Постанова № 61281118, 08.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 року м. Львів № 813/1640/16

12 год. 37 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у колегіальному складі головуючий суддя Клименко О.М., суддя Гавдик З.В., суддя Гулкевич І.З., за участю секретаря судового засідання Дорош Х.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2;

відповідача 1: представник не прибув;

відповідача 2: представник не прибув;

третьої особи: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції України у м. Києві, Головного управління Національної поліції України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна поліція України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції України у м. Києві, Головного управління Національної поліції України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна поліція України, в якому, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог від 28.05.2016 року та зменшення позовних вимог від 08.09.2016 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії поліції від 18.01.2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у м. Києві № 204 о/с від 04.03.2016 року в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції України у м. Києві;

- стягнути з Головного управління Національної поліції України у м. Києві на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом Головного управління Національної поліції України у м. Києві № 204 о/с від 04.03.2016 його було звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Таке звільнення позивач вважає протиправним, оскільки атестація його як працівника поліції призначена за відсутності правових підстав, визначених чинним законодавством, оскільки він був прийнятий на роботу в поліцію як особа, яка виявила бажання проходити службу в поліції без проведення будь-якого конкурсу. Також позивач звернув увагу на те, що його атестування було проведено з грубим порушенням вимог Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, та Закону України «Про Національну поліцію», а саме атестаційною комісією не вивчались обставини щодо нього, зокрема, що він характеризується з позитивного боку, показуючи високі показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, фізичної підготовки. Також атестаційна комісія не надала оцінку інформації про результати службової діяльності позивача згідно з функціональними обов'язками. Водночас, позивач вважає, що атестаційна комісія, приймаючи рішення про невідповідність його займаній посаді, упереджено розглянула атестаційний лист та рекомендувала звільнити зі служби в поліції через службову невідповідність.

Позовні вимоги позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 - Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції України у м. Києві в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, заперечення на позов не подав.

Відповідач 2 - Головне управління Національної поліції України у м. Києві подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що атестація позивача проведена з метою оцінки його ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посаді, а також перспектив його службової кар'єри, що відповідає ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію». Звертає увагу, що позивач під час проходження тестування на знання законодавчої бази набрав кількість балів, меншу від мінімально необхідної. Вважає спірні рішення атестаційної комісії та наказ про звільнення позивача з посади такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію» та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України № 1465 від 17.11.2015 року. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача 2 в судове засіданні не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі (а. с. 220).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна поліція України подала пояснення на позовну заяву, у яких зазначила, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки його атестування було проведено в межах наданих повноважень атестаційними комісіями у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських.

Представник третьої особи в судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

За таких обставин, суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд заслухав пояснення позивача та його представника, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в Національні поліції України на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції України у м. Києві.

У період з 18.11.2015 року по 18.01.2016 року було проведено атестацію старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції України у м. Києві ОСОБА_1, що підтверджує відповідний атестаційний лист.

Як вбачається з атестаційного листа, ОСОБА_1 під час проходження служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивної сторони як кваліфікований, грамотний працівник, відповідально ставиться до виконання службових обов'язків, має великий досвід управлінської роботи, дисциплінований, принциповий у вирішенні службових питань, уміє будувати стосунки з громадянами та колегами по службі, здатний працювати над усуненням особистих недоліків, має авторитет в колективі, почуття особистої відповідальності, стійкі моральні принципи, сміливість, рішучість, організованість. У зв'язку з тим, що на посаді працює менше трьох місяців, характеристику та висновок прямого керівника по атестації надати неможливо. Результати тестування загальних навичок - 25, професійне тестування - 23. За висновком атестаційної комісії ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає через службову невідповідність та підлягає звільненню зі служби в поліції.

18.01.2016 року Атестаційною комісією № 4 Головного управління Національної поліції України у м. Києві прийнято рішення, затверджене протоколом ОП № 15.00000810.0007460, про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає через службову невідповідність, підлягає звільненню зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції України у м. Києві № 204 о/с від 04.03.2016 року «Щодо особового складу» підполковника поліції ОСОБА_1, старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції України у м. Києві, звільнено зі служби в поліції за п. 5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Закон України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з п. 1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення», Закон України «Про Національну поліцію» набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч. 7 ст. 15 та ч. 5 ст. 21 цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2017 року. Закон України «Про Національну поліцію» опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 1993 року. Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі його особистої заяви прийнятий на службу в поліцію на підставі наказу від 07.11.2015 року № 55 о/с «Щодо особового складу» з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування (а. с. 19).

Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Згідно з приписами ст. 58 цього ж Закону призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Таким чином, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», шляхом видання наказу про призначення за його згодою, він вважається (відповідно до статті 58 цього Закону) призначеним безстроково за умови успішного виконання службових обов'язків.

Щодо доводів позивача про відсутність правових підстав проведення атестації суд враховує наступне.

Так, частина перша статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з ч. 2 ст. 57 цього ж Закону атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 року № 1465, зокрема її п. 3 розділу І.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина 4 ст. 57 цього ж Закону передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 розділу IV Інструкції, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Позиція відповідача 2 та третьої особи зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає ч. 1 ст. Закону України «Про Національну поліцію».

Проте, наведені підстави для призначення атестування суд відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій вищезазначеної статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Закон України «Про Національну поліцію» не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених ч. 2 ст. 57 цього Закону.

Закріплену у ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» мету атестування відповідач 2 необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з метою визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Вирішуючи питання щодо правомірності рішення Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції у м. Києві, оформленого протоколом від 18.01.2016 року, та оскаржуваного наказу № 204 о/с від 04.03.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України за п. 5 ч. 1 ст. 77 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», суд виходить з такого.

Відносно позивача було складено атестаційний лист 18.01.2016 року та інформаційну довідку, в яких зазначено, що позивач службу в органах внутрішніх справ проходив з 1993 року, в органах поліції працює з листопада 2015 року. За період служби в органах внутрішніх справ та в органах поліції зарекомендував себе позитивно. У розділі ІІІ атестаційного листа «Результати тестування» зазначено «тестування загальних навичок 25, професійне тестування 23».

Протокол від 18.01.2016 року № 15.00000810.0007460 засідання Атестаційної комісії № 4, підписаний членами комісії, свідчить про те, що під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

В протоколі також зазначено, що членами комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою Атестаційної комісії № 4 поставлено на голосування рішення: займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. За результатами голосування за - 5, проти - 0.

Зазначені результати атестування занесені в розділ ІV атестаційного листа позивача.

Розділом ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Тому саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.

Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції, керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Дослідженням атестаційного листа позивача судом встановлено, що він за період служби в органах міліції з 1993 року та органах поліції з листопада 2015 року зарекомендував себе з позитивного боку.

Крім того, згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

З атестаційного листа позивача вбачається, що він за результатами тестування отримав 23 бали за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест); 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, загалом 48 балів.

Пунктом 16 розділу ІV Інструкції визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно з пунктом 15 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-23 розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Копії документів стосовно позивача, які були предметом дослідження атестаційної комісії, досліджені також судом. Вказані документи не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, навпаки, він характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків.

Суд вважає, що у рішенні атестаційної комісії щодо атестації позивача відсутні обґрунтування та мотиви прийнятого рішення, не зазначено обставини, на підставі яких приймалось рішення. Так, в атестаційному листі і інших поданих документах, що були предметом дослідження комісії, відсутні відомості щодо неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків.

В порушення вимог п. п. 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції, у зазначених рішеннях атестаційної комісії не вказано, з яких підстав відповідачем 1 не було взято до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним п. 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1 Одночасно суд вважає, що результат професійного тестування позивача « 23 бали» не може бути достатньою і беззаперечною підставою для висновку про не відповідність позивача займаній посаді та його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з наведених підстав висновок Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.01.2016 року щодо ОСОБА_1 «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» є необґрунтованим та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем 2 оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

Крім того, суд враховує, що пункт 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Відтак, матеріалами справи не підтверджено доводи атестаційної комісії, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, оскільки судом було встановлено, що під час проведення атестування відносно ОСОБА_1 членами атестаційної комісії не дотримано принципів об'єктивності, обґрунтованості, комплексності атестування працівників поліції і рішення прийнято без врахування визначених Інструкцією критеріїв, об'єктивних обставин, попередніх характеристик по службі, професійного рівня, показників та результатів у роботі.

Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції України у м. Києві, оформленого протоколом ОП № 15.00000810.0007460 від 18.01.2016 року, та наказу Головного управління Національної поліції України у м. Києві № 204 о/с від 04.03.2016 року в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування зі служби в поліції, оскільки такі не відповідають критеріям, встановленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що судом встановлено протиправність звільнення позивача зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції України у м. Києві з 05.03.2016 року.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за увесь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника. У відповідності до ч. 3 п. 2 даного Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до оскаржуваного наказу, позивача було звільнено із органів внутрішніх справ 04.03.2016 року.

В матеріалах справи міститься довідка № 2534 від 17.06.2016 року про грошове забезпечення позивача з грудня 2015 року по лютий 2016 року, відповідно до якої середньомісячне грошове забезпечення складає 7250,00 грн.

Середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складає - 371,79 грн.

Період вимушеного прогулу позивача з 05.03.2016 року по 08.09.2016 (день винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді) складає 128 днів.

Загальний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складає 47589,12 грн., а саме: 128 (днів) х 371,79 грн. (розмір середньоденної заробітної плати).

Всього до стягнення підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 47589,12 грн., яке слід стягнути з Головного управління Національної поліції України у м. Києві.

Водночас, згідно з п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача та стягнення грошового забезпечення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Відповідно до правил ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Відповідно до заяви від 08.09.2016 року позивачем зменшено позовні вимоги та виключено вимогу про визнання протиправною бездіяльності Центральної апеляційної атестаційної комісії Поліції України. Відтак, суд присуджує на користь позивача 1102,40 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції України у м. Києві, оформлене протоколом ОП № 15.00000810.0007460 від 18.01.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у м. Києві № 204 о/с від 04.03.2016 року в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування зі служби в поліції.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції України у м. Києві з 05 березня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України у м. Києві (вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108583) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 47589 (сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 12 коп. без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків.

В частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 7250 (сім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. постанова суду виконується негайно.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у м. Києві на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 13.09.2016 року.

Головуючий суддя Клименко О.М.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Гулкевич І.З.