Ухвала суду № 61269564, 14.09.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/423/16

415/3122/16-к

УХВАЛА

Іменем України

"14" вересня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Стрільцова І.С.

обвинуваченогоОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до здійсненого повторного автоматизованого розподілу, згідно вимог ст. 35 КПК України, 13.09.2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016130240001243 від 17.05.2016 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України отриманий головуючим суддею.

Ухвалою суду від 14 вересня 2016 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді від 18.05.2016 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Лисичанського міського суду від 14.07.2016 року було змінено на домашній арешт.

Строк дії ухвали Лисичанського міського суду від 14.07.2016 року про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт спливає 15.09.2016 року, у звязку з чим, прокурор Стрільцов І.С. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не змінились, а ризики не зменшились, наявність ризиків, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а саме на ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є його знайомими та вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення злочину, а також те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходів не має, не навчається, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за вчинення злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знов обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину. Враховуючи що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту застосований до обвинуваченого спливає 15.09.2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1, у звязку зі зміною судді, не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 2 місяці та покласти на обвинуваченого наступні обовязки: 1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження, за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Лисичанська Луганської області без дозволу суду.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважав, що стороною обвинувачення не доведено обґрунтованих і неспростовних підстав для подальшого продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Стрільцова І.С. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно пункту 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховування від органів досудового розслідування та суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобовязує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обовязків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 5 до 8 років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема наявність ризиків, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а саме на ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є його знайомими та вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватою у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, а також те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходів не має, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знов обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, небезпечного для життя та здоровя, що згідно з Конституцією України визнається найвищою соціальною цінністю. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строків, встановлених ст. 194 КПК України та зобовязати останнього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України 1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження, за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Лисичанська Луганської області без дозволу суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 181,194, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк домашнього арешту ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України на 2 місяці, тобто по 14 листопада 2016 року включно, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, в період часу з 20.00. до 06.00.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобовязати обвинуваченого ОСОБА_1

1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження, за першою вимогою;

2) не відлучатися із міста Лисичанська Луганської області без дозволу суду.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого обовязків діє до 14 листопада 2016 року включно.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вручити прокурору, обвинуваченому та направити для виконання Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області для здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова