Рішення № 61278200, 12.09.2016, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/513/14-ц

Номер провадження 2/438/56/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року Бориславський міський суд

Львівської області

в складі головуючого-судді: Посисень Л.М.,

при секретарі: Гадубяк О.В.

за участю адвоката Мацея А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бориславі цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі за утримання будинку та прибудинкової території.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ДКП «ЖЕК №1», остаточно уточнивши розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ДКП «ЖЕК №1» заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1592 грн. 48 коп. та 243 грн. 60 коп. судових витрат.

Представник позивача ДКП «ЖЕК №1» Гвоздецький М.М. пояснив, що будинок АДРЕСА_1 належить до житлового фонду Бориславської міської ради та знаходиться на балансі ДКП "ЖЕК №1".

Квартира АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_2 відповідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" та на підставі свідоцтва про спадщину р.№2864 від 10.07.1995 року.

Квартира АДРЕСА_1 складається із двох кімнат і кухні загальною площею 35,9 кв.м.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього, благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків гуртожитків (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992р. „Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в редакції від 14.01.2009р.) - власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.33 Положення про порядок передачі квартири у власність громадян та ст.13 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" розмір витрат власників квартир багатоквартирних будинків, що приватизували квартири згідно з Законом, на утримання будинку і прибудинкової території не повинен перевищувати розміру квартирної плати, яку вони сплачували щомісячно будучи наймачами.

Оскільки, власник квартири №20 не сплачував плату за обслуговування будинку та прибудинкової території із серпня 2011 року по липень 2014 року, а тому відповідно заборгованість станом на 31.07.2014 р. складає 1592,48 грн.

25 лютого 2014 року ДКП "ЖЕК №1" звертався до Бориславського міського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, однак, 13 березня 2014 року Ухвалою Бориславського міського суду було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу відповідно до п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України, тому що із документів поданих до заяви вбачається спір про право.

У грудні 2014 року відповідач по справі ОСОБА_2 звернувся в суд із адмінпозовом до виконавчого комітету Бориславської міської ради і просив: 1)визнати повністю протиправним рішення виконкому №129 від 16.04.2008 року «Про встановлення тарифів на послуги із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; 2) визнати повністю протиправним рішення виконкому №11 від 28.01.2010 року «Про внесення змін і доповнень до рішення виконкому №129 від 16.04.2008 року Про встановлення тарифів на послуги із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». 03.02.2016 року колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду було прийнято Постанову якою визнано частково протиправною пункт 2 рішення виконкому №11 від 28.01.2010 року «Про внесення змін і доповнень до рішення виконкому №129 від 16.04.2008 року Про встановлення тарифів на послуги із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», в частині додатку №3 щодо вартості послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносно будинку по АДРЕСА_1. Визнання частково протиправним пункт 2 рішення виконкому №11 від 28.01.2010 року «Про внесення змін і доповнень до рішення виконкому №129 від 16.04.2008 року в частині додатку №3 щодо вартості послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносно будинку по АДРЕСА_1 відбулося 03.02.2016 в момент проголошення Постанови Львівським апеляційним адміністративним судом, а стягнення заборгованості відбувається за період із серпня 2011 року по липень 2014 року, тобто в момент чинності додатку №3 рішення виконкому №129 від 16.04.2008 року. Отже, Постанова прийнята Львівським апеляційним адміністративним судом не поширюється на спірні правовідносини по стягненню заборгованості із ОСОБА_2, оскільки вони виникли та існували до моменту набрання юридичної сили рішенням суду.

Незважаючи на неодноразові нагадування борг не сплачено. Крім того, відповідачем не було використано право на реструктуризацію заборгованості по квартирній платі відповідно до Закону „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію " №554-ІV від 20.02.2003 року.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" ДКП „ЖЕК №1" як балансоутримувач будинку, в якому проживає відповідач, має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово- комунальних послуг (утримання будинку та прибудинкової території) або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Позов просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився.

Згідно поданої ним письмової заяви у суд просить застосувати строк позовної давності, покликаючись на те, що відповідно до положень ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Тобто, строк позовної давності в три роки є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою.

Згідно з ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

На момент звернення позивача із даним позовом строк позовної давності минув.

Статтею 267 цивільного кодексу України регламентовано, що: « 2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту».

На дотриманні вказаних правових позицій наголошує Вищий спеціалізований у своєму роз'ясненні «Про окремі питання застосування строків позовної давності» № 10- 70\0\4-13 від 16 січня 2013 року, зазначивши, що: « стосовно застосування положень частини третьої статті 267 ЦК України слід зазначити наступне.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Заява позивача про поновлення строку позовної давності (частина п'ята статті 261 ЦК України) не означає, що подана заява (відповідачем) про застосування позовної давності, тобто про сплив позовної давності, є наслідком відмови в позові, якщо він обґрунтований.

У разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на сплив позовної давності, то зазначена заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності».

Оскільки, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права після спливу строку позовної давності, то він, керуючись частиною 4 статті 267 ЦК заявляє про застосування до позивача наслідків спливу строку позовної давності.

Його заява про застосування позовної давності подається під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Вислухавши пояснення представника позивача ДКП «ЖЕК №1» Гвоздецького М.М., з»ясувавши обставини справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

С У Д О М В С Т А Н О В Л Е Н О, що будинок АДРЕСА_1 належить до житлового фонду Бориславської міської ради та знаходиться на балансі ДКП "ЖЕК №1", що підтверджено довідкою ДКП «ЖЕК №1».

Квартира АДРЕСА_1 передана у власність відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про спадщину р.№2864 від 10.07.1995 року, що підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об»єкта нерухомого майна.

Квартира АДРЕСА_1 складається із двох кімнат та кухні загальною площею 35,9 кв.м.

Відповідно до п.п.5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» власники квартири зобов'язані своєчасно оплачувати за надані житлово-комунальні послуги, у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

З серпня 2011 року по липень 2014 року (включно) відповідач ОСОБА_2 заборгував позивачу ДКП «ЖЕК №1» 1592 грн. 48 коп. оплати за утримання будинку та прибудинкової території, що підтверджено як поясненнями представника позивача ДКП «ЖЕК №1» Гвоздецького М.М., так і розрахунком позивача заборгованості відповідача ОСОБА_2 за цей період, тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ДКП «ЖЕК №1» слід стягнути 1592 грн. 48 коп. оплати за утримання будинку та прибудинкової території.

Заява відповідача ОСОБА_2 про застосування наслідків спливу позовної давності та відмови позивачу в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності до задоволення не підлягає.

Так, 13.03.2014 Бориславським міським судом Львівської області відмовлено у прийнятті заяви ДКП «ЖЕК №1» про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 3 208 грн. 74 коп.

У суд з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості по платі за утримання будинку та прибудинкової території позивач ДКП «ЖЕК №1» звернувся 15.04.2014.

Заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1592 грн. 48 коп. позивач просить стягнути з серпня 2011 року по липень 2014 року включно, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

При встановлених у судовому засіданні обставинах позов позивача ДКП «ЖЕК №1» підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, ч.3 ст.209 ЦПК України, ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.п.5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.156 ЖК України, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків»,

суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» заборгованість по платі за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1592 грн. 48 коп. та 243 грн. 60 коп. судових витрат

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: