Ухвала суду № 61258676, 12.09.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20319/14-к

Провадження № 11-кп/779/405/2016

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.

Суддя-доповідач Вилка С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів : Вилки С. С.

Томенчука Б. М., Хруняка Є. В.,

з участю секретаря с/з Пославської-Грайчук О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 309 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України за його апеляційною скаргою на вирок Івано-Франківського міського суду від 30 червня 2016 року, з участю прокурора Журавльова Є. Є., обвинуваченого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7,

в с т а н о в и л а :

Обвинувачений в апеляційній скарзі просить змінити вирок Івано-Франківського міського суду від 30 червня 2016 року щодо нього, пом'якшити покарання та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції ч. 3 ст. 185 КК України; виключити з мотивувальної та резолютивної частин оскаржуваного рішення вказівку про стягнення з нього процесуальних витрат за проведення судової експертизи № 09/12-1423 від 09.12.2014 року.

Оскарженим вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 309 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

У своїй апеляційній скарзі обвинувачений не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації його дій вважає, що вирок відносно нього є незаконним та таким, що підлягає зміні у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого та особі засудженого. Вважає, що при призначенні покарання судом не повністю враховано дані про його особу, а також пом'якшуючу покарання обставину - повне визнання вини як на стадії досудового розслідування, так і в судовому засіданні, шкоду відшкодовано частково. Також вважає, що судом безпідставно постановлено стягнути з нього 368, 94 грн процесуальних витрат за проведення судової експертизи, оскільки кошти на проведення таких експертиз виділяються з державного бюджету і спрямовані на їх проведення, що передбачено законом.

Суд першої інстанції встановив, що 06.12.2014, близько 13 год 40 хв ОСОБА_5, перебуваючи неподалік будинку №22а, що по вул.Береговій в м.Івано-Франківську, незаконно придбав шляхом привласнення знайдений біля сміттєвих баків фольговий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору всередині. Даний фольговий згорток поклав у кишеню своїх штанів з метою вживання, так як вважав, що це наркотичний засіб - марихуана.

Того ж дня близько 14 год по вул.Береговій, 22а у м.Івано-Франківську ОСОБА_5 було зупинено працівниками Івано-Франківського МВ УМВС України в області. Під час огляду місця події ОСОБА_5 на вимогу працівників міліції добровільно видав їм вищевказаний фольговий згорток із сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору всередині.

Згідно висновку експерта №09/12-1423 від 09.12.2014 дана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (марихуаною), кількість якого у висушеному стані становить 5,692 грама, які він зберігав при собі без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_5, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, діючи умисно, з корисливих спонукань, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, 18.02.2015, близько 10.00 год., перебуваючи у підвальному приміщенні, що по АДРЕСА_3, таємно викрав чавунну батарею, яка належить потерпілому ОСОБА_8, вартість якої згідно висновку від 21.02.2015 становить 312 грн.

Крім того, 28.02.2015, близько 02 год, ОСОБА_9, знаходячись на коридорі загального користування у будинку АДРЕСА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно з корисливих спонукань, повторно, таємно викрав велосипед марки «Ardis» синього кольору, вартість якого згідно висновку від 24.09.2014 становить 820 грн,, який знаходився на першому поверсі будинку і належить потерпілому ОСОБА_10 З викраденим велосипедом

ОСОБА_5 місце вчинення злочину покинув, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 13.03.2015, близько 11.00 год., ОСОБА_5 прийшов у квартиру АДРЕСА_1, за місцем свого проживання. Під час перебування в приміщенні вказаної квартири у ОСОБА_5 виник умисел на таємне заволодіння чужим майном. Після чого, переслідуючи корисливий мотив ОСОБА_5, скориставшись тим, що нікого немає у приміщенні квартири, діючи умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття дерев'яної частини міжкімнатних дверей, проник в іншу кімнату квартири, звідки таємно викрав ноутбук марки «Samsung N220 jp02ua», вартість якого згідно висновку від 17.03.2015 становить 710 грн., відеопрогравач марки «LG B600», вартість якого згідно висновку від 17.03.2015 становить 202 грн., DVD-плеєр марки «Samsung DVD-P181», вартість якого згідно висновку від 17.03.2015 становить 94 грн., декодер цифрового телебачення марки

«SRT 7707», вартість якого згідно висновку від 17.03.2015 становить 105 грн., мобільний телефон марки «Sony Ericsson Z550i», вартість якого згідно висновку від 17.03.2015 становить 84 грн. В подальшому, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину скрився, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1 195 грн.

