Ухвала суду № 61259810, 12.09.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/330/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Нерода Л.М.

Категорія 186 (82, 86-1, 141) Доповідач в колегії апеляційного суду Олексієнко І. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016 року. м.Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Олексієнко І.С.,

суддів Гончара В.М., Іванова Д.Л.,

із секретарем Верещагіною В.В.,

за участю прокурора - Ільчука В.І.,

захисника ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.08.2016 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, який проживає АДРЕСА_2, раніше судимого:

-06.11.2015 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 17.00 год. 31 серпня 2016 року до 17.00 год. 28 жовтня 201 року, з визначенням застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат у сумі 29 000 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, застосувавши до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у судді не було законних підстав для обрання ОСОБА_4 такого запобіжного заходу. Вказує, що ухвала слідчого судді не ґрунтується на будь-яких доказах. Всі перелічені доводи жодним доказом не підтверджені. Рішення прийнято без наявності підстав.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 01 серпня 2016 року близько 08 год., перебував за місцем мешкання своєї знайомої ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3. Під час розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_5, з метою заволодіння майном останньої, ОСОБА_4 діючи умисно повторно з корисливих мотивів, шляхом ривка відкрито викрав мобільний телефон марки «GT-E1175T», вартістю 185 грн.

Дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.08.2016 року задоволено клопотання слідчого Олександрійського ВП ГУ НП в Кіровоградській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 17.00 год. 31 серпня 2016 року до 17.00 год. 28 жовтня 2016 року, з визначенням застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат у сумі 29 000 грн.

Рішення слідчого судді мотивовано наявністю в матеріалах клопотання достатніх даних обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Вказав, що ОСОБА_4 під час відбування покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.11.2015 року вчинив інше діяння, що характеризує його як особу, що не стала на шлях виправлення, а тому інший менш суворий запобіжний захід, не зможе запобігти ризикам перешкоджати кримінальному провадженню підозрюваним.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу захисника, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею при розгляді даного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Дана підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового слідства доказах, які під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були об'єктивно дослідженні в судовому засіданні суду першої інстанції та щодо їх допустимості та узгодженості між собою сумнівів у колегії суддів не викликає.

До того ж колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що становить особливу суспільну небезпеку, так як даний злочин відноситься до корисливого умисного злочину, не одружений, не працює та не має офіційних джерел доходу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищевказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_4, у разі застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, спробує переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вживати заходів щодо приховування слідів злочину, перешкоджати кримінальному провадженню, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, викладене вище свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України і встановлені слідчим суддею обставини вказують, на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання вказаним вище ризикам, на які вказали у клопотанні та в судовому засіданні слідчий і прокурор.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що слідчим і прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відповідають дійсності та спростовуються наведеними вище обставинами, яким слідчий суддя дав належну оцінку.

Також, не спростовують висновків слідчого судді щодо обраного запобіжного заходу, доводи захисту, що заявлені слідчим ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, оскільки з урахуванням інших встановлених обставин, це є недостатнім для висновків, що підозрюваний не порушуватиме процесуальних обов'язків, а отже і недостатнім і для зміни запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя цілком обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому підстави в цій частині для задоволення апеляційної скарги відсутні.

В той же час, слідчим суддею не правильно визначено суму застави, що складає 20 мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 3 ч. 1 п. 16 КПК України, розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік», мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 року складає 1378 грн.

Проте, визначаючи суму застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що колегія суддів вважає доцільним, слідчий суддя рахував її за мінімальною заробітною платою у розмірі 1450 грн., яка встановлена з 01.05.2016 року, що є недопустимим і підлягає зменшенню.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати і з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 183, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.08.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого Олександрійського ВП ГУ НП в Кіровоградській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 17.00 год. 31 серпня 2016 року до 17.00 год. 28 жовтня 2016 року, з визначенням застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат у сумі 29 000 грн. - скасувати.

Клопотання слідчого Олександрійського ВП ГУ НП в Кіровоградській області задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме: з 17.00 години 31 серпня 2016 року до 17.00 год. 28 жовтня 2016 року.

Визначити суму застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27 560 грн.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Апеляційного суду Кіровоградської області № 37314078002249, код ЄДРПОУ: 02894616; МФО: 820172; банк отримувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР від 10.08.2016 року за № 12016120070002016.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з селища Димитрове м. Олексанрія Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілої по справі.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області І.С. Олексієнко