Справа № 459/2311/16-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" вересня 2016 р. Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Грабовський В. В.
при секретарі Черник Т.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
18.08.2016 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірною відмову відповідача здійснити йому перерахунок пенсії та виплату належної суми на підставі довідки Прокуратури Львівської області від 02.08.2016 року № 18/1206, виходячи з 90 відсотків розміру місячного заробітку, без обмежень максимального розміру за відповідною посадою з урахуванням недоплаченої пенсії з 01.01.2016 року; зобов'язати відповідача негайно здійснити йому перерахунок пенсії та виплату належної суми на підставі довідки прокуратури Львівської області від 02.08.2016 року № 18/1206, виходячи з 90 відсотків розміру місячного заробітку, без обмежень максимального розміру за відповідною посадою з урахуванням недоплаченої пенсії з 01.01.2016 року; стягнути з Державного бюджету України на його користь 551,20 грн. сплаченого судового збору. На обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 25.07.2008 року він перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії. Призначена пенсія неодноразово перераховувалася у зв'язку із підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури. 08.08.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року, долучивши довідку Прокуратури Львівської області від 02.08.2016 року № 18/1206 про розмір заробітної плати. Однак відповідач своїм рішенням відмовив йому у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що згідно з п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються (перераховуються) відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Вважає, що відповідач безпідставно послався на норми Закону № 213 від 02.02.2015 року, оскільки він просив перерахувати пенсію, а не призначити її, що є різними правовими категоріями. Вважає такі дії відповідача неправомірними.
Представник відповідача подав заперечення на позов, у якому вказав, що з 15.07.2015 року набрав чинності новий Закон України «Про прокуратуру», відповідно до якого умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається урядом. Зазначив, що на сьогодні Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з упорядкуванням структури заробітної плати, тому у відповідача немає правових підстав для проведення такого перерахунку, оскільки відсутній механізм такого проведення. Крім того, вказав, що немає підстав для задоволення вимог позивача щодо здійснення виплати у подальшому без обмежень, оскільки такі вимоги спрямовані на майбутній захист прав, які на час розгляду справи не порушені.
Щодо вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача понесених судових витрат зазначив, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини, викладені у заяві, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав з підстав, вказаних у запереченні на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
Судом установлено, що з 25.07.2008 року позивач перебуває на обліку у відповідача у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (№ 1789-ХІІ від 05.11.1991р.) в розмірі 90% середнього заробітку.
08.08.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури, з урахуванням довідки Прокуратури Львівської області від 02.08.2016 року №18/1206 про складові заробітної плати.
Відповідач відмовив позивачеві у перерахунку його пенсії (рішення від 10.08.2016 року № 4025/05-33/10), посилаючись на відсутність визначеного урядом механізму проведення перерахунку пенсії працівникам прокуратури та на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», згідно з яким у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються (перераховуються) відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
30.09.2015 року Кабінетом Міністрів України видано постанову № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505», якою затверджено структуру й умови оплати та нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» у п. 3 визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій з 01.12.2015 року підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Отже, у позивача, як пенсіонера органів прокуратури, виникло право на перерахунок пенсії з 01.12.2015 року.
Ухвалою судді від 19.08.2016 року позовні вимоги за період з 01.01.2016 року по 17.02.2016 року залишено без розгляду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення позивачеві пенсії), Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому
числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 зазначеного Закону, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент виходу позивача на пенсію, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
З 01.04.2015 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-ХІІІ.
Згідно з п. 5 Прикінцевих положень цього Закону у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Водночас згідно з вимогами ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, Конституцією України.
Питання про застосування цього Закону у часі регулюється ст.ст. 21,22 Конституції України, які гарантують людині, що її права і свободи, будучи невідчужуваними та непорушними, не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, ці закони, зміни до законів, не розповсюджуються на вже існуючі права і свободи людини, якщо вони звужують зміст та обсяг цих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами, в тому числі і Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, справа № 1-7/99), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як слідує із змісту вищевказаних рішень Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21 -348а1 ) та від 17 грудня 2013 року (справа №21 -445а13 ).
Відтак, суд вважає, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» не може застосовуватися до раніше призначених пенсій під час їх перерахунку, ураховуючи і ту обставину, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Також відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії, що гарантоване законом. Це не може бути і підставою для відмови у захисті порушених прав людини і громадянина.
Посилання відповідача у своїх запереченнях на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», на думку суду, є безпідставними, так як ця норма не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше (до набрання цим законом чинності), у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України "Про прокуратуру".
Разом з тим таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу як працівнику прокуратури, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках та порядок її перерахування, яка діяла на момент призначення пенсії.
Згідно з другим реченням ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положення п. 1, абзацу другого ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, на підставі ч. 2 ст. 11, положення п. 1, абзацу 2 ч. 2 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у спосіб визнання протиправним і скасування оспорюваного рішення відповідача та зобов'язання його здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії згідно з довідкою Прокуратури Львівської області № 18/1206 від 02.08.2016 року, виходячи з розрахунку 90 відсотків від його середнього заробітку, без обмежень її граничного розміру, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 18.02.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 112, 159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення від 10.08.2016 року Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії згідно з довідкою Прокуратури Львівської області № 18/1206 від 02.08.2016 року, виходячи з 90 відсотків розміру місячного заробітку, без обмежень її граничного розміру, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 18.02.2016 року.
Стягнути з бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну),20 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Головуючий : В. В. Грабовський
Судове рішення № 61279482, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області) було прийнято 12.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 459/2311/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: