Постанова № 61281142, 08.09.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 року 810/3278/15

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р, суддів: А.С. Волкова, Г.В. Панової, при секретарі судового засідання - Сіренко Ю.П. за участю позивача, представників відповідачів розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2, третя особа: Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Правління Пенсійного фонду України - ОСОБА_2, Пенсійного фонду України, третя особа Броварське об'єднане управління пенсійного фонду України Київської області та просить (з урахуванням заяви від 16.06.2016 р.):

- визнати протиправними /дії/ бездіяльність Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2 за відмову надати об'єктивну відповідь позивачу на його звернення відповідно до ст.ст. 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»;

- зобов'язати відповідачів надати позивачу обґрунтовану та вмотивовану відповідь відповідно до ст.ст. 15, 16, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» з викладенням мотивів відмови;

- зобов'язати відповідачів притягнути до адміністративної відповідальності та звільнити з посади начальника Управління пенсійного фонду України в м. Броварах ОСОБА_4 за невиконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 року та за надання до виконавчої служби листів з повідомленням про повне виконання рішення суду, в той час коли перерахунок пенсії позивачу в повному обсязі не зроблений до цього часу;

- визнати протиправними дії відповідачів за відмову повідомити позивачу, які закони набрали законної сили з 01.11.2011 року та які всупереч ст. 58 Конституції України були застосовані до позивача при нарахуванні пенсії;

- зобов'язати відповідачів повідомити позивача про зміни в пенсійному законодавстві України та Конституції України з 01.11.2011 року, згідно з якими було зроблено перерахунок пенсії позивачу;

- визнати протиправними дії відповідачів за відмову виконувати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 року, яка до цього часу не виконана, не здійснено перерахунок пенсії позивачу відповідно рішення судів та не виплачено заборгованість по пенсійним виплатам;

- визнати протиправними дії відповідачів за відмову виконувати рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 згідно із заявленими принципами пропорційності і справедливості при нарахуванні пенсії позивачу та за відмову виконувати рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008;

- визнати протиправними дії відповідачів за здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01.11.2011 року всупереч ст. 58 Конституції України;

- визнати протиправними дії відповідача, який підвередив узурпацію прав позивача Управлінням пенсійного фонду України в м. Бровари та здійснив дискримінаційне переведення позивача на пенсію відповідно до заробітної плати без його заяви та згоди;

- визнати протиправними дії відповідачів за незабезпечення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2014 року відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком;

- зобов'язати відповідачів забезпечити отримання пенсійних виплат з 01.01.2014 року відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та як постраждалому від ЧАЕС III категорії;

- зобов'язати відповідачів забезпечити виконання рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 та заявленим принципам пропорційності підпорядкованими йому органами при нарахуванні пенсії позивачу та іншим особам, а також виконання рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008;

- зобов'язати відповідачів забезпечити отримання позивачем пенсійних виплат відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та як постраждалим від ЧАЕС III категорії з 01.11.2011 р.;

- зобов'язати відповідачів, відшкодувати матеріальні збитки позивачу в розмірі триста тисяч гривень (300000 грн.), які підтверджуються безпідставним переведенням позивача з 01.11.2011 р. з пенсії відповідно до ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, та призначенням йому пенсії на власний розсуд без його заяви та без повідомлення про правові підстави для переводу на іншу пенсію;

- зобов'язати відповідачів відшкодувати моральні збитки позивачу в розмірі сто тисяч гривень (100000 грн.), які зазнав позивач, отримуючи біля половини належної йому пенсії. При цьому позивач зазнав тяжких моральних страждань, через нестачу коштів на лікування та утримання сім'ї;

- зобов'язати відповідачів компенсувати втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати згідно із законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом війни II групи. Крім того, з 16.09.1983 р. йому встановлена III група інвалідності, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Позивач пояснив, що він має право отримувати пільги, встановлені відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право отримувати пенсію відповідно статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та довгий час отримував пенсію відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також він відноситься до інвалідів III групи, що підтверджується відповідним посвідченням, та має право на пільги і переваги, встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Позивач також зазначає, що він відноситься до постраждалих від ЧАЄС III категорії та був відселений із території зони безумовного /обов'язкового/ та гарантованого добровільного відселення в 1990 році, має право на пільги, передбачені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому позивач вважає, що органи пенсійного фонду України неправильно застосовують щодо нього норми Конституції України та пенсійного законодавства, неправильно нараховують і виплачують йому пенсію.

Позивач вказує, що 19.05.2015 р. він звернувся до Голови Правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2 зі скаргою на дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області за відмову перевести його на пенсію відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нарахування пенсії всупереч ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відмову надати йому відповідь відповідно ст. 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян».

Позивач вважає, що у відповіді, датованій 26.06.2015 р., відповідач не у повній мірі надав відповіді на поставлені ним питання, а звернення було розглянуто без його участі.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач неправомірно відмовився притягнути до відповідальності начальника Управління пенсійного фонду України в м. Броварах ОСОБА_4 за невиконання рішення Київського апеляційного суду від 01.06.2011 року та за надання до виконавчої служби листів з повідомленням про повне виконання рішення суду, в той час коли перерахунок пенсії позивачу в повному обсязі не зроблено до цього часу.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

У судових засіданнях представник відповідачів проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Представник зазначила, що Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади не наділений повноваженнями щодо безпосереднього призначення, перерахунку та виплати пенсій. Наголошувала, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 810/5763/15 (провадження № 2-а/361/152/16) за позовом позивача до Пенсійного фонду України та Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу з тих самих обставин і про той самий предмет, що й заявлені позивачем у даній справі згідно із заявою від 16.06.2016 про додаткові обґрунтування позовних вимог та збільшення і узагальнення всіх позовних вимог. Крім того, вимоги позивача щодо перерахунку та одержання пенсійних виплат, викладені у заяві від 16.06.2016, підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду.

