Ухвала суду № 61273010, 12.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/12560/16-к Головуючий 1-ї інстанції: Садовський К.С.

Провадження №11-сс/790/1431/16Доповідач: Сащенко І.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Сащенка І.С.,

суддів - Курила О.М., Чопенка Я.В.,

за участю секретаря - Холодного О.С.,

прокурора - Коновалюк Д.С.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 31.08.2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12016220000000777 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 31 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №1201620000000777 від 18.07.2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації та фактичного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, який полягає у забороні підозрюваному цілодобово залишати житло без дозволу слідчого, суду, строком на 2 (два) місяці, до 31 жовтня 2016 року.

На підозрюваного слідчим суддею покладені обов'язки:

- з'являтися до органів досудового слідства та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населенного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

З таким рішенням слідчого судді не погодився прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 31.08.2016 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі згідно з вимогами п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Автор апеляційної скарги посилається на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України та вважає, що застосування інших запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання існуючим ризикам. На думку апелянта, слідчим суддею в достатній мірі не враховані дані про особу ОСОБА_2, який офіційно не працевлаштований, не має законного джерела прибутку та не визнав своєї причетності до інкримінованого кримінального правопорушення.

Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, СУ ГУ Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201622000000077, розпочатому 18 липня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.332 КК України, про підозру у вчиненні яких 30 серпня 2016 року повідомлено ОСОБА_2 (а.с.14-16).

В клопотанні про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочену, передбаченого ч.3 ст.332 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України; неможливість застосування до підозрюваного іншого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, з урахуванням даних про його особу (а.с.1-3).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею були з'ясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України та вірно встановлена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та доведеність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Разом з тим, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність прокурором обставин, які б свідчили про існування ризиків, передбачених п.п.2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та необхідність застосування до ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу.

Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.195 КПК України. Слідчий суддя, посилаючись на недоведеність прокурором обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.195 КПК України, що відповідає вимогам ч.4 ст.194 КПК України.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.

З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд. При цьому колегія суддів враховує, що підозрюваний в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має постійне місце реєстрації і проживання в Сумській області, Великописарівському районі, с.Тарасівка, вул.Нижня, буд.8, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з батьками та має вагітну цивільну дружину.

Запобіжний захід, відповідно до положень п.9 ч.2 ст.131 КПК України, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. А тому при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, у розумінні вимог п.3 ч.2 ст.132 КПК України, повинен з'ясувати, чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого чи прокурора.

Враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_2 злочину та відповідного покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризиків, які існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, як-то визначив суд першої інстанції.

Ці обставини також враховує апеляційний суд, оскільки у разі порушення ОСОБА_2 умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прокурор в подальшому не позбавлений можливості звернутися до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.200 КПК України про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 31.08.2016 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачає.

Керуючись, ст.ст.404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 31.08.2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12016220000000777 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: