Постанова № 61281392, 30.08.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1526/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретаріЯворській І.Ю. за участі:представника позивача Дороніна П.М. представників відповідача та третьої особи Кундиловської М.М. і Коротинської А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Приватна друкарня" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області , третя особа на стороні відповідача Головне управління ДФС у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватна друкарня" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати державну податкову інспекцію у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області зняти з обліку податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 5.02.2016 року №№ 0000321501/122 і 0000331501/123 з зазначеними в них грошовими зобов'язаннями.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що, отримавши податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 5.02.2016 року № № 0000321501/122 і 0000331501/123, подав до Головного управління ДФС у Хмельницькій області апеляційну скаргу від 11.02.2011 року №30. Рішенням від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 Головне управління зазначену апеляційну скаргу залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

На думку позивача, рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 є невмотивованим та таким, що суперечить підпункту 21 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та частині 2 статті 19 Конституції України. Відповідно до пункту 56.8 та абзацу 2 пункту 56.9 статті 56 ПК України у зв»язку з надісланням позивачу невмотивованого рушення за результатом розгляду апеляційної скарги, така скарга вважається повністю задоволеною, і, як наслідок, податкові повідомлення-рішення від 5.02.2016 року №№ 0000321501/122 і 0000331501/123 є скасованими. Тому, позивач просить зобов'язати державну податкову інспекцію у м.Хмельницькому головного управління ДФС у Хмельницькій області зазначені податкові повідомлення-рішення зняти з обліку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить відмовити в їх задоволенні. Вказує, що рішення від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 прийняте та надіслане Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області у відповідності до вимог ПК України, а тому відсутні підстави для визнання скарги позивача задоволеною, а податкові повідомлення-рішення № 0000321501/122 та 0000331501/123 - скасованими.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв»язку та сукупності, суд встановив таке.

На підставі Акта від 19.01.2016 року № 148/15-1/31733903 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з податку на додану вартість ПП «Приватна друкарня» за листопад 2015 року ДПІ в місті Хмельницькому прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000321501/122 та 0000331501/123. Перевіркою встановлене порушення позивачем пунктів 201.1 і 201.10 статті 2001 ПК України та завищення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року у зв»язку з включенням податкової накладної №6 від 30.11.2015 року на суму ПДВ 1633333,33 грн, завищення від»ємного значення між сумою податкових зобов»язань та сумою податкового кредиту (р 19 декларації) за листопад 2015 року на 1005740,0 грн та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет (р 25.1 декларації) за листопад 2015 року на суму 627593,0 грн.

Податкові повідомлення-рішення № 0000321501/122 та 0000331501/123 позивач оскаржив в адміністративному порядку відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України, надіславши до Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області апеляційну скаргу від 11.02.2011 року №30.

Рішенням від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 про результати розгляду апеляційної скарги Головне управління ДФС у Хмельницькій області апеляційну скаргу позивача залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи рішення Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 невмотивованим, і як, наслідок, апеляційну скаргу задоволеною на підставі абзацу 2 пункту 56.9 ст.56 ПК України, 12.07.2016 року позивач звернувся до ДПІ у місті Хмельницькому з Вимогою про зняття з обліку податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Хмельницькому від 5.02.2016 року № № 0000321501/122 і 0000331501/123. Листом від 21.07.2016 року №16853/9/22-25-10 ДПІ у м.Хмельницькому повідомив позивача про відсутність підстав для зняття з обліку вказаних податкових повідомлень-рішень, не скасованих у встановленому ПК України порядку (адміністративному чи судовому).

З метою вирішення зазначеного спору, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів про визначення сум податкових та грошових зобов'язань, порядок розгляду скарг платників податків, поданих в адміністративному порядку, вимоги до рішень контролюючих органів, прийнятих за результатами розгляду скарг, порядок їх надсилання платникам податків та порядок і підстави внесення змін до облікових даних платника податку визначає ПК України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.3 статті 56 ПК України передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 56.3 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого орган до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, вважається неузгодженою.

Підпунктом 1 пункту 1 розділу II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року N 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 (далі - Порядок N 422), передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 9 розділу IV Порядку N 422 після внесення до інформаційної системи органів ДФС інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих органом ДФС податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення) з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій) та беруть участь у розрахунках.

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 розділу IV Порядку N 422 інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа. На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. За результатами адміністративного або судового оскарження: при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась; при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу). У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

За змістом підпункту 1 пункту 1 розділу VII Порядку N 422 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, є: скарги (заяви) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); рішення про залишення скарги (заяви) без розгляду. До первинних показників належать дані документів, зокрема: дата отримання скарги (заяви); вхідний реєстраційний номер скарги (заяви) в органах ДФС; прийняте рішення; тип прийнятого рішення; номер та дата прийнятого рішення.

На виконання зазначених норм ПК України у зв»язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, відповідач 17.02.2016 року вніс до картки платника ПДВ запис про надходження скарги позивача від 11.02.2016 року та виключив з обліку суми грошового зобов»язання позивача 156898,25 грн та 627593,0 грн, визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями.

У відповідності до пункту 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з пунктом 56.9 статті 56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Підпунктом 56.6 статті 56 ПК України надано право платнику податків на звернення протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня, у разі, коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків.

Суд встановив, що рішення за результатом розгляду скарги позивача від 11.02.2016 року №30 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у місті Хмельницькому від 05.02.2016 року № 0000321501/122 та 0000331501/123 прийняте та надіслане Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області позивачу у строки, визначені пунктом 56.8 статті 56 ПК України. Зазначена обставина не заперечується позивачем. Зі скаргою на рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 до контролюючого органу вищого рівня в порядку підпункту 56.6 статті 56 ПК України позивач не звертався.

Згідно з підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Тому, 14.03.2016 року, після закінчення процедури адміністративного оскарження (спливу строку для подання скарги на рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14) відповідач поновив в обліку в картці платника ПДВ грошові суми податкового зобов»язання позивача 156898,25 грн та 627593,0 грн.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Виходячи з аналізу положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України інформаційні системи повинні відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, коригування таких показників можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи державної податкової служби України використовують вказані системи у своїй роботі, в тому числі й для співставлення показників.

Пунктом 66.2 статті 66 ПК України передбачено, що внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до підпункту 2 пункту 1 розділу VI Порядку N 422 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу, зокрема, є: скарга (заява) платника податків або ухвала суду про порушення провадження у справі, інформацію про які внесено після настання граничного строку сплати грошових зобов'язань, визначених органом ДФС; рішення органу ДФС, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення, яким скасовується або змінюється сума грошового зобов'язання та пені; рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені за результатами судового оскарження).

Згідно з пунктом 1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення (у випадку оскарження а адміністративному або судовому порядку) вважається відкликаним, якщо: 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

Таким чином, відповідно до ПК України та Порядку N 422 підставою для внесення змін до облікових даних позивача в частині податкового зобов»язання з податку на додану вартість, розмір якого визначений у податкових повідомлення-рішеннях ДПІ у м.Хмельницькому від 5.02.2016 року №№ 0000321501/122 і 0000331501/123, можуть бути: рішення Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, яким скасовується або змінюється сума грошового зобов'язання, або таке, що набрало законної сили, рішення суду про скасування цих податкових повідомлень-рішень за результатами судового оскарження.

При цьому, ані ПК України, ані Порядком N 422 не передбачене зменшення в картці платника податку суми податкового боргу у випадку прийняття контролюючим органом за результатом розгляду скарги платника податку рішення про відмову у скасуванні податкових повідомлень-рішень, яке платник податку вважає невмотивованим.

На думку суму, відсутність мотивів прийняття контролюючим органом певного рішення не є беззаперечним доказом його неправомірності.

З урахуванням положень пунктів 56.1 і 56.2 статті 56 ПК України платник податків, не згідний з рішенням (мотивами, з яких воно прийняте), прийнятим контролюючим органом за результатом розгляду його скарги, може оскаржити його до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення або до суду.

Рішення Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 позивач не оскаржив до ДФС України. Позовні заяви, подані позивачем до Хмельницького окружного адміністративного суду з вимогами про скасування повідомлень-рішень ДПІ у м.Хмельницькому від 5.02.2016 року № № 0000321501/122 і 0000331501/123 та рішення Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14, залишені судом без розгляду у зв»язку з систематичною неявкою представника позивача у судові засідання (ухвала від 05.05.2016 року по справі №822/593/16, ухвала від 12.05.2016 року по справі №822/381/16, ухвала від 08.06.2016 року по справі №923/16 і ухвала від 09.08.2016 року по справі №822/381/16).

Отже, станом на дату розгляду спору податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 5.02.2016 року № № 0000321501/122 і 0000331501/123 та рішення Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 є чинними, а визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов»язання - є узгодженими. Тому, підстави для зменшення в обліку (в картці платника податку) визначеного ним податкового зобов»язання з ПДВ відсутні.

Суд відхиляє, як необґрунтовані та не підтверджені жодними доказами доводи позивача щодо відсутності у рішенні Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 01.03.2016 року №2501/10/22-01-10-03-14 мотивів, з яких воно прийняте, оскільки зазначене рішення містить детальний опис порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, встановлених перевіркою, первинних та інших документів, використаних під час розгляду скарги позивача, та законодавства, яким керувалось Головне управління приймаючи рішення по суті скарги.

Суд також враховує, що жодним нормативно-правовим актом, що регулює податкові правовідносини, не передбачене зняття з обліку податкових повідомлень - рішень, прийнятих за результатом перевірки за результатами перевірок. За змістом ПК України та Порядку N 422 наслідком скасування податкового повідомлення - рішення (в адміністративному чи судовому порядку) є виключення з обліку визначеного таким рішенням грошового зобов»язання та залишення інформації про прийняте рішення в картці платника податку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У пункті 53 Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом"; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

В процесі судового розгляду спору в обгрунтування позовних вимог позивач не навів суду аргументів та не надав доказів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумними сумнівом", та свідчили про протиправну бездіяльність відповідача, наслідком якої є рішення суду про зобов»язання вчинити певні дії, спрямовані на захист законних прав позивача.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведена правомірність відображення в обліку податкових повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 5.02.2016 року №№ 0000321501/122 і 0000331501/123 з зазначеними в них грошовими зобов'язаннями, тому, позовні вимоги про зобов»язання зняти ці податкові повідомлення-рішення з обліку необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України , ст.ст.11, 71, 72, 94, 158-163, 186, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Приватна друкарня" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 вересня 2016 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук