Ухвала суду № 61281778, 13.09.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

13.09.2016р. Справа № 905/6/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., суддів Мельниченко Ю.С., Кротінової О.В.

за участю помічника судді Сотір Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробниче багатопрофільне підприємство "Оргхімпром" м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" м. Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 208291,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 05.01.2016 року; ОСОБА_3 - директор згідно протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ від 24.02.2004 р.

від відповідача: ОСОБА_4 - доручення № 20/15-ю від 23.02.2015 року

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробниче багатопрофільне підприємство "Оргхімпром" м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 208 291,08 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.01.2016 року. У подальшому розгляд справи відкладався.

14.01.2016 року від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" м. Краматорськ Донецька область надійшла зустрічна позовна заява до відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Оргхімпром" м.Дніпродзержинськ Дніпропетровська область про визнання п. 49 договору № 271/03-11 недійсним.

Ухвалою від 15.01.2016 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" м.Краматорськ Донецька область відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "Краматорський феросплавний завод" м. Краматорськ Донецька область до відповідача ТОВ "Оргхімпром" м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область про визнання п. 49 договору № 271/03-11 недійсним без розгляду.

У судовому засіданні 04.02.2016 року досліджено оригінали документів. 04.02.2016 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Краматорський феросплавний завод" м. Краматорськ надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2016 року по справі №905/6/16.

Ухвалою від 25.01.2016 року суд на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження по справі №908/3868/15 до закінчення апеляційного провадження та повернення справи №908/3868/15 до господарського суду Донецької області.

Супровідним листом №908/3868/15 справа повернута на адресу Господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 06.07.2016 року провадження у справі повнолено, судове засідання призначено на 21.07.2016 року, розгляд справи відкладався.

У судове засідання 04.02.2016 року представники позивача з'явилися, підтримали заявлені позовні вимоги, надав усні пояснення у справі, через канцелярію суду надали висьмові пояснення у справі.

29.07.2016 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судово-кошторисної експертизи з переліком питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення експерту; проведення експертизи просить доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

16.08.2016 року на електронну адресу суду від Дніпродзержинської ОДПІ надійшли пояснення, в яких остання зазначає, що ТОВ "Краматорський феросплавний завод" в Дніпродзержинській ОДПІ не обліковується; до пояснень додано витяг з ІАІС ДПС "Податковий блок".

17.08.2016 року через канцелярію суду від Дніпродзержинської ОДПІ надійшли раніше надіслані на електронну адресу суду документи.

Розгляд справи відкладався.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.08.2016 року призначення колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Осадчої А.М., суддів Мельниченко Ю.С., Кротінової О.В.

18.08.2016 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які перебувають на його поточних рахунках, доказів на підтвердження ризику невиконання рішення суду в майбутньому не останній суду надав.

Ухвалою суду від 18.08.2016 року у позивача витребувано докази на підтвердження заяви про забезпечення позову.

У письмових поясненнях, які отримані судом 13.09.2016 року позивач зазначає, що чинне законодавство України забороняє без дозволу суду витребувати в установах банків весь перелік поточних рахунків цивільної чи юридичної особи, тому позивач не може надати суду письмові докази наявних у відповідача рахунків та кількості грошових коштів на них.

В запереченнях на заяву про забезпечення позову, які отримані судом 13.09.2016 року, відповідач не погоджується із доводами позивача, на які він посилається як на підставу застосування заходів забезпечення позову, вказуючи на недоведеність жодними доказами вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на ускладнення виконання рішення суду в майбутньому; позов є безспірним ; вартість майна відповідача значно перевищує ціну позову, підприємство є металургійним, розташоване на земельній ділянці понад 130 га, має власне доменне виробництво, ТЕЦ та інші необхідні споруди і комплекси механізмів, які являють собою цілісний майновий комплекс, тому не існує загроз невиконання рішення суду за позовом у розмірі 208291,08 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2016 року підтримав заяву про забезпечення позову та просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в останній та наступних письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.09.2016 року заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на обставини, викладені у наданих суду запереченнях.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Крім того, у разі накладення арешту на грошові кошти відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Таких відомостей заявник суду не надав, безпідставно просить суд накласти арешт на всі грошові кошти відповідача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивачем не подано жодних доказів на підтвердження імовірності невиконання рішення суду відповідачем у майбутньому чи здійснення останнім будь-яких дій, спрямованих на ухилення від такого виконання, не надано переліку рахунків, що належать відповідачу, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову за її необгрунтованістю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю інженерно-виробниче багатопрофільне підприємство "Оргхімпром" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарскього суду через господарський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя О.В. Кротінова