Ухвала суду № 61259575, 06.09.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М.,

секретаря: Вівчарик Н.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_6., представника Чагорської сільської ради Лопачука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, виконавчого комітету Чагорської сільської ради, відділу Держгеокадастру в Глибоцькому районі Чернівецької області про визнання незаконним і скасування рішення Чагорської сільської ради від 19.08.1994 року №32, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі її регіональної філії «Львівська залізниця» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, відділу Держгеокадастру у Глибоцькому районі Чернівецької області про визнання незаконним і скасування рішення Чагорської сільської ради від 19.08.1994 року №32, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Посилалося на те, що під час проведення інвентаризації земель приватним підприємством «Ріга» було виявлено, що частина земельної ділянки площею 0,0374га смуги відведення залізниці на 275км+291м до 275км+379м,

№22ц-989/2016 рік Головуючий у 1 інстанції: Цуркан В.В.

Категорія: 47 Доповідач: Височанська Н.К.

що перебуває у власності ОСОБА_3, накладається на смугу відведення залізниці. Дана земельна ділянка була передана ОСОБА_4 рішенням Чагорської сільської ради Чернівецької області від 19.08.1994 року №32. У зв'язку зі смертю останнього право власності на спірну земельну ділянку було оформлено на ОСОБА_3 на підставі заповіту та виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24.02.2010 року.

Вказувало, що земельна ділянка, яка перетинається зі смугою відведення залізниці зареєстрована в Державному земельному кадастрі за НОМЕР_2.

Вважає, що рішення Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 19.08.1994 року №32 є таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки прийняте з перевищенням повноважень, з порушенням норм земельного законодавства та таким, що порушує право залізниці на користування земельною ділянкою для обслуговування залізничного полотна та забезпечення безпеки руху.

Позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Чагорської сільської ради від 19.08.1994 року №32, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24.02.2010 року та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 у Державному реєстрі прав, зобов'язати відділ Держгеокадастру в Глибоцькому районі Чернівецької області скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

У квітні 2016 року позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати незаконним та скасувати рішення Чагорської сільської ради від 19.08.1994 року №32 про приватизацію земельних ділянок в частині передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4 (а.с.71).

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 18 травня 2016 року провадження у справі за позовом ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку закрито з підстав п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України (а.с.92).

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилалося на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Чагорської сільської ради №32 від 19 серпня 1994 року «Про приватизацію присадибних ділянок» ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,51 га (а.с.11).

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, що був чинний на час видачі Державного акту, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно ст.23 Земельного кодексу України в редакції 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 року, який був чинний на час прийняття рішення виконавчим комітетом, право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

В матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_4 державного акту на право власності на землю із зазначенням розміру земельної ділянки, її конфігурації та встановленням і погодженням меж земельної ділянки.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 18 грудня 2009 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2305 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 липня 2009 року.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази після кого успадкувала земельну ділянку ОСОБА_5 та що успадкована нею земельна ділянка є тією ж самою, що була надана ОСОБА_4 рішенням виконкому Чагорської сільської ради №32 від 19 серпня 1994 року «Про приватизацію присадибних ділянок».

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог, зокрема, що оспорюваним рішенням виконкому була надана земельна ділянка, яка частково перетинається із земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні залізниці.

Доводи апеляційної скарги, в основному, зводяться до порушення прав користування залізницею земельною ділянкою, що знаходиться в смузі відведення залізниці. Колегія суддів не заперечує цього факту.

Разом з тим, оскаржуючи рішення виконкому Чагорської сільської ради №32 від 19 серпня 1994 року «Про приватизацію присадибних ділянок» в частині надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4, позивач належними та допустимими доказами не довів, що саме земельна ділянка, яка виділялася ОСОБА_4 цим рішенням частково накладається на земельну ділянку, що знаходиться в смузі відведення залізниці, не з»ясував нового власника спірної ділянки на час пред»явлення позову до суду, позов до нього не пред»явив і ухвалення рішення щодо спірної ділянки може порушити права та законні інтереси цієї особи.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: