач на претензії не відповів, приміщення не звільнив.

З огляду наведеного, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської, вважаючи договір припиненим, просить суд виселити відповідача з нежитлового приміщення площею 19,6 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 3.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Позивач, обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, зазначив про неправомірність користування відповідачем спірним приміщенням з огляду не сплату Білоцерківською міської організації Всеукраїнського обєднання Свобода орендної плати та закінчення терміну дії договору, що є підставою для звільнення відповідного приміщення.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Водончас, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно пп. 10.6. та 10.11. договору оренди у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом пяти робочих днів повертається орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі.

Орендар протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендодавця про свої наміри щодо припинення або продовження орендних правовідносин.

За приписами статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Однак, позивачем, в порушення вищезазначених законодавчих приписів, не надано суду належних та допустимих доказів звернення в 2014 2016 роках до відповідача з повідомленням про припинення договірних відносин у порядку п. 10.6. договору оренди.

Додані ж до матеріалів справи копії претензій №01-209 від 21.01.2016, №01-20/26 від 09.06.2016 та листа №01-25/737 від 11.07.2013 разом з копіями фіскальних чеків та списків згрупованих поштових відправлень не є належними та допустимими доказами повідомлення відповідача про припинення дії договору, оскільки зазначені документи поштового відправлення не містять відомостей щодо того, що саме відповідні претензії та лист направлялися на адресу БМО ВО «Свобода».

До того ж, доказів розірвання у судовому порядку договору оренди позивачем не надано.

Покладенні ж в основу обґрунтування позову доводи позивача щодо існування у відповідача заборгованості не підтверджують обставин односторонньої відмови від договору та його припинення у порядку, передбаченому законодавством та умовами відповідного правочину, і як наслідок виникнення у відповідача обов'язку по поверненню орендованого приміщення.

Таким чином, враховуючи недоведеність обставин направлення позивачем на адресу відповідача повідомлень про відсутність намірів продовжувати договірні відносини, відтак припинення договору оренди нежитлового приміщення №437 від 25.06.2012, суд дійшов висновку, що відповідний правочин був продовженим на той самий термін і на тих самих умовах на наступні 2014 2017 роки.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо припинення дії договору, як насідок виникнення у відповідача обов'язку по поверненню орендованого приміщення, є необґрунтованими та доказово непідтвердженими.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про виселення відповідача з нежитлового приміщення площею 19,6 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 3.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 283 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 14.09.2016.

Суддя В.А. Ярема