Вирок № 61268277, 14.09.2016, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1811/16-п

Провадження № 1-кп/366/104/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Ткаченка Ю.В.,

при секретарі судового засідання Німченко Н.Ю.

за участю прокурора Сосюри О.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків, Київської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12016110060000017 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковпита, Чернігівського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді монтажника ПрАТ «Укренергомонтаж», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Локнисте, Менського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, працюючого на посаді арматурника ПрАТ «Укренергомонтаж», не одруженого, утриманців не має, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2016 року, ОСОБА_1, у період часу з 20 години до 20 години 30 хвилин разом з ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні кафе-бару «Десятка», що знаходиться за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 1, м. Чорнобиль, Київської області, яке належить ТОВ «РЕКТАН», після спільного розпиття спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступили між собою у попередню змову на вчинення крадіжки сабвуфера та фронтальної колонки від акустичної системи торгової марки «Sven», які висіли на стіні обідньої зали кафе-бару «Десятка».

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю персоналу в обідній залі, ОСОБА_1 підійшов до стіни та зняв із кріплення сабвуфер від акустичної системи торгової марки «Sven», помістив його під свою куртку та виніс з приміщення кафе-бару «Десятка», де в подальшому сховав неподалік у кущах та повернувся назад. Продовжуючи свій злочинний та протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, упевнившись у відсутності сторонніх осіб, ОСОБА_2, підійшов до стіни та зняв з кріплення фронтальну колонку торгової марки «Sven», і помістив її під свій верхній одяг, після чого разом з ОСОБА_1 залишили приміщення кафе-бару «Десятка», забрали зі схованки сабвуфер та віднесли викрадене майно до своєї кімнати, що у гуртожитку по АДРЕСА_3 де зберігали до 14.04.2016 року, доки викрадене майно не було виявлене та вилучене працівниками поліції.

Своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, спричинили ТОВ «РЕКТАН» матеріальну шкоду, яка згідно висновку експерта № 19/8-04/217 від 09.06.2016 року становить 599,65 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся.

Представник потерпілого, ОСОБА_4 у визначений час до суду у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду матеріалів кримінального провадження був повідомлений належним чином. 07 липня 2016 року, на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_4, в якій він просить суд розглядати справу про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без його участі, так як до обвинувачених ТОВ «РЕКТАН», як потерпілий, ніяких претензій не має.

Враховуючи повне визнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини, підтвердження ними обставин вчинення кримінального правопорушення - злочину, яке їм інкримінується, суд визнає на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України (2012 року) недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Обвинуваченим роз'яснено наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України (2012 року), проти яких, вони не заперечували.

Зокрема, допитаний як обвинувачений ОСОБА_1, повністю підтвердив обставини вчинення ними кримінального правопорушення - злочину, які викладені в обвинувального акті та показав суду, що 15.03.2016 року він разом з ОСОБА_2 приблизно в період часу з 16 - ї до 17 - ї години повернулись з роботи додому. Потім вони придбали та вжили на двох 2,5 літри пива. Після цього, приблизно о 20 годині він та ОСОБА_2 пішли до кафе-бару «Десятка», що в м. Чорнобиль. В барі він та ОСОБА_2 замовили по 1 бокалу вина та по 1-й порції картоплі фрі. Він та ОСОБА_2 сиділи за столиком, пили вино, спілкувались. На стіні в барі висів сабвуфер та колонка звідки лунала музика. Під час розмови він сказав ОСОБА_2, що було б добре забрати сабвуфер та колонку додому та вдома послухати музику. На його пропозицію ОСОБА_2 погодився. Приблизно через 5 хвилин, він піднявся, підійшов до стіни, зняв сабвуфер, сховав його під верхній одяг та виніс за межі бару на двір, де заховав у кущах. Потім він повернувся до кафе-бару, де в цей час ОСОБА_2 знімав колонку зі стіни, яку сховав під верхній одяг. Після цього він та ОСОБА_2 сіли за столик, допили вино, доїли картоплю фрі, розрахувались та пішли в бік дому, до гуртожитку в якому тимчасово проживали. По дорозі, в кущах, неподалік кафе-бару він забрав викрадений сабвуфер. Наступного дня він зрозумів, що вчинив не правильно. Викрадене склали до сумки та заховали під ліжком.

