Ухвала суду № 61275536, 14.09.2016, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/281/16

ун. № 759/18780/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Семанівої Ю.В.,

за участю секретаря - Ярмощук К.А.,

боржника - ОСОБА_2,

представників боржника - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника Кредитної спілки «Зараз» про зміну порядку та способу виконання рішення суду у справі за позовом Кредитної спілки «Зараз» до ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

08.05.2015 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва за справою 759/18780/14-ц позовні вимоги КС «Зараз» до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом приведення сторін в первісний стан задоволено та зобов'язано відповідача повернути позивачеві одержане за нікчемним правочином - кредитний договір КВ-00135/06-14/2305 від 02.04.2014 року укладеним між КС «Зараз» та ОСОБА_5 суму коштів у розмірі 120 000,00 грн.

Ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 02.07.2015 року, Вищого спеціалізованого суду України від 15.10.2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

02.07.2015 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення.24.12.2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову № 48899846 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду.

Представник заявника (стягувача) звернувся до Святошинського районного суду м. Києва, з заявою про зміну порядку та способу виконання рішення суду. Свою заяву представник стягувача обґрунтовував тим, що у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду та законних вимог державного виконавця, посадовою особою органу ДВС України, у якої на примусовому виконанні перебував виконавчий документ двічі притягнуто боржника до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: вмотивованими постановами державного виконавця №48899846 від 25.03.2016 року, № 48899846 від 15.04.2016 року накладено штраф (станом на день закінчення виконавчого провадження постанови виконані не були). Крім того, 05.05.2016 року керуючись ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено на адресу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві подання про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 382 КК України. 31.05.2016 року державним виконавцем у якого на примусовому виконанні перебував виконавчий документ винесено постанову №48899846 про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 «Про виконавче провадження», копію постанови надіслано сторонам, копію постанови та оригінал виконавчого документу направлено до суду, який видав виконавчий документ. Відповідно до мотивувальної частини постанови державного виконавця №48899846 від 31.05.2016 року - «В ході примусового виконання рішення суду 15.04.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_2 за невиконання вимоги державного виконавця виконати судове рішення у розмірі 340 грн. яку направлено ОСОБА_2 до виконання. Державним виконавцем 05.05.2016 до Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві направлено подання про кримінальну відповідальність боржника у порядку ст. 382 КК України. Станом на 31.05.2016 рішення суду боржником виконано не було, забезпечення виконання рішення суду без участі боржника не вбачається можливим, що є підставою для закінчення виконавчого провадження». З огляду на вищевикладене, заявник вважає, що дії боржника ОСОБА_2 направлені на ухилення від виконання рішення значно ускладнюють та навіть роблять неможливим виконання рішення суду, що набрало законної сили у спосіб передбачений чинним законодавством України.

В судових засіданнях, представник заявника підтримував вимоги заяви, просив її задовольнити. В судове засідання 14.09.2016 року представник заявника не з'явився, подавши о суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.183).

Боржник та її представники в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечували з підстав невідповідності її змісту ст.373 Цивільного процесуального кодексу України, надавши при цьому квитанції, що підтверджують щомісячну сплату боргу боржником у можливому для неї розміру. Також ними було зазначено про оскарження в судовому порядку рішення державного виконався Святошинського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві старшого виконавця ОСОБА_6 і надано на огляд суду ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2016 про призначення скарги до розгляду на 07.11.2016 року.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи 759/18780/14-ц та наявні доказі, дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

У частині першій статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в ст. 373 ЦПК України.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Зміна способу виконання судового рішення з повернення майна (відновлення становища, яке існувало до порушення - п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України) на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди - п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України) фактично змінює рішення суду по суті та змінює спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.

Така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі №6-1829цс15.

Крім того, для зміни способу виконання судового рішення необхідна наявність обставин, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови судового рішення боржником в повному обсязі ускладнюється через скрутне матеріальне становище, на яке вона посилається та яке підтверджується відповідними доказами (а.с. 173, 185). Також боржником надано до суду докази того, що 24.03.2016, 11.04.2016, 16.05.2016, 26.06. 2016, 20.07.2016, 23.08.2016 боржником здійснюється сплата коштів у сумі 100-150 гривень в рахунок погашення боргу (а.с.167, 168, 175, 184).

З огляд на вищенаведене, суд наголошує на необхідності виконання приписів ст.. 124 Конституції України щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України, проте вважає недоведеними підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 41, 124 Конституції України, ст. ст. 32, 36, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», cт. ст. 209, 210, 218, 293, 294, 373 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника Кредитної спілки «Зараз» про зміну порядку та способу виконання рішення суду у справі за позовом Кредитної спілки «Зараз» до ОСОБА_2- відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Ю.В. Семаніва