Ухвала суду № 61279629, 28.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1900/16-к Головуючий у 1 інстанції: Котельва К.О.

Провадження № 11-сс/783/190/16 Доповідач: Кобзар В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Кобзара В.М.,

суддів Макойди З.М., Михалюка В.О.

при секретарі Мазур-Іванько Ж.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

з участю прокурора Максимціва Б.Б.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Галицького відділу поліції (м. Львів) ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3М про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Коцюбинське, Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: селище Коцюбинське, вул. Меблева, 11а/10, Київської області, раніше неодноразово судимого, востаннє 08.09.2011 Дніпровським районним судом м. Києва,

Строк дії ухвали 60 днів з моменту затримання, тобто до 16.05.2016 року.

Визначено заставу в розмірі 110 240,00 гривень, у випадку внесення застави на підозрюваного покладено обовязки, передбачені п.1, п.2, п.3, п.8 ч.5 ст. 194 КПК України.

ОСОБА_1 оголошено підозру за ч.1 ст.187 КК України, в тому, що він перебуваючи поблизу Львівського державного цирку, що по вул. Городоцькій, 83 у м. Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, вчинив напад на ОСОБА_4 та ОСОБА_5, використовуючи при цьому уламок скла, який приставив до плеча ОСОБА_4, погрожуючи потерпілим застосуванням фізичного насильства, яке є небезпечним для життя та здоровя в момент заподіяння, що потерпілі сприймали реально, після чого заволодів мобільним телефоном марки «Prestiqio MultiPhоne» вартістю 1700 грн., золотими сережками вартістю 3700 грн., золотим колечком вартістю 1900 грн., грошовими коштами у сумі 30 грн., що належать ОСОБА_4, спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 7330 грн. та мобільним телефоном « LG L60» вартістю 2000 грн., що належить ОСОБА_5

Постановляючи ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, немає міцних соціальних звязків, а також постійного місця проживання у м. Львові, що вказує на наявність вмотивованих ризиків, що залишаючись на волі він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджати встановленню істини по справі.

Не погоджуючись з рішенням суду підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 просить змінити запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт або підписку про невиїзд, вказуючи на те, що має на утриманні хворих родичів та малолітніх дітей.

Також в поданій апеляційній скарзі просить зменшити розмір застави.

Захисник в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21.03. 2016 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та обрати інший запобіжний захід не повязаний із обмеженням волі.

Вважає, що слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини справи та особу підозрюваного, а відтак безпідставно обрав найсуворіший запобіжний захід у вигляді взяття під варту та визначив завідомо непомірний розмір застави, а тому оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Також вважає, що слідчим зазначено формальні підстави застосування найсуворішого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 і без будь-якого обґрунтування зазначено, що менш суворі запобіжні заходи є не достатні для запобігання зазначеним ризикам.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_1, які підтримали подані апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечив проти поданих апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12016140050001126 та доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням вимог ст.ст.177, 178, 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя врахував особу підозрюваного, те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, немає міцних соціальних звязків, а також постійного місця проживання у м. Львові, наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, що дає підстави вважати, що останній перебуваючи на волі буде переховуватися від органів досудового слідства та суду, й те, що інші більш мякі запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

На думку колегії суддів, врахувавши особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк понад три роки , відсутність постійного місця проживання у м. Львові, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.1, ч.3 ст. 183 КПК України, оскільки перебуваючи на волі він може перешкодити кримінальному провадженню та вчинити новий злочин та переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначається у відповідних межах, залежно від тяжкості злочину.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Суд першої інстанції призначаючи заставу дотримався вимог ч.4, п.5 ч.2 ст.182 КПК України, ст.177 КПК України та навівши мотиви підставно прийшов до переконання про визначення зазначеного вище розміру застави.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі передбачені ст.ст.177, 178 КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу. Доводи апеляційних скарг правильних висновків суду не спростовують.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 без змін.

Рішення остаточне, оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8