Допитаний як обвинувачений ОСОБА_2, повністю підтвердив обставини вчинення ними кримінального правопорушення - злочину, які викладені в обвинувального акті та показав суду, що 15.03.2016 року він разом з ОСОБА_1 в період часу з 16 до 17 години повернулись з роботи додому в гуртожиток, що в м. Чорнобиль. Потім разом з ОСОБА_1 пили пиво, приблизно 2,5 літри на двох. Потім вирішили піти до кафе-бару «Десятка». В барі вони замовили по бокалу вина та картоплі фрі. Сиділи, пили вино, спілкувались. Під час розмови ОСОБА_1 звернув увагу на сабвуфер та колонку, які висіли на стіні, та сказав - треба взяти та послухати вдома. Він, перебуваючи на підпитку, не розуміючи чому, погодився на пропозицію ОСОБА_1 взяти колонку та сабвуфер. Після цього вони продовжили пити вино та спілкуватись. Приблизно через 5 хвилин, ОСОБА_1, підвівся, підійшов до стіни, та зняв з кріплення сабвуфер, сховав його під свій верхній одяг та поніс на двір. Повернувся ОСОБА_1, трохи менше ніж через 10 хвилин. Коли ОСОБА_1 зайшов до бару, він пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, не знаючи про те, що в приміщенні кафе-бару ведеться відео спостереження, піднявся зі свого місця, підійшов до стіни де висіла колонка, та зняв її з кріплення, після чого сховав її під свій верхній одяг. Після цього він та ОСОБА_1, сіли за столик, та продовжили пити вино. Приблизно о 20 годині 30 хвилин, він та ОСОБА_1 допивши вино, розрахувались та пішли додому. По дорозі додому, ОСОБА_1 з кущів забрав викрадений сабвуфер. Наступного дня, він зрозумів, що вчинив неправильно, але не знав як поступити. Потім він та ОСОБА_1 пішли на зміну, працювати. Після зміни, з'їздили додому, до батьків. Потім повернулись назад до м. Чорнобиль на роботу. Весь час він думав як вийти з цієї ситуації, що робити. Не раз він думав піти до поліції, але боявся про наслідки. Врешті решт, 14 квітня 2016 року, він та ОСОБА_1, повернувшись з роботи, пішли відразу до чергової частини Чорнобильського відділу поліції, де черговому поліцейському зізнались у вчиненні крадіжки сабвуфера та колонки з кафе-бару «Десятка». Після цього, черговий поліцейський викликав слідчого, слідчий відразу запросив їх на допит, потім він, ОСОБА_1 та слідчий, пішли до них додому, де вони добровільно видали викрадені колонку та сабвуфер, після чого у супроводі слідчого пішли до бару «Десятка». Потім було слідство. Про те, що в приміщенні кафе-бару «Десятка» ведеться відео спостереження він не знав. Вже під час слідства, слідчий показав йому відео з камер спостереження, на якому він побачив своє та ОСОБА_1, обличчя.

Прокурор у судових дебатах просив не враховувати вказану в обвинувальному акті обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з тим, що дана обставина грунтується тільки на показах обвинувачених, однак процесуально нічим не закріплена - немає жодного належного доказу, який би підтверджував стан обвинувачених в момент вчинення злочину, а тому вона не може бути взята до уваги та покладена в основу вироку.

За ст. 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному проваджені підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

За ч. 1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження. За ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до положень ст. 241 КПК України, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилось примусово, надається копія протоколу освідування.

Суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставини, яка обтяжує покарання обвинувачених - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Вказані докази дають достатні підстави вважати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, судом у судовому засіданні в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, було оглянуто характеризуючі матеріали на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме:

-Ксерокопію паспорту на ім'я ОСОБА_2;

-Довідку про відсутність судимостей;

-Копію перепустки у зону відчуження № 640 115;

-Характеристику з місця роботи (характеризується позитивно);

-Довідку-характеристику за місцем проживання (характеризується позитивно);

-Копію медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричного оглядів;

-Копію сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду;

-Копію паспорту на ім'я ОСОБА_1;

-Копію ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_1;

-Копію перепустки у зону відчуження № 640 116;

-Довідку про відсутність судимостей у ОСОБА_1;

-Характеристику за місцем проживання ОСОБА_1 (характеризується позитивно);

-Характеристику за місцем роботи ОСОБА_1 (характеризується позитивно);

-Копію медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричного оглядів;

-Копію сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду;

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, одружений, працюючого офіційно монтажником на ПрАТ «Укренергомонтаж», має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суд ураховує також наявність обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, добровільне усунення заподіяної шкоди та у відповідності до вимог ст. 67 КК України, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням відповідних обов'язків.

Така міра покарання буде достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, не одружений, утриманців не має, працює арматурником на ПрАТ «Укренергомонтаж», після зміни за офіційним місцем роботи підробляє в м. Чернігів - робить людям ремонт.

Суд ураховує також наявність обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, добровільне усунення заподіяної шкоди та у відповідності до вимог ст. 67 КК України, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням відповідних обов'язків.

Така міра покарання буде достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не обирався.

У матеріалах кримінального провадження цивільний позов відсутній.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати у сумі 527 гривень 76 копійок - на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи, підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь держави (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298).

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - не обирався.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирався.

У матеріалах кримінального провадження цивільний позов відсутній.

Речові докази: сабвуфер та фронтальна колонка з акустичної системи торгової марки «Sven», які повернуті законному власнику, ТОВ «РЕКТАН», залишити в його користуванні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, у даному кримінальному провадженні не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298), судові витрати у сумі 527 гривень 76 копійок - на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи, в рівних частинах.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його нене скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя