Постанова № 61258199, 23.03.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/199/15-п

Провадження № 33/779/44/2015

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М. Л. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Томенчук Б.М., із участю апелянта ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Богородчанського районного суду від 24 лютого 2015 року,-

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3. Українки, 149А, українця, на утриманні має 1неповнолітню дитину, громадянина України,-

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 25.01.2015 року приблизно о 06:30 годині у смт. Солотвино Богородчанського району, керував транспортним засобом марки Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння та відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп,яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити, наклавши на нього адмінстягнення у вигляді мінімального штрафу. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою в частині накладення адмінстягнення, оскільки судом не враховано, що він проживає без батька у багатодітній сім,ї ( з мамою, братом та двома сестрами), його робота повязана із постійними виїздами за межі області. Тому водійське посвідчення є єдиним джерелом доходу, а позбавлення права керування транспортними засобами ставить його та його сім,ю у скрутне матеріальне становище. Просить врахувати, що вину він повністю визнає, до адміністративної відповідальності притягується вперше, щиро розкаюється у вчиненому, характеризується позитивно.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи його апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен зясувати, чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на доказах, яким дано правильну юридичну оцінку, зокрема на даних протоколу про адміністративне правопорушення від 25.01.2015 року серії АП1 №697406 (а.с.1).

При цьому вважаю, що слід взяти до уваги, що правопорушник вину визнав та щиро розкаявся, у протоколі про адміністративне правопорушення він власноруч вказав, що випив пиво, після чого керував автомобілем. Як вбачається зі змісту вказаного протоколу про адмінправопорушення, він складений у присутності двох свідків: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та із дотриманням інших вимог ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст.33 КУпАП суд повинен врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається із постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягується вперше, проживає без батька у багатодітній сім,ї: із мамою, братом та двома сестрами, що підтверджується відповідною довідкою про склад сім,ї (а.с.10), що на утриманні має 1неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.11), його робота повязана із постійними виїздами за межі області. Тому водійське посвідчення є єдиним джерелом доходу, а позбавлення права керування транспортними засобами ставить його та сім,ю у скрутне матеріальне становище.

Обставин, що помякшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

З огляду на вище викладене, судом першої інстанції накладено надто суворе адміністративне стягнення, а тому постанову суду в цій частині слід змінити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Богородчанського районного суду від 24 лютого 2015 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в сумі становить 4 250 грн.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1