Рішення № 61280347, 05.09.2016, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/933/16-ц

Провадження № 2/682/396/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Воробченко Л.А.

з участю секретаря Кушнір З.В.

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів Хмельницької області, ОСОБА_8 обласної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 сільська рада Славутського району Хмельницької області про визнання наймачем житлового будинку та визнання права користування житловим будинком,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів Хмельницької області, ОСОБА_8 обласної ради про зобовязання укласти договір найму житлового будинку та визнання права користування житловим будинком по вул. Перемоги,76а в с. Старий Кривин Славутського району загальною площею 166,9 кв.м., який входить до складу майнового комплексу ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів Хмельницької області.

До початку розгляду справи по суті позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій позивачка ОСОБА_1 просить визнати її наймачем житлового будинку по вул. Перемоги,76а в с. Старий Кривин Славутського району загальною площею 166,9 кв.м., який входить до складу майнового комплексу ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів, а позивач ОСОБА_2 просить визнати за ним, як членом сімї наймача, право користування вказаним житловим будинком.

В обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що батько позивачки - ОСОБА_9, працюючи директором ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів побудував житловий будинок по вул. Перемоги,76а в с. Старий Кривин Славутського району загальною площею 166,9 кв.м., який входить до складу майнового комплексу ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів Хмельницької області і разом з сімєю вселився. Після смерті батька, який помер 05.04.2013 року позивачка з сімєю, не маючи на це відповідних дозвільних документів продовжує проживати. Тому просять позов задовольнити. Визнати її наймачем житлового будинку, а за її чоловіком, позивачем ОСОБА_2, як членом її сімї, визнати право на користування житловим будинком по вул. Перемоги,76а в с.Старий Кривин Славутського району загальною площею 166,9 кв.м., який входить до складу майнового комплексу ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів Хмельницької області.

Ухвалою суду від 10.05.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_7 сільську раду Славутського району Хмельницької області.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали і дали аналогічні пояснення викладеним в позові.

Представник позивачів ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав і дав аналогічні пояснення викладеним в позові.

Представник відповідача ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів ОСОБА_4 позову не визнав і пояснив, що позивачі не мають права на проживання у спірному будинку, який належить територіальній громаді в особі ОСОБА_8 обласної ради на праві спільної сумісної власності і відноситься до комунального житлового фонду та знаходиться на балансі і оперативному управлінні ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів, оскільки не є працівниками будинку-інтернату і вселені в будинок без дотримання встановленого законом порядку. Батько позивачки, який обіймав посаду директора будинку-інтернату, звільнився з роботи за згодою сторін, не будучи особою пенсійного віку і повинен був звільнити житло, однак сімя продовжувала проживати без відповідного на те дозволу, оскільки мати позивачки, яка працюючи в будинку-інтернаті, проживала у спірному будинку до березня 2013 року і протягом 2007-2010 років укладала договори оренди житла. У березні 2013 року мати позивачки вибула з будинку і з цього часу позивачка та її сімя проживає без будь-яких дозвільних документів, плату за проживання не сплачують. Підстави для задоволення позову відсутні, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_8 обласної ради ОСОБА_5 позову не визнав і дав аналогічні пояснення поясненням представника відповідача ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 сільської ради Славутського району Хмельницької області ОСОБА_6 пояснив, що батько позивачки працюючи директором ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів, за державні кошти побудував будинок, який є житловим будинком у складі майнового комплексу ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів. Наймачем даного будинку батько позивачки не являвся. Він та члени його сімї, і позивачка зокрема, були зареєстровані не у спірному будинку, а в с. Старий Кривин Славутського району, звідки у 2013 році батько позивачки у звязку із смертю виписаний, а позивачка з своєю сімєю, не маючи документів на право користування житлом, продовжує проживати в будинку і у 2015 році, обмінюючи паспорт громадянина України, в графі місце проживання, без відома і дозволу власника житла, Славутським РС УДМС України в Хмельницькій області їй поставлено штамп з відміткою місця реєстрації с. Старий Кривин Славутського району вул. Перемоги,75-А з 19 травня 2005 року, що не відповідає фактичній дійсності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі суд приходить до переконання, що позов до задоволення не підлягає виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012 року (а.с.93) спірний житловий будинок по вул. Перемоги,76А в с. Старий Кривин Славутського району, загальною площею 166,9 кв.м., побудований і введений в експлуатацію у 1994 році є обєктом майнового комплексу ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів в с. Старий Кривин вул. Перемоги (Леніна),76а, належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі ОСОБА_8 обласної ради, відноситься до комунального житлового фонду та знаходиться на балансі і оперативному управлінні ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів.

У вказаний будинок, без ордеру та будь-яких інших правовстановлюючих дозвільних документів, вселився батько позивачки ОСОБА_9 з сімєю, який обіймав посаду директора ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів з 16.01.1992 року.

Згідно з записом у трудовій книжці (а.с.17-18) встановлено, що 24.10.2005 року батько позивачки ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1, не будучи особою пенсійного віку, був звільнений з займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін і повинен був звільнити житло. Однак ОСОБА_9 та його сімя продовжували проживати у спірному будинку без будь-яких дозвільних документів, що дають право на користування житлом. Даного факту позивачі не оспорюють.

Посилання позивачів, що ОСОБА_8 обласна рада в особі заступника голови ради ОСОБА_10 погодила батькові позивачки, ОСОБА_9 приватизацію спірного житлового будинку, оцінюється судом критично і не приймається до уваги, оскільки зазначено що обласна рада погоджує приватизацію житлового будинку в с.Старий Кривин по вул. Перемоги загальною площею 212,8 кв.м., а не в с.Старий Кривин по вул. Перемоги,76А загальною площею 166,9 кв.м. Крім цього з договорів оренди, які укладалися між ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів та матірю позивачки і рахунку орендної плати (а.с.132-136) вбачається , що в оренду сімї позивачки здавалось житлове приміщення в с.Старий Кривин площею 212,8 кв.м, який згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012 року (а.с.93) в склад майнового комплексу ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів в с. Старий Кривин вул. Перемоги (Леніна),76а не входить.

Спірний же житловий будинок в с.Старий Кривин по вул. Перемоги,76А загальною площею 166,9 кв.м. належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі ОСОБА_8 обласної ради, відноситься до комунального житлового фонду та знаходиться на балансі і оперативному управлінні ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів.

Згідно довідки сільського голови ОСОБА_7 сільської ради №184 від 02.09.2016 року встановлено, що батько позивачки ОСОБА_9 зареєстрований без адресної прописки в с. Старий Кривин Славутського району 25.12.1985 року і виписаний у звязку із смертю 12.04.2013 року. Мати позивачки зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 без адресної реєстрації 19.11.1996 року і 07.03.2013 року знята з реєстрації. Позивачка ОСОБА_2 (дівоче ОСОБА_9 ) Н.В. зареєстрована 19.05.2005 року в с. Старий Кривин Славутського району без адресної реєстрації.

Вказані факти підтверджуються оглянутими в судовому засіданні домовими книгами с. Старий Кривин Славутського району за 1985-1986 роки, 1996-1998 роки, 2004-2013 роки.

З оглянутого в судовому засіданні паспорта позивачки ОСОБА_1, виданого Славтським РС УДМС України в Хмельницькій області 22.12.2015 року (а.с.9) встановлено, що на сторінці 11, в графі місце проживання мається штамп, яким значиться її зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_3 19.05.2005 року. Суд критично оцінює відмітку в паспорті позивачки про реєстрацію її за вказаною адресою, оскільки реєстрація проведена в будинку, що входить до складу майнового комплексу ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів, який дозволу на таку реєстрацію не давав. Даного факту позивачка не оспорює.

Відповідно до ст.61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення.

Однією із підстав виникнення субєктивного права на житло, зокрема, набуття права користування житлом є вселення в нього в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи ордер на вселення до спірного житлового будинку батькові позивачки та самій позивачці не видавався, а тому відсутня підстава для визнання її наймачем житлового будинку, а відтак і відсутня підстава для визнання за позивачем ОСОБА_2, як членом сімї позивачки ОСОБА_1 права користування житлом.

За таких обставин суд вважає вимоги безпідставними і в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, ст..61 ЖК України, керуючись ст..ст.10,60,208,209,212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_7 будинку-інтернату для осіб похилого віку та інвалідів Хмельницької області, ОСОБА_8 обласної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 сільська рада Славутського району Хмельницької області про визнання наймачем житлового будинку та визнання права користування житловим будинком відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Воробченко Л. А.