У судових засіданнях представник третьої особи - Броварського об'єднаного управління пенсійного фонду України проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні. При цьому представник наголошувала, що заявлені позивачем аналогічні позовні вимоги, що стосуються перерахунку і виплати пенсії, розглядаються в іншій адміністративній справі, яка перебуває у провадженні Броварського міськрайонного суду.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов у частині вимог, які стосуються призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу, підлягає залишенню без розгляду виходячи з наступного.

Cудом встановлено, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває адміністративна справа № 810/5763/15 (провадження № 2-а/361/152/16) за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України та Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, яка стосується перерахунку та виплати пенсії позивачу про ті ж самі обставини і про той самий предмет (копії ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2016 у справі № 810/5763/15 та заяви позивача від 23.06.2016, в якій зокрема, викладено позовні вимоги у справі № 810/57/15, наявні у матеріалах справи), що й заявлені позивачем у даній справі згідно із заявою від 16.06.2016 про додаткові обґрунтування позовних вимог та збільшення і узагальнення всіх позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Оскільки частина позовних вимог, заявлених у даній справі (що стосуються призначення, перерахунку та виплати пенсії позивачу) збігається з позовними вимогами, що розглядаються Броварським міськрайонним судом Київської області в адміністративній справі № 810/5763/15, в цій частині позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Щодо інших вимог, суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2015 р. позивач звернувся до Пенсійного фонду України зі скаргою, в якій просив:

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах нараховувати йому пенсію відповідно до ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування»;

- або зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах перевести його на пенсію відповідно до ст.29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі в два рази більшому за пенсію інваліда війни III групи. Відповідно рішення Конституційного суду від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 та заявленим принципам пропорційності і справедливості пенсія інваліда війни II групи має бути в два рази більшою за пенсію інваліда війни III групи;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах виконати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 року та здійснити перерахунок пенсії за жовтень 2011 року відповідно рішення суду;

- притягнути до відповідальності ОСОБА_4 за невиконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 року за надання до виконавчої служби листів з повідомленням про повне виконання рішення суду, в той час коли перерахунок пенсії позивачу в повному обсязі не зроблений;

- притягнути до відповідальності ОСОБА_4 за відмову перевести його на пенсію відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» без пояснення причин;

- компенсувати завдані йому збитки через неправомірні дії ОСОБА_4, яка з 2007 р. нараховувала та сплачувала заявнику зменшену пенсію, за рахунок ОСОБА_4;

- повідомити ким та коли внесені зміни до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб»;

- повідомити, чому розмір нарахованої йому пенсії суперечить рішенню Конституційного Суду України від 25.01.2012 р.;

- пояснити, чому заборгованість по пенсії не сплачена у вересні 2011 року;

- роз'яснити, на яких підставах представник УПФУ під час розгляду апеляційної скарги 02.12.2014 року в Київському апеляційному адміністративному суду в адміністративній справі № 361/3909/2014-а, щоб уникнути покарання, повідомив, що УПФУ неодноразово зверталося до казначейства з приводу сплати боргу, але ОСОБА_4 повідомила, що не зверталася до казначейства за сплатою боргу.

- роз'яснити, чи діють всі рішення Конституційного Суду України на території м. Бровари та чому ОСОБА_4 відмовляється виконувати ці рішення та не перераховує пенсію позивачу пропорційно та справедливо.

Таким чином, по суті позивач оскаржує дії (бездіяльність) відповідача щодо розгляду його скарги від 19.05.2015 р. Решта ж вимог лише розкривають зміст цієї скарги.

Також позивач просив суд надати правову оцінку та притягнути до відповідальності Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області та першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області Верещак В.М. та Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах за безвідповідальні та некомпетентні дії цих осіб та порушення ст. 15 та ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Судом встановлено, що скарга позивача від 19.05.2015 на дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області була розглянута посадовими особами Пенсійного фонду України на особистому прийомі в присутності позивача. Листом від 16.06.2015 р. за №5559/Л-100 відповідач надав позивачу ґрунтовну письмову відповідь у строки та порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян".

Таким чином, факт протиправних дій чи бездіяльності з боку Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2 судом не встановлений.

Отже, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2, що виявилась у відмові надати об'єктивну відповідь позивачу на його звернення відповідно до ст.ст. 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», а також решта позовних вимог як такі, що мають похідний характер, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача притягнути до адміністративної відповідальності та звільнити з посади начальника Управління Пенсійного фонду в м. Броварах ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини третьої статі 17 Кодексу адміністративного судочи нства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо накладення адміністративних стягнень.

Виявлення адміністративних правопорушень, встановлення осіб, винних у їх вчиненні, а також притягнення їх до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності не належить до компетенції адміністративного суду.

Таким чином, вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 156, 159-163, 167, 254 КАС суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У частині позовних вимог ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2, що стосуються призначення, обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1, - позовну заяву залишити без розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий - суддя Щавінський В.Р.

Судді: Волков А.С.

Панова Г.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 вересня 2016 р.