Вирок № 61254430, 13.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

13 вересня 2016 року

Справа №: 127/31729/13-к

Провадження №: 1-кп/127/207/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.

при секретарі Бондарчук А.В.,

за участю прокурора Захарчука С.П.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2012 р. за № 42012010000000002, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пятківка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Указом Президента України від 10.11.2009 р. за № 918/2009 «Про призначення суддів» ОСОБА_2 призначено у межах п'ятирічного строку на посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області, а відповідно до Указу Президента України від 21.09.2012 р. за № 557/2012 «Про переведення суддів» ОСОБА_2 переведено в межах п'ятирічного строку на роботу на посаду судді Вінницького районного суду Вінницької області.

На підставі ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції закону, що діяв на час вчинення інкримінованого злочину) ОСОБА_2 як суддя є посадовою особою судової влади і відповідно до ст. 124 Конституції України наділений повноваженнями на здійснення правосуддя.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції закону, що діяв на час вчинення інкримінованого злочину) суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу та здійснюють правосуддя на основі Конституції України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Згідно зі ст. 54 вказаного Закону ОСОБА_2 як суддя при здійсненні правосуддя повинен своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, виявляти повагу до учасників процесу, додержуватись присяги судді тощо.

27.11.2009 р. ОСОБА_2 урочисто присягнув чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним та справедливим.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про державну службу» державна служба ґрунтується на принципах служіння народу України, демократизму і законності, професіоналізму, компетентності, чесності, персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни, а основними обов'язками державних службовців є додержання Конституції України та інших актів законодавства України, недопущення порушення прав і свобод людини та громадянина, постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації.

Відповідно до п. 4 ст. 213 КУпАП суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2 уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення та приймати рішення за результатами їх розгляду.

31.08.2012 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області з ВДАІ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке було вчинене ОСОБА_3 04.08.2012 р.

Справа про адміністративне правопорушення № 207/1957/2012, заведена за вказаним протоколом, прийнята до свого провадження суддею Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2, яким судове засідання було призначене на 03.09.2012 р.

За наслідками розгляду зазначеної справи 03.09.2012 р. суддя ОСОБА_2 в судовому засіданні проголосив прийняте ним рішення про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 3 роки.

ОСОБА_3, не погодившись з таким рішенням, звернувся по юридичну допомогу до адвоката, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка запропонувала обговорити із суддею ОСОБА_2 можливість застосування до ОСОБА_3 стягнення, не пов'язаного з позбавленням права керувати транспортним засобом.

Цього ж дня адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зустрілась із суддею ОСОБА_2 в його службовому кабінеті, розташованому в адміністративній будівлі Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2. Під час вказаної зустрічі адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не будучи обізнаною про наявність проголошеного судового рішення в справі про адміністративне правопорушення № 207/1957/2012, запропонувала ОСОБА_2 ухвалити рішення про накладення на ОСОБА_3 стягнення, не пов'язаного з позбавленням права керувати транспортним засобом.

В подальшому суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2 11.09.2012 р. біля 09.17 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті в приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, використовуючи надані йому владні повноваження всупереч інтересам служби, діючи на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_3 та в його інтересах, підписав завідомо неправдивий офіційний документ - підроблену постанову суду від 03.09.2012 р. у справі про адміністративне правопорушення № 207/1957/2012, у яку внесено завідомо неправдиві відомості про те, що на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді 60 год. громадських робіт.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2 17.09.2012 р. біля 12.50 год., будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів у своєму службовому кабінеті у приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2 одержав від ОСОБА_4 хабар (неправомірну вигоду) у значному розмірі в сумі 5 тис. грн. за призначення йому стягнення не пов'язаного з позбавленням спеціального права керувати транспортним засобом, у справі № 207/1960/2012 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, 31.08.2012 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області з ВДАІ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке 09.08.2012 р. було вчинене ОСОБА_5 Вказана справа про адміністративне правопорушення № 207/1880/2012 р. перебувала у провадженні судді ОСОБА_2, який призначив її до розгляду.

ОСОБА_4, усвідомлюючи, що за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддею може бути накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, 17.09.2012 р. звернувся по юридичну консультацію до адвоката, матеріали відносно якої були виділені в окреме провадження, яка запропонувала обговорити із суддею ОСОБА_2 можливість застосування до ОСОБА_4 стягнення не пов'язаного з позбавленням права керування транспортним засобом.