Також, 16.03.2015 приблизно о 02 год ОСОБА_5 прийшов в приміщення залу для очікування пасажирів вокзалу ст.Коломия ДТГО «Львівська залізниця». Заходячись у залі для очікування, побачив ОСОБА_11 та ОСОБА_12, що спали в очікуванні потяга, поставивши свої рюкзаки з речами під лавку. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення крадіжки чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_5 о 02 год 30 хв підійшов до потерпілого ОСОБА_11, скориставшись тим, що він спить, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно витягнув з-під лавки рюкзак вартістю 200 грн, у якому були: записна книжка вартістю 50 грн, ноутбук «HP 650 Korea Model RT3290LE" із зарядним пристроєм загальною вартістю 5000 грн, дезодорант «FA Men» вартістю 30 грн, упаковка приправи «Кориця палички» вартістю 25 грн, пояс від сумки вартістю 60 грн, светр «Тамко» вартістю 300 грн, светр «Noubudaries" вартістю 240 грн, штани «Denim» вартістю 300 грн, футболка «Exact!» вартістю 87 грн, гаманець «Dr.Bond» вартістю 300 грн, гаманець «PS» вартістю 250 грн, картка пам'яті «Micro SD 2 Gb» вартістю 50 грн, гроші у сумі 90 грн та 5 доларів США, що згідно довідки НБУ станом на 16.03.2015 становить 108 грн 85 коп, паспорт громадянина України, посвідчення водія та студентський квиток на прізвище ОСОБА_11

З викраденим рюкзаком ОСОБА_5 прослідував до магазину «АВС», що по вул.Січових Стрільців, 43-Б, де перевірив вміст рюкзака. При цьому ОСОБА_5 гроші у сумі 90 грн та 5 доларів США переховав собі до кишені, а решту речей заховав позаду кіоску «Хліб» навпроти магазину «АВС», заподіявши ОСОБА_11 матеріальні збитки на суму 7090,85 грн.

В ході апеляційного розгляду обвинувачений та його захисник ОСОБА_7 апеляційні вимоги підтримали, просили задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, прокурор та потерпіла апеляційну скаргу заперечили, просили залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Обвинувачений в апеляційній скарзі не оспорює ні кваліфікації вчиненого ним діяння, ні обставин, при яких мали місце діяння, встановлені судом згідно з оскарженим вироком, а тому в цій частині вирок суду не переглядається.

Оспорюється тільки покарання призначене обвинуваченому та накладення на нього витрат на проведення експертизи.

Що стосується призначеного ОСОБА_5 покарання, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, в тому числі і в частині призначення покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання суд першої інстанції дотримався загальних засад призначення покарання, встановлених у ст. 65 КК України та призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_5, суд першої інстанції обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів і дані про його особу та помякшуючі покарання бставини, що він повністю визнав свою вину і у вчиненому щиро розкаявся, позитивно характеризується по місцю свого проживання, як обтяжуючу покарання обставину суд теж обгрунтовано визнав рецедив злочинів, оскільки він будучи рішенням Долинського районного суду від 05.08.2014 року звільнений від відбування покарання у виді обмеження волі на невідбутий строк 1 рік 9 місяців 28 днів і в цей період вчинив ряд нових злочинів, а тому посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не в повному обсязі врахував всі обставини при яких ним скоєні ці злочини, не заслуговують на увагу і повністю спростовується вищенаведеними доказами.

Що стосується покликань обвинуваченого про те, що суд безпідставно постановив стягнути з нього витрати за проведення судової експертизи № 09/12-1423 від 09.12.2014 року, то вони також є безпідставними, оскільки ч. 2 ст. 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, оскільки як видно із матеріалів кримінального провадження така експертиза дійсно проведена.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни про що йдеться в апеляційній скарзі обвинуваченого, немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404, 405, 418, 419 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 30 червня 2016 року відносно нього - без змін.

На ухвалу протягом трьох місяців з дня її оголошення, а обвинуваченим у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С. С.Вилка

Б. М. Томенчук

Є. В. Хруняк