Постанова № 61279323, 09.09.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4761/16-а

пр.№ 2-а/464/213/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2016 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар - Кріль Х.О.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у місті Львові, інспектора патрульної поліції Мухи Віталія Мирославовича, Сихівського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів УПП у м. Львові ДПП, інспектора патрульної поліції Мухи В.В., Сихівського ВДВС м. Львів, в якому просить визнати дії інспектора щодо притягнення до адміністративної відповідальності неправомірними, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №121717 від 07.02.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП; скасувати постанову державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП №509354303 від 25.04.2016. Позов мотивує тим, що 07.02.2016 був зупинений інспектором патрульної поліції за порушення п. 11.5 ПДР. Не зважаючи на заперечення щодо відсутності факту порушення, інспектором винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вказану постанову вважає безпідставною, оскільки правил дорожнього руху не порушував, небезпеки для інших учасників дорожнього руху не створював, рухався з урахуванням перешкод на шляху та умов дорожнього покриття. Зокрема, зазначив, що повернувши з вул. Пимоненка на вул. Пасічна у м. Львові рухався в правій смузі дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку, однак, оскільки справа була яма та встановлено знак «об'їзд зліва», а також з урахуванням неякісного покриття дороги, що могло призвести до пошкодження автомобіля, виїхав на крайню ліву смугу і нетривалий час рухався по ній. У зв'язку з тим, що йому необхідно було повернути ліворуч по круговому руху, до якого залишилось приблизно 200 метрів, вирішив завчасно перестроїтись в ліву смугу руху. Крім цього, вказав на порушення при розгляді інспектором справи його права на використання правової допомоги. Також, незрозумілим є максимальний розмір накладеного штрафу, оскільки інспектору не було відомо про розмір доходу та наявність на утриманні дітей.

Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні від 22.08.2016 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив такі задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення про те, що враховуючи те, що п. 11.5 ПДР дозволяє рухатися у крайній лівій смузі, якщо водій має намір здійснити поворот ліворуч, та ОСОБА_3 у своїх поясненнях інспектору поліції вказував, що мав намір повернути ліворуч, відтак, п. 11.5 ПДР не порушено. Крім цього, оскільки в крайній правій смузі приблизно за 30 м від позивача рухався патрульний автомобіль, переконавшись, що маневр перестроювання не буде безпечним та з метою уникнення аварійної ситуації, позивач вирішив продовжити рух у крайній лівій смузі. Разом з тим, позивач вирішив завчасно зайняти крайню ліву смугу для виконання вимог п. 10.4 ПДР, оскільки мав намір повернути ліворуч на заправку, однак, оскільки це була темна пора доби, переконавшись, що там неможливо здійснити маневр повороту, з метою дотримання правил дорожнього руху, продовжив рух та для заїзду на заправку вирішив проїхати круговим рухом. Вказав, що інспектор поліції підтверджував факт здійснення ремонту на крайній правій смузі дороги. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні від 22.08.2016 представник відповідача Управління патрульної поліції у місті Львові Апетик А.М. надала пояснення, аналогічні змісту письмових заперечень, просила суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Зазначила, що покликання сторони позивача на незадовільний стан дорожнього покриття, у зв'язку з чим рух в крайній правій смузі був неможливим, є безпідставним, оскільки автомобіль патрульної поліції рухався позаду позивача у вказаній смузі безперешкодно.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у місті Львові ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення про те, що оскільки позивач не увімкнув світловий покажчик лівого повороту, тому підстав вважати, що останній мав намір здійснити поворот ліворуч немає. Ствердив, що швидкість руху, а також дистанція між автомобілем позивача та патрульним автомобілем, була безпечною для здійснення маневру перестроювання з крайньої лівої в крайню праву смугу руху. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Сихівського відділу ДВС м. Львів у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №121717 від 07.02.2016, винесеною інспектором ПП роти №4 батальйону №3 УПП у м. Львові Мухою В.М., ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 7).

Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_3 07.02.2016 о 19 год. 05 хв. на вул. Пасічна, 160 у м. Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч (розворот), коли права смуга була не зайнята, чим порушив п. 11.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Пунктом 11.5 Правил дорожнього руху передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

За положеннями п. 11.2 Правил дорожнього руху на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Статтею 251 КУпАП визначено докази в справі про адміністративне правопорушення, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

В силу ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як встановлено з пояснень сторін та оглянутого в судовому засіданні відеозапису, ОСОБА_3 рухався в крайній лівій смузі на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку. При цьому, крайня права смуга не була зайнята. При цьому, відсутність ввімкненого покажчика лівого повороту спростовує твердження сторони позивача про те, що останній мав намір здійснити поворот ліворуч. Також, оскільки позивач не виконував випередження або об'їзд, відтак повинен був рухатися якнайближче до правого краю проїзною частини.

Крім цього, з відеозапису вбачається, що автомобіль патрульної поліції рухався позаду позивача у крайній правій смузі руху, що спростовує доводи позивача про неможливість руху крайньою правою смугою через незадовільний стан дорожнього покриття та наявність ремонтних робіт на такій.

Також встановлено, що відстань між автомобілем позивача та патрульним автомобілем була достатньою для здійснення позивачем маневру перестроювання з крайньої лівої в крайню праву смугу руху, проте наміру здійснити таке перестроювання шляхом увімкнення покажчика правого повороту позивач не виявив.

За таких обставин, належних та допустимих доказів, які б спростовували факт порушення позивачем п.11.5 ПДР, стороною позивача не надано та судом не здобуто.

Крім цього, оскільки санкція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає накладення штрафу лише в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн., або 50 штрафних балів, відтак доводи позивача про накладення максимального розміру штрафу не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

За таких обставин, дії інспектора патрульної поліції при винесенні оскаржуваної постанови та неврахування ним положень ст. 33 КУпАП при накладенні на позивача штрафу саме в розмірі 425 грн., були правомірними.

Враховуючи викладене, твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими, а оскаржувана постанова прийнята з дотриманням вимог, передбачених статтями 280, 283 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушень при прийнятті постанови, які б свідчили про незаконність такої, судом не встановлено.

Разом з тим, оскільки судом не встановлено підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому вимога, яка є похідною, про скасування постанови державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП №509354303 від 25.04.2016, також не може бути судом задоволена.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9, 122, 251, 280, 283, 284, 287 - 289, 293 КУпАП, статтями 11, 70, 69, 71, 86, 160 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у місті Львові, інспектора патрульної поліції Мухи Віталія Мирославовича, Сихівського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Головуючий Дулебко Н.І.