Ухвала суду № 61277161, 09.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/123/16-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09.03.2016 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :

ОСОБА_1С./ головуючої /

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4,

прокурора Андришина О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №11-кп/777/205/16 (ЄРДР № 12015070000000356 від 05.10.2015), за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.02.2016, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, повернуто прокурору відділу прокуратури Закарпатської області.

Суд повернув обвинувальний акт з підстав невідповідності вимогам КПК України, зокрема, що в порушення вимог п.3 ч.4 ст.291 КПК України підозрюваному не вручено копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування. Вказані недоліки обвинувального акту не дають можливості призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та повернути обвинувальний акт до Іршавського районного суду Закарпатської області для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання. Вважає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам КПК України і при його складанні дотримані вимоги, встановлені п.3 ч.4 ст.291 КПК України, оскільки в матеріалах справи міститься розписка підозрюваного ОСОБА_6 процесуальному прокурору Андришину О.В. в тому, що він отримав копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування. Вказує на те, що суд помилково дійшов висновку про повернення обвинувального акту з тих підстав, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено форми, якою повинна бути розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому вважає, що розписка, яка міститься в додатку до обвинувального акту, де стоїть підпис ОСОБА_6 повністю відповідає чинному законодавству. Крім того, вважає, що судом порушено вимоги ст.ст. 314, 315 КПК України, оскільки під час зясування думки учасників процесу, суд фактично почав допитувати підозрюваного та потерпілу на стадії підготовчого судового засідання. Зазначає, що прокурором повторно 05.02.2016 року вручено в м. Іршава обвинувальний акт та реєстр матеріалів ОСОБА_6 та його захиснику, у звязку з чим на даний час немає жодних підстав для повернення обвинувального акту.

В запереченні на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить відхилити апеляційну скаргу, а ухвалу Іршавського районного суду від 03.02.2016 року залишити без змін. Вважає, що апеляція прокурора є безпідставною та такою, що підлягає до відхилення, оскільки останнім допущено грубу помилку на стадії досудового розслідування з підстав невручення обвинувального акту, чим порушено процесуальне право обвинуваченого та його захисника передбачене п.1 ч.3 ст. 42 КПК України. Обгрунтовує тим, що якщо б обвинувачений дійсно отримав обвинувальний акт, то в подальшому прокурору непотрібно було 05.02.2016 року повторно його вручати. ОСОБА_7 суті розписка від 05.02.2016 року про отримання обвинувального акту підтверджує законність ухвали суду від 03.02.2016 року, тому з огляду на це доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі є безпідставними. Разом з тим, звертає увагу на те, що направивши до суду і додавши до обвинувального акту розписку без її дати та місця складання, прокурор не додав документ, який би підтверджував факт вручення обвинувального акту в конкретний день та в конкретному місці. Доводи прокурора з цього питання про відсутність встановленої законодавством форми розписки, є помилковою, оскільки статтею 99 КПК України передбачені загальні вимоги до документів. Також вважає невірними твердження прокурора про те, що суд під час підготовчого судового засідання допитував підозрюваного та потерпілу, оскільки будь-який учасник процесу як зі сторони обвинувачення так і сторони захисту на всіх його стадіях має право заявляти клопотання, робити заяви, заперечення, давати свої пояснення, покази, висловлювати свою думку в судовому засіданні щодо клопотань інших учасників, тощо.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора про підтримання апеляційної скарги та його пояснення про те, що обвинувальний акт обвинуваченому вручений, проте, оскільки помилково у розписці не була зазначена дата отримання обвинуваченим копії обвинувального акту, він такий вдруге вручив 05.02.2016, перевіривши матеріали кримінального провадження, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта до суду, прокурор зобовязаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ці вимоги закону виконані були, оскільки наявна розписка про одержання підозрюваним ОСОБА_6 вказаних документів (а.п. 10). Те, що у розписці відсутня дата отримання, не може свідчити про неотримання обвинуваченим цього процесуального документу. З огляду на те, що прокурор затвердив обвинувальний акт 20.01.2016, а спрямував кримінальне провадження до суду згідно супровідного листа 21.01.2016, то ймовірна дата отримання копії обвинувального акту є 20-21 січня 2016 року. Те, що захиснику не вручено обвинувальний акт є очевидним, оскільки обвинуваченим адвокат був залучений для участі у судовому розгляді на підставі угоди від 01.02.2016.

Твердження захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 про неотримання копії обвинувального акту, яке суд першої інстанції прийняв до уваги, дійшовши висновку, що такий взагалі не був вручений, є передчасним, оскільки прокурор Андришин О.В., який вручав обвинувальнйи акт, участі в підготовчому судовому засіданні не приймав і суд це твердження не перевірив.

Інших міркувань щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, суд в ухвалі не вказав. Лише одна обставина - не зазначення у розписці про отримання копії обвинувального акту дати його отримання, не дає підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції необгрунтовано повернув обвинувальний акт, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з призначенням нового судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.02.2016, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6, обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України (ЄРДР № 12015070000000356 від 05.10.2015), повернуто прокурору - скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: