Ухвала суду № 61281205, 07.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3809/16

У Х В А Л А

07 вересня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюка І.В.,

за участю секретаря Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі 22213,18 грн.

Підставою для звернення до суду слугувала відмова відповідача у проведенні нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26.03.2015 р. по 16.11.2015 р. після скасування в судовому порядку наказу про звільнення та подальшого поновлення позивача на роботі.

06 вересня 2016 р. до канцелярії суду від представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав пропущення позивачем встановленого ч.3 ст.99 КАС України, ст.233 КЗпП місячного строку на звернення до суду із даними позовними вимогами.

В обґрунтування клопотання заявник зазначив про порушення позивачем місячного строку звернення до суду із даними вимогами, зважаючи на те, що звільнення позивача було оформлено наказом від 24.03.2015 р. № 309-о, який в подальшому було скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 р., а з даним адміністративним позовом позивач звернулася 02.08.2016 р., отже пропустила спеціальний місячний строк на звернення до суду із даними вимогами.

В судовому засіданні представник Одеської митниці Державної фіскальної служби України вищезазначене клопотання підтримав.

Позивач та її представник проти задоволення клопотання заперечували, пояснивши, що на вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позовна давність не поширюється.

Вислухавши думки позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" N 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини сьомої статті 43, частини першої статті 55 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю працівник може захистити в суді. Конституційний Суд України в Рішенні від 24 грудня 2004 року N 22-рп/2004 зазначив, що забезпечення прав і свобод потребує законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини). У статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI, статтях 1, 3, 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено порядок здійснення судочинства стосовно справедливого розв'язання, зокрема, трудових спорів.

Реалізація права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині першій статті 233 КЗпП передбачено скорочені строки позовної давності для звернення працівника до суду: один місяць - у справах про звільнення; три місяці - щодо вирішення інших трудових спорів. Однак відповідно до частини другої статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Положеннями ст.6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В рішення від 15.10.2013 р. 8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, враховуючи, що ч.2 ст.233 КЗпП, яка є спеціальною нормою, в силу ч.1 ст.99 КАС України, запроваджено необмежне право позивача у часі звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком у разі порушення законодавства про оплату праці, в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 100, 160-165 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12 вересня 2016 року.

Суддя І.В. Завальнюк

В задоволенні клопотання представника Одеської митниці Державної фіскальної служби України про залишення без розгляду частини позовних вимог відмовити.