Рішення № 6127723, 25.12.2007, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-221/2007р.

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2007р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

Головуючої - судді Бабич Н.Д.

При секретарі Косенко Я.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Київський експериментальний завод побутової хімії», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „МКП Дніпроагрореконструкція» про стягнення коштів за порушення прав на раціоналізаторську пропозицію та відшкодування моральної шкоди, та позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, Товариства з обмеженою відповідальністю „МКП Дніпроагрореконструкція» до Закритого акціонерного товариства «Київський експериментальний завод побутової хімії», третя особа: ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення прав на раціоналізаторську пропозицію, суд, -

встановив:

В серпні 2006 року позивач та третя особа з самостійними вимогами звернулися до суду з вказаними позовами, які в подальшому було відповідно ними збільшено та зменшено.

Позивач та третя особа з самостійними вимогами мотивували позови тим, що вони є авторами раціоналізаторської пропозиції за темою „Производственная программа выпуска средств бытовой химии «Ёрш» для чистки различных поверхностей в быту, рецептуры средств, технологии: изготовления, методы сбыта (НОУ-ХАУ)».

Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію у них виникло в зв'язку реєстрацією раціоналізаторської пропозиції позивача на підприємстві третьої особи 15 травня 1998 року та виданим останньою у відповідності до п.35 Указу Президента України за №479/92 від 18.09.92р. „Про тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій" свідоцтвом №1 від 04.08.98р. та самим описом цієї пропозиції від 10.05.1998р.

01.07.2001 р. третя особа з самостійними вимогами уклала з відповідачем договір №4 на розробку технічної документації за специфікацією, згідно якого відповідач бере на себе розробку, оформлення, узгодження та затвердження нормативної документації та 24.07.2001 р. здійснено оплату відповідачу за рахунком-фактурою № СФ-0000467 у розмірі 4800 грн.

За цим договором відповідачу заборонено право передачі нормативної документації третім особам, відповідач не має права без погодження з третьою особою виробляти та реалізовувати продукцію, право на реалізацію продукції має виключно третя особа.

15.08.2001р. третьою особою та відповідачем укладено договір №5, в якому п.1.1 зазначено, що виробництво товарів побутової хімії належить третій особі на праві інтелектуальної власності та п. 6 протоколу-додатку №1 від 20.11.2001р. до договору №5 передбачена відповідальність відповідно до діючого законодавства.

2

Далі, позивачу та третій особі з публікації у віснику Запорізького обласного управління у справах захисту прав споживачів „Орієнтир" №3(421) від 20.01.2006р. стало відомо про порушення відповідачем їх прав інтелектуальної власності.

Порушення виразилося в тому, що 07.06.2005 р. відповідач за актом №ОУ-0000102 здачі-прийняття робіт (надання послуг) продає за 3600 грн. ПП „Драйв" технічну документацію на засоби чистячи лужні та кислотні.

Також, ОСОБА_1 вважає, що йому завдано моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи, яку ним оцінено 500 000 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача вартість прав інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію, яка дорівнює 2 757 570 грн.ООкоп. та 500 000 грн. - за завдану моральну шкоду.

Третя особа просить суд стягнути Закритого акціонерного товариства „Київський експериментальний завод побутової хімії"" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МКП „Дніпроагрореконструкція" разове грошове стягнення за порушення прав на раціоналізаторську пропозицію 7 250 002грн.20коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю „МКП Дніпроагрореконструкція" ОСОБА_3 позови підтримав і викладене підтвердив.

Представники відповідача Закритого акціонерного товариства „Київський експериментальний завод побутової хімії" ОСОБА_4. , Кондтрат'єва Н.М. в судовому засіданні позови не визнали, вважають що під час укладання договору №4 їх ввели в оману, ніякої згідно цього договору їм документації третя особа не передавала, не знали, що позивач та третя особа є власниками інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію і відповідно вони не порушували цих прав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3, показів свідка ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, висновки експертизи, вважає, що позови підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього кодексу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працюючи на підприємстві третьої особи з самостійними вимогами (а.с. 157 - копія трудової книжки), 15.05.1998р.подав заяву на раціоналізаторську пропозицію за темою „Производственная программа выпуска средств бытовой химии «Ёрш» для чистки различных поверхностей в быту, рецептуры средств, технологии изготовления, методы сбыта (НОУ-ХАУ)», яку третьою особою з самостійними вимогами 04.08.1998р. зареєстровано в журналі реєстрації раціоналізаторських пропозицій та видано свідоцтво №1 на раціоналізаторську пропозицію, в якому зазначено автором позивача, а 01.09.1998р. згідно акту, підприємством третьої особи прийнято рішення про її використання у відповідності з Указом Президента України №479/92 від 18.09.1992р. „Про тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій" (а.с. 8-23т.1).

Таким чином, відповідно зі ст. 483 ЦК України юридична особа, якій подана ця пропозиція, становиться суб'єктом права інтелектуальної власності.

За договором №1 позивач передає майнові права інтелектуальної власності на цю пропозицією.

Умовами договору №4 від 01.07.2001 р. укладеного між Закритим акціонерним товариством „Київський експериментальний завод побутової хімії" та товариством з обмеженою відповідальністю "МКП „Дніпроагрореконструкція" передбачено: п.1.1. розробку, оформлення, погодження та затвердження у рамках чинного законодавства нормативної документації технічної документації за специфікацією; п.4.2.- відповідач має

3

право використовувати рецептуру на виробництво засобів побутової хімії під торгівельною маркою „Ерпі" тільки з дозволу товариства з обмеженою відповідальністю "МКП „Дніпроагрореконструкція".

В заперечення вищезазначених положень договору представники відповідача необґрунтовано посилаються, що під час укладання цього договору їх ввели в оману та ніякої документації підприємство відповідача не отримувало.

Дане твердження спростовано показами свідка ОСОБА_6, яка показала, що вона працювала головним технологом на підприємстві відповідача і займалася оформленням та приведенням у порядок технічної документації, отриманої від третьої особи з самостійними вимогами, ніяких змін до рецептур і технології вона не вносила.

Договором №5 від 15.08.2001р. п.1.1 - виробництво товарів побутової хімії належить третій особі на праві інтелектуальної власності; п.1.3. - відповідач не має права без погодження з третьою особою виробляти та реалізовувати продукцію; п. 2.4. право на реалізацію продукції має виключно третя особа.

З протоколу-додатку №1 від 20.11.2001р. до договору №5 від 15.08.2001р. вбачається: п. 6 „сторони несут ответственность по данному договору и протоколу приложению на основе законодательства Украины, Патентного права и законодательства о защите интелектуальной собственности."

Тобто, з положень договорів №4, №5 та додатку №1 до останнього договору, випливає, що під час укладання їх з відповідачем, останній усвідомлював відповідальність за порушення права інтелектуальної власності.

Разом з цим, представники відповідача не визнаючи позовні вимоги пояснюють, що положень цього договору не порушували.

Однак, в ході судового розгляду представник відповідача ОСОБА_4. пояснила, що технічну документацію передали за винагороду на тимчасове користування ПП „Драйв" для виробництва засобів побутової хімії.

Таким поясненням даного факту, відповідач фактично визнав порушення права інтелектуальної власності, що підтверджується самим актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000102 від 07.06.2005 р. (а.с. 32 т.1), за яким відповідач отримав 3600грн. від ПП „Драйв".

Суд бере до уваги, що виробництво ПП „Драйв" чистіших засобів за технічною документацією наданою відповідачем та їх невідповідність ТУУ 24.6-19263676.006-2001 („Орієнтир" №3(421) від 20.01.2006р.) призвело до утрати довіри до якості чистіших засобів.

Відповідно до договору №1, укладеним між позивачем та третьою особою з самостійними вимогами, позивач отримує 10% (за висновком №5612/6015/9521 експертизи інтелектуальної власності - 30%) від загальної суми реалізованої продукції третьою особою, але внаслідок відмови на постачання чистіших засобів за договорами №4 від 01.07.2001р. (специфікація до договору), №5 від 15.08.2001р. з протоколом додатком №1, договором №6 від 15.08.2001р. (а.с. 78-93 т.2) позивачу завдано не тільки матеріальної шкоди, але і моральної. Моральна (немайнова) шкода полягає в моральних переживаннях ОСОБА_1 Відмова відповідача виконувати умови взятих на себе обов»язків щодо постачання чистіших засобів спричиняє позивачеві психологічний дискомфорт і душевні страждання, неправомірні дії відповідача вплинули на порушення нормальних життєвих зв»язків позивача. Суд вважає за необхідне позов в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково на суму 5000грн., що буде співмірно з понесеними моральними збитками.

У ході судового розгляду для з'ясування дійсності договорів №№ 4, 5 (а.с. 78-93 т.2) за клопотанням сторін проведено судово-технічну експертизу документів. За висновком №9522 від 04 жовтня 2007р.(178-181 т.3) машинописний текст, зображення сторінок якого містяться на аркушах договору №4 від 01.07.2001р., додатку до цього договору, а також текст на обох аркушах договору №5 від 15.08.2001р. надруковані на одній і тій же друкарський машині, аркуші договору №5 не замінялися і для його виконання використані

4

два однакових аркуша, як і на договорі №5 надрукованому за допомогою струминного принтера. Тобто, пояснення представників відповідача на предмет, що деякі аркуші вказаних договорів були замінені, спростовуються висновками вказаної експертизи.

Згідно висновку №5612/6015/9521 експертизи інтелектуальної власності від 27 листопада 2007р. (а.с. 246-267 т.З) встановлено вартість прав на раціоналізаторську пропозицію по програмі виробництва засобів побутової хімії «Ёрш» для чищення різноманітних поверхонь у побуті, рецептури засобів та технології виготовлення, захищену свідоцтвом про раціоналізаторську пропозицію №1 від 04.08.1998року, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю МКП "Дніпроагрореконструкція", включаючи непрямі податки (в т.ч. податок на додану вартість) дорівнює 2 757 570 грн. 00коп.

Розмір разового грошового стягнення за порушення прав на раціоналізаторську пропозицію по програмі виробництва засобів побутової хімії «Ёрш» для чищення різноманітних поверхонь у побуті, рецептури засобів та технології виготовлення, захищену свідоцтвом про раціоналізаторську пропозицію №1 від 04.08.1998року, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю МКП "Дніпроагрореконструкція", включаючи непрямі податки (в т.ч. податок на додану вартість) є в межах від 7 187 790 грн. 96коп. до 7 250 002 грн. 20коп.

Враховуючи викладене, що в судом встановлено порушення права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 та третьої особи з самостійними вимогами товариства з обмеженою відповідальністю МКП "Дніпроагрореконструкція".

Керуючись ст. ст. 16, 23, ч.3 ст. 418, 422, 423, 424, 431, 483 ЦК України, Указом Президента України №479/92 від 18.09.92р. „Про тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій", ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Київський експериментальний завод побутової хімії», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „МКП Дніпроагрореконструкція» про стягнення коштів за порушення прав на раціоналізаторську пропозицію та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський експериментальний завод побутової хімії» (м. Київ, вул. Янтарна, 6, р/р 26002500377102 в Борщагівському ФКП «Експобанк» у м. Києві, МФО 320467, ІНН 192636726067) на користь ОСОБА_1 (м. Запоріжжя, бул. Центральний, 3 кв.19) 2 757 570 грн.00 коп. та 5000 грн. моральної шкоди, 30 грн. судових витрат, а всього на загальну суду 2 762 600 (два мільйони сімсот шістдесят дві тисячі шістсот) грн. 00 коп.

Позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, Товариства з обмеженою відповідальністю „МКП Дніпроагрореконструкція» до Закритого акціонерного товариства «Київський експериментальний завод побутової хімії», третя особа: ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення прав на раціоналізаторську пропозицію задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський експериментальний завод побутової хімії» (м. Київ, вул. Янтарна, 6, р/р 26002500377102 в Борщагівському ФКП «Експобанк» у м. Києві, МФО 320467, ІНН 192636726067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МКП Дніпроагрореконструкція» ( м. Запоріжжя, вул. Кирпична, 249, р/р №2600030013536 в облдирекції АКБ УСБ МФО 313010, код ЄДРПОУ 13605176) 7 250 002 грн. 20 коп. та 4880 грн. 40 коп. судових витрат, а всього на загальну суму 7 254 882 ( сім мільйонів двісті п'ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 60 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський експериментальний завод побутової хімії» (м. Київ, вул. Янтарна, 6, р/р 26002500377102 в Борщагівському ФКП «Експобанк» у м. Києві, МФО 320467, ІНН 192636726067) на користь держави 3400 (три тисяч чотириста) грн. 00 коп. державного мита ( судовий збір).

5

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.