Ухвала суду № 61278190, 12.09.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 310/8797/15 Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.

Пр. №22ц/778/3794/16 Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

12 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя-доповідач апеляційного суду Запорізької області Гончар М.С.

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Бердянського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Банк) до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, Національний Банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бердянського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішення суду, Банк подав апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку, в якій наголосив на тому, що копія оскаржуваного рішення йому не направлялась. Про існування вказаного рішення йому стало відомо лише 14.06.2016 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Проте, вказані в заяві обставини суперечать матеріалам справи - поштове повідомлення про отримання Банком копії оскаржуваної ухвали суду - 18.03.2016 року (а.с. 136), а отже визнані апеляційним судом неповажними.

Ухвалою судді-доповідача апеляційного суду Запорізької області від 25 липня 2016 року (а.с. 156) апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» залишено без руху на підставі ст.ст. 294, 295 ч.2,3 ст. 297 ЦПК України та останньому надано строк:

- п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції оновленої апеляційної скарги, яка відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України та її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та оригіналу квитанції про сплату судового збору у сумі 4019 грн. 40 коп. на вказані реквізити,

- тридцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішенням Бердянського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2016 року.

04.08.2016 року за клопотанням позивача, Банку продовжено строк в частині сплати судового збору, не більше п'яти дні з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Встановлено, що 08.08.2016 року, тобто у встановлений апеляційним судом строк, Банк подав поштою до апеляційного суду лише оригінал квитанції про сплату судового збору, чим лише частково усунув недоліки своєї вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі.

25.08.2016 року, тобто у встановлений апеляційним судом строк, Банк подав поштою до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення із зазначенням інших причин для його поновлення.

В обґрунтування своєї заяви про поновлення строку Банк зазначав, що строк пропущено з інших поважних причин, оскільки, про те, що оскаржувана ухвала була отримана Банком 18.03.2016 року, Банку стало відомо лише зі змісту ухвали апеляційного суду Запорізької області від 25.07.2016 року у цій справі. Отримати інформацію щодо отримання оскаржуваного рішення відповідальним юрисконсультом, який на той час був відповідальний за ведення вищезазначеної судової справи, не було можливості, оскільки ОСОБА_6 згідно із наказом № 411-к/ТР від 17.05.2016 року звільнений з посади юрисконсульта. Крім того, місцезнаходженням Банку, як юридичної особи, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, однак оскаржуване судове рішення за вказаною адресою позивачу не направлялось.

Однак, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

За приписами ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Вказані Банком причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки.

Звільнення юрисконсульта ОСОБА_6 з Банку 17.05.2016 року, ніяким чином не спростовує встановлених апеляційним судом фактичних обставин, зокрема: пропуску без поважних причин Банком строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Оскільки, Банк є юридичною особою, і в ньому працював і працює не лише юрисконсульт ОСОБА_6

Крім того, як вбачається із матеріалів цієї справи, позов Банку до суду першої інстанції у цій справі подавався через представника за довіреністю Мозолевську В.В. (а.с.1, 6).

Дійсно у матеріалах справи міститься заява представника Банку за довіреністю Попович С.С. про отримання копії оскаржуємого рішення суду першої інстанції у цій справі лише 21.06.2016 року (а.с.139).

Однак, як вбачається із поштового повідомлення (а.с.136), до цього Банк отримав копію оскаржуємого рішення 18.03.2016 року і саме за адресою: м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, яка зазначена Банком в його позові у цій справі як юридична адреса, та на яку Банк посилався у своїй заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

З часу отримання повного тексту рішення, тобто з 18.03.2016 року, Банк мав реальну можливість визначитись зі своїми правами та в межах визначеного законом строку подати апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно із ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Проте, апеляційна скарга подано Банком поштою до суду першої інстанції лише 15.07.2016 року (конверт а.с. 153).

Згідно з ст.ст. 5,10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.

У відповідності до ст. 11, ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки і разом з тим, розпоряджаються процесуальними правами на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.

При вищевикладених обставинах, вказані Банком в заяві інші обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження Банком рішення Бердянського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2016 року також слід визнати неповажними, у задоволенні заяви Банку про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а також слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою Банку у цій справі.

Керуючись ст. 297 ч. 3 ЦПК України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2015 року у цій справі відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Бердянського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, Національний Банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя-доповідач М.С. Гончар