Ухвала суду № 61260249, 07.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/223/16

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Юдіна Валерія Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі ДФС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2013 року № 0044181710.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, ДФС подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору оренди з Чаплинською районною державною адміністрацією позивачу надано в оренду на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 514,9965 га, що знаходиться на території селищної ради Асканія-Нова.

На думку ДФС користуючись земельною ділянкою у 2013 році позивачем не враховано зміни до чинного законодавства з приводу застосування коефіцієнту 1, 756 до показників нормативно-грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 01 липня 1995 року.

З огляду на зазначене, 01 червня 2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0044181710, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб в сумі 185963, 40 грн.

Винесення вказаного рішення і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами довів правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про неправомірність дій відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Положеннями ст.13 Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вже було зазначено вище, порядок та розмір орендної плати визначений п.9 Договору.

Підставою для визначення орендної плати визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки у сумі 5295086,91 грн. (п. 5 Договору).

Позивачем та Чаплинською РДА не вносились зміни до договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2010 року щодо збільшення розміру орендної плати за землю.

Тому, враховуючи все вищезазначене, зокрема, положення ЦК України щодо обов'язковості договору та його зміни або розірвання, колегія суддів приходить до висновку, що встановлення податковим органом іншої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ніж передбачена в договорі та винесення в наслідок цього відповідного повідомлення-рішення є безпідставним.

Крім того, матеріали справи (а.с.16-22) містять копії платіжних доручень, які свідчать про часткову сплату позивачем орендної плати за землю в 2013 році (січень-липень 2013 року), проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, заперечення на адміністративний позов (а.с.27) ОДПІ винесено повідомлення-рішення без врахування вказаних оплат, що також свідчить про протиправність останнього.

Окрім іншого, згідно до положень ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З аналізу наведених положень вбачається щомісячний протягом року порядок оплати землекористувачами земельного податку, разом з тим, спірним повідомленням-рішенням, яке було винесене 01 червня 2013 року, відповідач визначив позивачу сплату податкового зобов'язання сукупно до кінця 2013 року, що суперечить порядку оплати, визначеному ст.287 ПК України.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи позивача викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук