Рішення № 61257324, 07.09.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2071/16-ц

Провадження № 2/163/326/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря - Горпинко К.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

прокурора - Козачук Н.І.,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом Любомльської районної державної адміністрації Волинської області в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - виконавчий комітет Запільської сільської ради Любомльського району Волинської області про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

Любомльська районна державна адміністрація Волинської області звернулась в суд з зазначеним позовом, у якому, з врахуванням уточнень, висловлених в судовому засіданні 07.09.2016 року, просила позбавити відповідачів батьківських прав щодо їх малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідача ОСОБА_3 також щодо малолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та передати малолітніх дітей органу опіки та піклування Любомльської райдержадміністрації для подальшого влаштування.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує, що сім'я ОСОБА_6 перебуває в районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді під соціальним супроводом з 27.05.2016 року через зловживання батьками алкоголем та неналежне виховання дітей. Неповнолітні діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають на обліку в службі у справах дітей Любомльської районної державної адміністрації, як діти, які опинилися у складних життєвих обставинах, у зв'язку із проживанням в сім'ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків. Питання виховання дітей у сім'ї ОСОБА_6 протягом 2012 - 2016 років перебувало на контролі виконкому Запільської сільської ради, райдержадміністрації, служби у справах дітей, районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Мати та батько дітей - відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за час проживання на території Запільської сільської ради, зарекомендували себе з посередньої сторони, зловживають спиртними напоями, вихованням дітей не переймаються, не працюють. До сільської ради на ОСОБА_3 поступали скарги з боку односельчан. Сім'я ОСОБА_3 підсобного господарства не веде, лише обробляє город. Рішенням Любомльського районного суду від 09.12.2014 року, відповідачі у справі позбавлені батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 Вказаним рішенням суду в задоволенні позову в частині позбавлення відповідачів батьківських прав відносно ОСОБА_5 відмовлено та попереджено про необхідність змінити своє ставлення до виховання і утримання вказаного сина. Контроль за виконанням відповідачами батьківських обов'язків покладено на службу у справах дітей. Працівниками виконкому сільської ради, служби у справах дітей та районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді систематично обстежувались умови проживання дітей ОСОБА_5, з їх батьками проводились бесіди щодо належного догляду за дітьми, однак такі позитивного результату не дали. Під час проведення обстежень, було виявлено, що умови проживання дітей незадовільні, в будинку антисанітарія, відсутня постільна білизна, речі розкидані, меблі потрощені, вікна вибиті, відсутнє паливо, немає продуктів харчування, в хаті присутній запах алкоголю та тютюну, а батьки, за зовнішнім виглядом, знаходились в стані алкогольного сп'яніння. Відповідач ОСОБА_3 притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виховання дітей. Крім цього, у зв'язку з нецільовим використанням відповідачами державної допомоги при народженні дитини, управлінням праці та соціального захисту населення з 01.05.2016 року припинено виплату ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини. Відповідачам надавались індивідуальні консультації з питань ведення здорового способу життя, виховання дітей, однак рекомендацій та зауважень спеціалістів вони не виконували, а 09.08.2016 року до Запільської сільської ради надійшло повідомлення про те, що у будинку ОСОБА_3 постійно плаче дитина і нікого з дорослих поблизу немає. Після прибуття на місце, комісією було виявлено, що ОСОБА_3 спала, а неповнолітній ОСОБА_6 залишений без догляду, у зв'язку із чим, було викликано групу швидкого реагування патрульної поліції та бригаду швидкої медичної допомоги, а, оскільки матір дітей перебувала в стані алкогольного сп'яніння, було терміново скликано засідання опікунської ради та позачергове засідання виконкому Запільської сільської ради, на якому прийнято рішення про поміщення малолітнього ОСОБА_6 у педіатричне відділення територіального медичного об'єднання Любомльського та Шацького районів, а працівниками поліції відносно ОСОБА_3 складено адмінпротокол. Питання виховання дітей у сім'ї ОСОБА_3 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23.05.2016 року, де було вирішено за доцільне взяти сім'ю ОСОБА_3 під соціальний супровід районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а на засіданні комісії 15.08.2016 року - звернутись до суду із позовною заявою про позбавлення відповідачів батьківських прав та влаштування малолітнього ОСОБА_6 до Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з вищенаведених підстав та додатково пояснила, що у відповідачів неодноразово проводились обстеження умов проживання дітей, з ними проводились співбесіди, які останніми фактично ігнорувались. Відповідачі зловживають спиртними напоями, характеризуються негативно, доходів не мають, постійно скандалять та конфліктують, що негативно впливає на психіку малолітніх дітей, про останніх не дбають, їх долею не цікавляться та фактично ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків. Після відібрання молодшого сина - ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_3 жодного разу не відвідувала його у дитячому закладі та жодного разу не зверталась у службу дітей з приводу надання їй порад чи вжиття необхідних заходів задля повернення відібраних у неї дітей. Вказала, що на сьогоднішній день син сторін - ОСОБА_5 знаходиться у хресної малолітнього ОСОБА_6 в м.Любомль, де також ходить в шкоду, а ОСОБА_6 - в м.Луцьку, у Волинському обласному спеціалізованому будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки. Просила суд позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_9, а ОСОБА_3 також щодо малолітнього ОСОБА_6, відомості про батька якого у свідоцтві про народження записані за вказівкою матері, на підставі ст.135 СК України.

Прокурор в судовому засіданні висловила позицію про підставність заявлених Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області позовних вимог з їх уточненнями та вказала, що відповідачі після ухвалення судом попереднього судового рішення про позбавлення їх батьківських прав відносно двох інших дітей, та, будучи попередженими щодо сина ОСОБА_9, своєї поведінки та ставлення до дітей не змінили, належних умов для їх проживання не створили та про фінансове забезпечення сім'ї не дбають. У відповідача ОСОБА_3, як матері, немає ні часу, ні бажання займатися ні вихованням, ні доглядом дітей. Просила суд позбавити відповідачів батьківських прав, зокрема: ОСОБА_3 - щодо малолітніх синів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а ОСОБА_2 - щодо малолітнього сина ОСОБА_9.

Відповідачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, заперечуючи викладені у позовній заяві факти та обставини, позовні вимоги не визнали та просили у їх задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 суду пояснила, що цілими днями вона перебуває вдома та веде лише городництво, а на прожиття заробляє поїздками в Республіку Польща, від яких в місяць отримує орієнтовно 2000 грн., також гроші їй дає співмешканець - ОСОБА_2, який в місяць заробляє орієнтовно 3000 грн. Під час поїздок в Польщу, меншого сина ОСОБА_10 вона залишала на свою матір або на сусідку, а старший син перебував із співмешканцем - відповідачем ОСОБА_2 Щодо нецільового використання грошової допомоги в сумі 12000,00 грн., які їй були виплачені на малолітнього ОСОБА_6, пояснила, що із цих грошей вона віддала борг в сумі 5000,00 грн., які позичала на здійснення їй кесаревого розтину під час пологів, а за решту коштів придбала: одяг для синів: ОСОБА_5 та ОСОБА_8, побутову хімію, продукти харчування, дитяче харчування, а також з меншим сином ОСОБА_10 знаходилась в лікарні на лікуванні. Представники соціальної служби їй повідомили, щоб вона вибирала або дітей, або гроші, після чого вона підписала наданий їй акт, яким відмовилась від допомоги на дитину. Це вона зробила свідомо, виключно з тих мотивів, щоб люди в селі не говорили, що вона використовує дітей та живе за їх рахунок. З цих же мотивів вона не подавала заяву про поновлення даних виплат. Разом з цим вказала, що до сина ОСОБА_10 на річницю дня його народження вона не їздила саме через відсутність у неї коштів на дорогу (квиток). З приводу відсутності в будинку постільної білизни вказала, що під час проведення соцслужбою перевірки білизна була «замочена» до прання. Їсти варить вона постійно, продукти харчування купує по мірі можливості. Вдома є іграшки, книжки та зошити. Визнала, що зловживає спиртними напоями, має залежність, однак має намір пролікуватись. З даного приводу також вказала, що кожен день спиртне не вживає, а після народження меншого сина - ОСОБА_6 п'ять місяців взагалі алкоголю не пила. Підтвердила ту обставину, що у день відібрання у неї дітей, вона перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння, однак, заперечила, що дитина - син ОСОБА_10 плакав. Її мати під час цих подій також перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Чому син ОСОБА_9 в школу ходить в м.Любомль, а не за місцем їх проживання - село Запілля Любомльського району, та не має бажання до неї повертатись - пояснити суду не змогла. Просила суд не позбавляти її батьківських прав щодо синів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і надати їй ще один, останній «шанс».

Відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що вихованням та доглядом дітей з співмешканкою - відповідачкою ОСОБА_3 займаються, у будинку, хоча й старі меблі, однак усе необхідне є: три ліжка, шкафи (без дверок), колиска, журнальний столик, два крісла, холодильник, електроплитка, чайник, посуд, взимку будинок отоплюється. У будинку одна кімната, площею 25 кв.м. Вони ведуть городництво - садять картоплю, моркву, буряк, а з цього літа тримають кролів та гусей. Дітям вони постійно купували одяг, однак інколи були фінансові труднощі через тимчасові заробітки. Щодо харчування дітей пояснив, що не наварено їсти було тимчасово - якщо вранці все з'їли, то ввечері готували нове. Коли ОСОБА_3 їхала в Польщу, то діти залишалися з ним. Вони також неодноразово возили дітей в лікарню. На прожиття він заробляє найманою працею, оскільки за спеціальністю є будівельником та по найму мурує грубки, кладки, шпаклює тощо. Крім цього, він разом із ОСОБА_3 та старшим сином заробляють гроші на збиранні ягід (по 200-300 грн. в день кожен). Кошти, які ОСОБА_3 отримувала на дитину, використовувались за призначенням - купували підгузники та дитяче харчування, а відмову останньої від даної допомоги пояснив її залякуванням працівниками соціальної служби. Дану допомогу ОСОБА_3 не поновлювала, оскільки він має нормальні заробітки, а 800 грн. допомоги - це невеликі гроші. Крім цього вказав, що вдома мав місце скандал, в ході якого він побив в будинку шибки, замість яких вікна закрив плівкою. На сьогоднішній день шибки не замінені - закриті плівкою. На роботі він перебуває цілими днями, а алкоголь вживає лише увечері - після роботи. Натомість вказав, що в стані алкогольного сп'яніння він може бути лише один раз на пів року, а співмешканка ОСОБА_3 - 1-2 рази в місяць. Коли остання перебувала у стані сп'яніння, то дітей доглядав він. Щодо відсутності постільної білизни на момент проведення перевірки соцслужбою, вказав, що постіль була в шкафу, так як білизну вони щодня знімають, а ввечері назад застеляють. Підтвердив, що сина ОСОБА_9 в школу «збирала» їх кума, однак за кошти, які переслав їй старший їх син, а у нього у цей період була травмована нога - у гіпсі, у зв'язку із чим сам він не міг цього зробити. На день народження до малолітнього ОСОБА_6 він не їздив (06 вересня 2016 року), оскільки на слідуючий день необхідно було їхати на дане судове засідання. Вважає, що живуть вони, як сім'я, допомагають один одному, у вихованні дітей є недоліки, але вони будуть їх виправляти, у зв'язку із чим просив не позбавляти його батьківських прав, а ОСОБА_3 направити на лікування.

Третя особа на стороні позивача - представник виконавчого комітету Запільської сільської ради Любомльського району Волинської області в судовому засіданні вказала, що упродовж року будь-яких позитивних змін у сім'ї ОСОБА_3 не було та від цього страждають лише діти.

Суд, заслухавши представника позивача, прокурора, відповідачів, представника третьої особи, показання свідка та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Підстави для позбавлення батьківських прав визначені у статті 164 СК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини 1 цієї статті, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Пленум Верховного Суду України у пунктах 15, 16 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

В розрізі наведених норм та роз'яснень чинного законодавства судом у справі встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до копій свідоцтв про народження: серії НОМЕР_1 виданого Запільською сільською радою Любомльського району Волинської області 03.08.2009 року, та серії НОМЕР_2, виданого повторно Любомльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області 12.08.2016 року, батьками дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, значаться ОСОБА_2, як батько, та ОСОБА_3, як мати (а.с.9).

Разом з цим, з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за НОМЕР_3 від 12.08.2016 року вбачається, що відомості про батька у свідоцтві про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с.10-11).

З копії рішення Любомльського районного суду Волинської області від 16.01.2013 року та у відповідності до положень ч.2 ст.114 СК України встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано 28.01.2013 року.

Отже, у зареєстрованому шлюбі у відповідачів народився син - ОСОБА_5.

Обставини, наведені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, об'єктивно доводяться дослідженими судом письмовими доказами.

Так, відповідно до рішення Любомльського районного суду Волинської області від 09.12.2014 року, відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, а в частині позбавлення батьківських прав відносно сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 відмовлено, однак попереджено про необхідність змінити їх ставлення до виховання і утримання останнього. Контроль за виконанням відповідачами своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, покладено на службу у справах дітей Любомльської районної державної адміністрації Волинської області (а.с.14-17).

На виконання зазначеного рішення суду, служба у справах дітей Любомльської районної державної адміністрації Волинської області неодноразово здійснювала перевірку умов проживання сім'ї ОСОБА_5.

У актах обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_5 в с.Запілля по АДРЕСА_2, від 10.03.2016 року, 15.04.2016 року та 09.08.2016 року зафіксовано, що в даному будинку антисанітарія, умови проживання незадовільні, жахливі, відсутня постільна білизна, безлад, речі розкидані, меблі потрощені, відсутнє паливо, вікна вибиті, немає продуктів харчування, присутній запах спиртних напоїв та тютюну, матір та батько перебувають у стані алкогольного сп'яніння. Належні умови для виховання та розвитку дітей відсутні (а.с.18-20).

Зазначеними актами об'єктивно спростовуються пояснення відповідачів щодо забезпечення дітей належними умовами проживання, достатністю продуктів харчування та наявністю в будинку постільної білизни.

З акту обстеження умов проживання від 09.08.2016 року, яке проводилось у період проживання неповнолітнього ОСОБА_6 разом з матір'ю ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, в будинку матері останньої - ОСОБА_12, встановлено, що в зазначеному будинку аналогічні умови проживання, що й в будинку по АДРЕСА_2, а відповідач - ОСОБА_3 та її матір на момент проведення обстеження перебували в стані сильного алкогольного сп'яніння та на зовнішні подразники не реагвали. При цьому, ОСОБА_3 перебувала в неадекватному стані, її мова була нерозбірлива, а неповнолітній ОСОБА_6 в цей час знаходився в загородженому кутку, був дуже заплаканий та брудний. Зі слів сусідів, неповнолітня дитина кричала більше, як пів години. У зв'язку із встановленими фактами, комісією, яка проводила обстеження, було прийнято рішення про негайне відібрання дитини, у зв'язку із загрозою її життю та здоров'ю і на момент вилучення знаходилась у тяжкому психоемоційному стані (а.с.21).

Факт перебування ОСОБА_3 цього дня в стані алкогольного сп'яніння об'єктивно доводиться копією консультативного висновку спеціаліста Територіального медичного об'єднання Любомльського і Шацького районів та не заперечено самою відповідачкою ОСОБА_3 (а.с.32).

Умови утримання дітей, поведінка відповідача - ОСОБА_3, а також стан здоров'я малолітнього ОСОБА_6, які в сукупності свідчили про загрозу його життю та здоров'ю, стали підставою для винесення виконавчим комітетом Запільської сільської ради Любомльського району рішення від 09.08.2016 року №19 про негайне відібрання останнього у відповідача - ОСОБА_3 та поміщення його у педіатричне відділення Територіального медичного об'єднання Любомльського і Шацького районів (а.с.29-30).

ОСОБА_14, після його відібрання у ОСОБА_3, було доставлено у поліклінічне відділення Територіального медичного об'єднання Любомльського і Шацького районів та, як вбачається з повідомлення даного медичного закладу від 11.08.2016 року за № 870/2.01.16, проведеним медичним обстеженням з'ясувалось, що останній страждає анемією І ст. змішаного ґенезу, у зв'язку із чим його було госпіталізовано в педіатричне відділення для лікування, обстеження і проведення медичного огляду (а.с.31).

Під час обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_3 11.08.2016 року, комісією зафіксовані фактично аналогічні умови проживання, що й під час проведення попередніх перевірок, при цьому, неповнолітній ОСОБА_14 на цей час знаходився у дитячому відділенні ТМО Любомльського і Шацького районів, ОСОБА_5 - у знайомих в місті Любомль, а мати - відповідач ОСОБА_3 навіть не була обізнана з місцезнаходженням старшого сина ОСОБА_9, перебувала в стані алкогольного сп'яніння та висловила свою байдужість щодо позбавлення її батьківських прав (а.с.22).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 також не змогла навести причини через наявність яких, їх син ОСОБА_9 перебуває у їх куми в м.Любомль та у цьому ж місті, а не за місцем їх проживання - в селі Запілля Любомльського району, відвідує школу.

Зазначене свідчить про байдужість відповідачів, як зі сторони матері, так і зі сторони батька, до отримання їх сином освіти, що є неприпустимим явищем.

Також не знаходить свого виправдання і належного пояснення й та обставина, що ОСОБА_3, будучи матір'ю, не відвідала малолітнього сина ОСОБА_10 у спеціалізованому будинку дитини 06.09.2016 року - на річницю його дня народження.

Переконуючи суд про нормальний добробут сім'ї та належні матеріальні (фінансові) статки, любов та турботу до дітей, відповідач ОСОБА_3 в той же час вказала, що у неї навіть не було коштів на квиток, щоб поїхати до сина на день народження, що виключає наведені переконання останньої та тим самим не дає будь-який підстав для сумніву у правдивості вищевказаних актів обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_3 та правдивості викладених у них фактів.

Згідно характеристик, виданих Запільською сільською радою Любомльського району Волинської області від 09.08.2016 року за вих.№183/2-24 та від 11.08.2016 року за вих.№186/2-24, відповідачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за місцем проживання характеризуються посередньо, зловживають спиртними напоями, вихованням дітей не переймаються, ніде не працюють, в господарстві худобу не утримують. Поміж цього, на ОСОБА_3 надходили усні скарги з боку односельчан та вона притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що також доводиться копією постанови Любомльського районного суду Волинської області від 25.05.2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.12-13).

Цією ж характеристикою на відповідача ОСОБА_2 спростовуються його доводи про те, що він в стані алкогольного сп'яніння перебуває лише один раз на пів року. При цьому, в цій частині пояснення останнього є суперечливими, а тому розцінюються судом, як виправдання відповідача своєї винуватої поведінки.

Факт зловживання відповідачем ОСОБА_3 спиртними напоями та наявність у неї залежності від алкоголю, доводиться не лише її характеристикою, а й поясненнями самої ОСОБА_3, показаннями її матері ОСОБА_12, допитаної в якості свідка, та відповідача ОСОБА_2

Така поведінка відповідачів, зокрема, зловживання ними спиртними напоями, а також сварки, скандали в сім'ї та з сусідами, про що особисто підтвердили останні, безумовно негативно впливають на психічне здоров'я малолітніх дітей, яке у них лише на стадії формування.

Крім цього, з повідомлень управління соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації Волинської області від 11.08.2016 року за вих. №2541/2-16 та Любомльського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 12.08.2016 року №244/02-10 вбачається, що проведеною перевіркою цільового використання державної допомоги при народженні дитини, яка призначена відповідачу - ОСОБА_3, було встановлено використання даної грошової допомоги не за призначенням, оскільки її одержувач не забезпечує належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, у зв'язку із чим рішенням комісії при УСЗН виплату допомоги ОСОБА_3 було припинено. Останній одночасно було повідомлено, що у разі покращення ситуації, вона може звернутися за відновленням виплат, однак ОСОБА_3 виправити становище та поновити виплати не намагалась (а.с.24-26).

Наведені в цій частині доводи ОСОБА_3 також не знаходять свого підтвердження та обґрунтованого виправдання і, на переконання суду, є лише додатковим доказом прояву неналежного піклування про малолітніх дітей та повне ігнорування їх інтересів.

Комісією з питань захисту прав дитини при Любомльській райдержадміністрації Волинської області 15.08.2016 року прийнято протокольне рішення за №11 про доцільність звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав: ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а ОСОБА_2 - відносно ОСОБА_5. Крім цього, вирішено рекомендувати голові райдержадміністрації видати розпорядження про влаштування ОСОБА_6 до Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної системи з порушенням психіки (а.с.34).

З висновку Любомльської райдержадміністрації Волинської області від 16.08.2016 року №1585/42/2-16 вбачається, що орган опіки і піклування, виходячи з інтересів дітей, дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7-8).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей..., зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів у своїй сукупності вказує на те, що відповідачі, не зважаючи на судове попередження (рішення суду від 09.12.2014 року), належних висновків про свої батьківські права та обов'язки не зробили, в порушення вимог ст.150 СК України, вихованням малолітніх дітей не займались і не займаються, про їх фізичний, духовний та моральний розвиток - не турбуються, не сприяють засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, своєю поведінкою негативно впливають на їх стан здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не дбають про отримання дітьми освіти та свідомо нехтують своїми батьківськими обов'язками, про що безумовно свідчить їх винна поведінка, що для суду дає обґрунтовані підстави для позбавлення їх батьківських прав.

Сам факт заперечення відповідачами позову не свідчить про прояв ними інтересу до дітей, їх реальну турботу, виховання, піклування та бажання виконувати батьківські обов'язки.

Також, суд звертає увагу й на те, що доказів, на підтвердження доводів відповідачів щодо їх виховання та піклування про дітей, суду не надано, усі вони є виключно голослівними, нічим не підтверджені та об'єктивно спростовуються зібраними у справі письмовими доказами, а щодо надання їм останнього «шансу» виправити ситуацію в сім'ї, то такий їм уже надавався рішенням суду від 09.12.2014 року, однак ним вони не скористалися, а відповідач ОСОБА_3 мала достатньо часу та реальну можливість пройти курс лікування від алкоголізму. При цьому, на думку суду, надання відповідачам чергового аналогічного попередження може мати невиправні наслідки у подальшому житті, здоров'ї та розвитку малолітніх дітей.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, яка доводиться відповідачу ОСОБА_3 матір'ю, у своїх показаннях лише виправдовувала поведінку останньої, однак досліджених судом доказів неналежного виховання та догляду дітей не спростувала. Поміж цього, даний свідок є заінтересованою особою у вирішенні спору по суті, так як є близьким родичем відповідача. Натомість, для підтвердження своїх доводів та показань свідка, сторона відповідачів про виклик для допиту незалежних свідків, зокрема, сусідів, односельчан та їх куми з м.Любомль, в судовому засіданні не клопотала.

Отже, вищенаведене дає обґрунтовані підстави для задоволення позову в частині позбавлення відповідачів батьківських прав: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо їх малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідача ОСОБА_3 також щодо малолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Щодо заявленої вимоги про передачу малолітніх дітей Любомльській райдержадміністрації для подальшого влаштування, то вирішення питання щодо влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, входить до переліку прямих обов'язків органу опіки і піклування, що чітко визначено у статті 11 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Закон України №2342-ІV) та додаткового вирішення даного питання судовим рішенням не потребує.

Відповідно до положень статті 214 СК України, частини першої статті 11 Закону України N2342-IV, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866, органами опіки та піклування є районні, районні у м.м. Києві і Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Судові витрати у справі, згідно ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів в дохід держави.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, ст.ст.212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 125, 150, п.2 ч.1 ст.164, ст.165 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, батьківських прав відносно її неповнолітніх синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках з кожного в користь держави судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2016 року.

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук