Постанова № 61278879, 30.06.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4174/16-а

Провадження № 2-а/442/158/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

при секретарі - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дрогобича цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Комісії з питань земельних спорів Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_2, про визнання дій та рішення протиправними,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії комісії з питань земельних спорів Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області щодо розгляду 20 травня 2016 року заяви ОСОБА_2 - протиправними та визнати рішення комісії з питань земельних спорів Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 20 травня 2016 року «Про звільнення дренажної труби на виходу від сторонніх предметів і надання дозволу на водовідвід води з садового будинку ОСОБА_2» - протиправним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що такі дії комісії є протиправними, оскільки прийняті всупереч вимогам Конституції України, Земельного кодексу України та Законам України «Про місцеве самоврядування», такі є недоцільними, не адекватними, не ефективними, не збалансованими, не є прозорими, тощо.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила, покликаючись на те, що до Дережицької сільської ради звернулась ОСОБА_2 із заявою про неправомірні дії сусідів, а саме що ОСОБА_1 закрив дренажну трубу, тим самим заблокував відвід дощової води. ОСОБА_1 стверджує, що дренажна труба проходить по земельній ділянці його колишньої дружини ОСОБА_3 Проте, комісією було проведено обмір земельної ділянки останньої і виявлено, що вихід дренажної труби знаходиться на землях загального користування. Відтак, стверджує, що Дережицька сільська рада при вирішенні даного питання керувалась ст.189 Земельного кодексу України в частині визначеного порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель. Просить в задоволенні позову відмовити, оскільки такий надуманий та безпідставно поданий.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала, вказуючи на його безпідставність та надуманість, просить в його задоволенні відмовити.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Згідно ст.189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Рішенням Дережицької сільської ради №5 від 17.12.2015 року «Про утворення постійних комісій сільської ради» створено комісію з питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

У частині 10 ст.47 вказаного закону встановлено, що за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На підставі звернення ОСОБА_2 20 травня 2016 року Комісією з питань земельних спорів, яка діє при Дережицькій сільській раді було проведено обміри та обстеження земельної ділянки ОСОБА_3 Згідно обмірів було виявлено, що дренажна труба, яка є виведена з землекористування ОСОБА_2 знаходиться за межами землекористування ОСОБА_3 Також комісією було проведено обстеження підвального приміщення садового будинку ОСОБА_2, в підвалі стоїть вода. Комісією було прийнято рішення: звільнити дренажну трубу на виході від сторонніх предметів і дозволити водовідвід води з садового будинку ОСОБА_2 По даному факту комісією було складено відповідний протокол №98/02-25.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду вказала, що вона працює у відповідача на посаді спеціаліста-землевпорядника та підтвердила усе, що викладено у вказаному вищепротоколі комісії. Вважає, що комісія діяла законно.

Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.14 ст.46, частин 1, 10 ст.59 Закону №280/97-ВР (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (Рішення).

При цьому, цей Суд в п.4 мотивувальної частини зазначеного Рішення вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Крім того, у п.5 цього ж Рішення відмічено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Додатково, відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Рисовський проти України» (заява №29979/04), 20 жовтня 2011 року, установив порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, зазначивши, що при вирішенні питання щодо процедури скасування ухвали органу владних повноважень не було передбачено достатніх гарантій недопущення зловживання зі сторони суб'єкта владних повноважень.

У пунктах 69-71 цього рішення Суд зазначив, що державні органи мотивували скасування рішення 1992 року тим, що його було прийнято помилково, без урахування попередньої обіцянки про виділення цієї ж землі третім особам.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Позиція суду в цій справі узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 04 червня 2013 року №21-64а13, 07 листопада 2012 року №6-107цс12, 25 грудня 2012 року № 21-412а12, 06 червня 2011 року №21-50а11 та 07 жовтня 2008 року №21-1091во08.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що комісія з питань земельних спорів Дережицької сільської ради діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, оскаржуваний протокол по своїй суті є фіксацією (доказом) проведених дій та вжитих засобів комісією при розгляді заяви ОСОБА_2, а рішення комісії «звільнити дренажну трубу на виході від сторонніх предметів і дозволити водовідвід води з садового будинку ОСОБА_2» - є ненормативним актом, який передбачає конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, такий застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію, а тому не може бути скасований. З таких підстав, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 72, 86, 158-163, 171, 256 КАС України, суд, -

вирішив:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Комісії з питань земельних спорів Дережицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_2, про визнання дій та рішення протиправними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складення постанови у повному обсязі чи її прийняття у письмовому провадженні - в цей же строк з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя ____ Крамар О.В