Цього ж дня адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зустрілась із суддею ОСОБА_2 у його службовому кабінеті в адміністративній будівлі Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2, де запропонувала ОСОБА_2 одержати від ОСОБА_4 матеріальну винагороду в розмірі 5 тис. грн. за прийняття рішення, не пов'язаного з позбавленням ОСОБА_4 права керування транспортним засобом, тобто почала підбурювати ОСОБА_2 до вчинення злочину, після чого в нього виник злочинний умисел, направлений на одержання від ОСОБА_4 хабара (неправомірної вигоди).

В подальшому ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи можливість одержання грошових коштів в сумі 5 тис. грн. в якості хабара (неправомірної вигоди), повідомив адвокату, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, що за умови передачі йому ОСОБА_4 обумовленої суми хабара (неправомірної вигоди), він винесе рішення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про накладення на нього стягнення не пов'язаного з позбавленням права керування транспортними засобами.

Одразу після домовленості із суддею про одержання хабара (неправомірної вигоди) адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зустрілась з ОСОБА_4 у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_3 та повідомила ОСОБА_4, що суддя ОСОБА_2 погодився винести постанову, якою накладе на нього адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортним засобом, за умови передачі судді хабара (неправомірної вигоди) в сумі 5 тис. грн.

Після цього адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на підбурювання до одержання хабара (неправомірної вигоди) суддею ОСОБА_2, привела ОСОБА_4 до службового кабінету судді та повідомила ОСОБА_2 про готовність ОСОБА_4 передати йому хабар (неправомірну вигоду).

ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання хабара (неправомірної вигоди), погодився одержати від ОСОБА_4 грошові кошти, якого в подальшому запросив до свого кабінету. В подальшому ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів у своєму службовому кабінеті у приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2 біля 12.50 год. одержав від ОСОБА_4 хабар (неправомірну вигоду) в значному розмірі у сумі 5 тис. грн. за призначення йому стягнення не пов'язаного з позбавленням права керування транспортним засобом, у справі № 207/1960/2012 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 також обвинувачується у тому, що він, тобто суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2, розглянувши справу № 207/1957/2012 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, 03.09.2012 р. проголосив рішення про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення спеціального права керувати транспортними засобами строком 3 роки.

У подальшому 04.09.2012 р. суддя ОСОБА_2, будучи посадовою особою, яка займає відповідальне становище, біля 12-ї год. у своєму службовому кабінеті, розташованому в приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_3 хабар (неправомірну вигоду) в розмірі 3 тис. грн. за зміну проголошеної ним постанови суду від 03.09.2012 р. у вищезазначеній справі про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, 31.08.2012 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області з ВДАІ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке було вчинене ОСОБА_3 04.08.2012 р.

Справа про адміністративне правопорушення № 207/1957/2012, заведена за вказаним протоколом, прийнята до свого провадження суддею Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2, яким судове засідання було призначене на 03.09.2012 р.

За наслідками розгляду зазначеної справи 03.09.2012 р. суддя ОСОБА_2 в судовому засіданні проголосив прийняте ним рішення про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 3 роки.

ОСОБА_3, не погодившись з таким рішенням, звернувся по юридичну допомогу до адвоката, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка запропонувала обговорити із суддею ОСОБА_2 можливість застосування до ОСОБА_3 стягнення, не пов'язаного з позбавленням права керувати транспортним засобом.

Цього ж дня адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зустрілась із суддею ОСОБА_2 в його службовому кабінеті, розташованому в адміністративній будівлі Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2. Під час вказаної зустрічі адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не будучи обізнаною про наявність проголошеного судового рішення в справі про адміністративне правопорушення № 207/1957/2012, запропонувала ОСОБА_2 одержати винагороду від ОСОБА_3 за прийняття рішення, не пов'язаного з позбавленням права керувати транспортним засобом, тобто почала підбурювати ОСОБА_2 до вчинення злочину. У цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на одержання хабара (неправомірної вигоди).

З цією метою суддя ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи можливість одержання хабара (неправомірної вигоди), повідомив адвокату, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, що він не позбавить ОСОБА_3 права керування транспортним засобом за умови передачі йому хабара (неправомірної вигоди) в розмірі 500 доларів США. З цим адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, погодилась за умови одержання нею грошової винагороди від ОСОБА_3 у розмірі 500 грн., з чим ОСОБА_2 також погодився.

Одразу після досягнення домовленості із суддею ОСОБА_2 про одержання хабара (неправомірної вигоди) адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зустрілась з ОСОБА_3 у своєму офісі, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, де про вимоги судді ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 Також адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, повідомила ОСОБА_3, що з визначеної суми хабара (неправомірної вигоди) він повинен передати їй особисто в якості винагороди 500 грн., а решту - передати судді ОСОБА_2.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на підбурювання до одержання суддею ОСОБА_2 хабара (неправомірної вигоди), адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, привела ОСОБА_3 до службового кабінету судді ОСОБА_2 та повідомила ОСОБА_2 про готовність ОСОБА_3 передати йому хабар (неправомірну вигоду).

ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання хабара (неправомірної вигоди), погодився одержати від ОСОБА_3 хабар (неправомірну вигоду), запросивши його до свого службового кабінету, а адвокат, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вийшла зі службового кабінету судді ОСОБА_2 В подальшому 04.09.2012 р. біля 12-ї год. ОСОБА_3, перебуваючи у службовому кабінеті судді ОСОБА_2 за вказівкою останнього передав йому хабар (неправомірну вигоду) в сумі 3 тис. грн., які поклав до ящика робочого столу, який ОСОБА_2 відкрив особисто.

У подальшому 04.09.2012 р. суддя ОСОБА_2, будучи посадовою особою, яка займає відповідальне становище, біля 12-ї год. у своєму службовому кабінеті, розташованому в приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_3 хабар (неправомірну вигоду) у значному розмірі в сумі 3 тис. грн. за зміну проголошеної ним постанови суду від 03.09.2012 р. у справі про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 роки. Після одержання від ОСОБА_3 хабара (неправомірної вигоди) суддя ОСОБА_2 умисно змінив проголошене ним рішення у вказаній справі від 03.09.2012 р. та призначив ОСОБА_3 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді 60 год. громадських робіт.

Також суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів, у своєму службовому кабінеті в приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2, 14.08.2012 р. біля 08.45 год. одержав від ОСОБА_6 хабар (неправомірну вигоду) у розмірі 2 тис. грн. за прискорення розгляду цивільної справи № 207/1591/2012 та винесення рішення на користь останнього про встановлення юридичного факту його участі у бойових діях в період з 01.02.1990 р. по 20.11.1991 р. під час проходження строкової військової служби.

Зокрема, 12.07.2012 р. ОСОБА_6 звернувся до Іллінецького районного суду Вінницької області із заявою про встановлення юридичного факту його участі у бойових діях в період з 01.02.1990 р. по 20.11.1991 р. під час проходження ним строкової військової служби.

Цивільна справа № 207/1591/2012 р. про встановлення юридичного факту участі ОСОБА_6 у бойових діях перебувала у провадженні судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2, який 17.07.2012 р. постановив ухвалу про залишення вказаної заяви без руху, а після усунення її недоліків тривалий час не призначав вказану заяву до розгляду. Під час першого судового засідання у справі, яке відбулось приблизно 08.08.2012 р. суддя ОСОБА_2 переніс розгляд справи на 24.09.2012 р. у зв'язку з відсутністю усіх необхідних документів.

З метою прискорення розгляду цивільної справи та прийняття суддею позитивного рішення у справі ОСОБА_6 вирішив надати судді ОСОБА_2. хабар (неправомірну вигоду). З цією метою 14.08.2012 р. біля 08.45 год. ОСОБА_6, перебуваючи у службовому кабінеті судді ОСОБА_2, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, передав, а суддя ОСОБА_2, діючи умисно, обіймаючи посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, отримав хабар (неправомірну вигоду) в розмірі 2 тис. грн. за прискорення розгляду та прийняття рішення у цивільній справі № 207/1591/2012 про встановлення юридичного факту участі ОСОБА_6 у бойових діях в період з 01.02.1990 р. по 20.11.1991 р. під час проходження ним строкової військової служби.

Крім цього, суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2 10.09.2012 р., будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів у своєму службовому кабінеті в адміністративному приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2 біля 14.30 год. одержав від ОСОБА_7 хабар (неправомірну вигоду) в значному розмірі в сумі 5 тис. грн. за призначення ОСОБА_8 стягнення, не пов'язаного з позбавленням спеціального права керувати транспортним засобом у справі № 207/1880/2012 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, 22.08.2012 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області з ВДАІ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке 04.08.2012 р. було вчинене ОСОБА_9 Вказана справа про адміністративне правопорушення № 207/1880/2012 р. перебувала у провадженні судді ОСОБА_2, який призначив її до розгляду.

10.09.2012 р. ОСОБА_9 через знайомого ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_7 з проханням посприяти у прийнятті ОСОБА_2 рішення у справі про адміністративне правопорушення, не пов'язаного з призначенням адміністративного стягнення з позбавленням його права керування транспортним засобом, на що ОСОБА_7 погодився.

Цього ж дня ОСОБА_11 зустрівся із суддею ОСОБА_2 біля адміністративної будівлі Іллінецького районного суду Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2 та запитав про можливість накладення на ОСОБА_9 стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, не пов'язаного з позбавленням права керування транспортним засобом. ОСОБА_2 погодився на таке рішення за умови передачі йому хабара (неправомірної вигоди) в розмірі 5 тис. грн., які ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_9

10.09.2012 р. біля 14.30 год. ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів у своєму службовому кабінеті в адміністративному приміщенні Іллінецького районного суду Вінницької області за адресо: АДРЕСА_2 одержав від ОСОБА_7 хабар (неправомірну вигоду) в значному розмірі в сумі 5 тис. грн. за призначення ОСОБА_9 стягнення, не пов'язаного з позбавленням спеціального права керування транспортним засобом, у справі № 207/1880/2012 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, від дачі показань відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він був у складі групи у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 і він здійснював обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 Також він проводив допит помічника ОСОБА_2, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, проводив очні ставки, здійснював допит ОСОБА_15. Обшук було проведено на підставі рішення суду. Під час проведення обшуку було знайдено грошові кошти, а в подальшому з'ясувалось, що помітки на вказаних коштах співпадають з помітками на грошах, що передавались ОСОБА_2 Коли саме було проведено обшук він не пам'ятає. Пам'ятає, що ОСОБА_2 відмовлявся добровільно видати кошти. Грошові кошти було виявлено у кишенях ОСОБА_15, який повідомив, що виявлені у нього кошти - це його особисті заощадження. ОСОБА_15 добровільно дістав кошти, після чого він переписав їх номера. Однак, йому відомо, що ОСОБА_2 передав виявлені у ОСОБА_15 грошові кошти під час проведення обшуку.

Допит помічника ОСОБА_2 - ОСОБА_16 було проведено стосовно вказівок про виготовлення рішень. На ОСОБА_16 тиск не чинився, допит проводився у робочий час відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Подання до Вінницького районного суду готував він, а до Ленінського районного суду м. Вінниці - хтось інший. У зв'язку з відмовою в задоволенні подання Ленінським районним судом м. Вінниці аналогічне подання було направлене до Вінницького районного суду, який надав дозвіл на проведення обшуку. Після отримання відповідного дозволу він та працівники УДСБ, поняті виїхали на місце. Вони перебували перед входом до помешкання, дзвонили, але їм ніхто не відчинив. Їм повідомили, що приблизно за 10 хв. має приїхати ОСОБА_2 та добровільно відчинити двері помешкання, але так не сталося, тому йому надійшла вказівка про здійснення примусового відкриття приміщення. Через деякий час прийшла теща ОСОБА_2, якій було оголошено постанову суду. Приблизно через 10 хв. після цього приїхав ОСОБА_2 з дружиною і почали до них лаятись.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що до ОСОБА_9 прийшла повістка і той попросив його дізнатись, яке покарання може бути призначене за вчинене правопорушення у зв'язку з чим він познайомив ОСОБА_9 з ОСОБА_7. Однак він не може нічого повідомити стосовно бажання передати ОСОБА_2 кошти в якості хабара, оскільки в його присутності такої розмови не було. Він з ОСОБА_7 до суду не ходив, але чому так зазначено у протоколі його допиту пояснити не може.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він з ОСОБА_2 знайомий не був. Він звернувся до суду із заявою про встановлення факту учасника бойових дій, однак справа довго відкладалась. Йому повідомили, що для того, щоб вирішити справу, потрібно занести кошти, тому він був змушений платити, щоб справу розглянули швидше. Про необхідність передачі коштів він чув від людей, тому поклав до конверту 2 тис. грн., а конверт віддав судді в кабінеті. З суддею він про прискорення розгляду справи не говорив. Він отримав документ про недостатність доказів і у зв'язку з цим додатково подавав документи. В подальшому він приходив у судові засідання, але вони відкладались два чи три рази, він не може повідомити причину відкладення судових засідань.

Писати заяву про вимагання хабара його не примушували, працівники міліції запитали, чи не хоче він її написати і він погодився.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він проводив обшук в помешканні ОСОБА_2, участі у проведенні інших слідчих дій він не приймав. Дату проведення обшуку він не пам'ятає, він приїхав, коли двері до помешкання вже були відчинені. В помешканні знаходився ОСОБА_2, його дружина та теща, а також ще один товариш ОСОБА_2 - ОСОБА_15, який в подальшому видав кошти. ОСОБА_2 щось передав ОСОБА_15, але вони пізно повернулись і не встигли це зафіксувати. Коли вони запитали у ОСОБА_15, що йому було передано, той почав нервувати. В подальшому ОСОБА_15 видав грошові кошти в сумі 100 тис. грн. і слідчий переписав їх номери. Перед початком проведення обшуку вони запитували, чи наявні кошти, але отримали заперечну відповідь.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він брав участь у проведенні особистого обшуку ОСОБА_2, його кабінету та помешкання. Під час проведення особистого обшуку в ОСОБА_2 були вилучені гроші, в кабінеті - матеріали справ, в гуртожитку - нічого не вилучалось. Особистий обшук проводився у службовому кабінеті в присутності працівників прокуратури. ОСОБА_2 особисто віддав кошти та повідомив, що то його особисті, однак гроші були ідентифіковані, при цьому жодних заперечень не надійшло. Вказаний обшук проводився на підставі рішення одного з Київських судів.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що в 2012 році вона була головою Деснянської селищної ради. До неї приїхали працівники міліції та запросили її на обшук у зв'язку з тим, що господарів не було вдома. Також її попросили здійснити виклик секретаря селищної сільради. Вони біля помешкання довго чекали, оскільки не було ОСОБА_2, двері ніхто не відчиняв, тому почали примусове входження. Пізніше приїхав ОСОБА_2 На кухні здійснили перерахунок коштів, а як вони з'явились вона не бачила, суми не пам'ятає. Після закінчення обшуку протокол складали на кухні в помешканні, його зачитали та підписали. Відомості, викладені у протоколі, відповідали дійсності.

ОСОБА_15 також був присутній в помешканні, він стояв на кухні біля грошей, але подробиці вона вже не пам'ятає.

Обшук тещі ОСОБА_2 в її присутності не проводили, оскільки для цього були запрошені в якості понятих дві жінки.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона була присутня в якості понятої під час проведення обшуку в помешканні ОСОБА_2 На даний час подробиць вона не пам'ятає. В помешканні також були теща і син ОСОБА_2, а ОСОБА_2 з дружиною приїхав пізніше. Їх (понятих) запросили на кухню, кошти вже лежали на столі. Все, що відбувалось, вона засвідчила своїм підписом у відповідному протоколі. Був присутній якийсь чоловік, який сказав, що гроші належать йому.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що на початку вересня 2012 року до неї зайшов чоловік, в подальшому вона дізналась, що то був ОСОБА_3, який повідомив, що його притягнули до відповідальності за керування в нетверезому стані і що на нього знов склали протокол. Вона запропонувала йому свої послуги в якості адвоката. На той час справа вже розглядалась у суді, але ОСОБА_3 запропонував, щоб вона підійшла поговорити до судді. Вона відповіла, що не може нічого обіцяти, однак ОСОБА_3 почав просити домовитись із суддею, щоб вирішити питання грошима. ОСОБА_3 також сказав, що він не багатий, але тисячі три може дати. Письмової угоди вона з ОСОБА_3 не укладала і того ж дня пішла до ОСОБА_2 ОСОБА_3 в цей час чекав на неї біля технікуму. Вона пояснила ОСОБА_2 ситуацію і той погодився на отримання грошей. Чи було на той час відповідне рішення у справі їй не відомо.

Повернувшись до ОСОБА_3, вона повідомила про результати розмови, а той сказав, що в нього грошей немає і пообіцяв приїхати наступного дня.

Наступного дня до неї зайшов ОСОБА_3, сказав, що сам боїться йти до судді й попросив, щоб вона пішла з ним. Прийшовши до суду, вона відчинила двері, представила ОСОБА_3 судді ОСОБА_2 і пішла, а ОСОБА_3 залишився. Як відбувалась передача коштів вона не бачила. Через деякий час її наздогнав ОСОБА_3 і повідомив, що домовився з суддею. Про гроші та стягнення він нічого не повідомляв. Після цього вона з ОСОБА_3 не спілкувалась.

17 вересня аналогічним способом до неї звернувся ОСОБА_20, який повідомив, що має розглядатись справа. Вона запропонувала укласти угоду, однак ОСОБА_20 сказав, що знає ОСОБА_3 і знає, як вона допомогла ОСОБА_3. ОСОБА_4 сказав, що в нього наявні кошти і він може дати 5-7 тис. грн. ОСОБА_20 сам повідомив, що матеріали знаходяться у ОСОБА_2 Після даної розмови ОСОБА_20 пішов за коштами і повернувся за 1-1,5 год. Він дав їй 700 грн., які вона поклала до столу, і в подальшому дані кошти в неї були вилучені. ОСОБА_4 попросив, щоб вона пішла до судді разом з ним. Спочатку вона пішла до ОСОБА_2 сама, повідомила про ОСОБА_20, сказавши, що той може дати 6-7 тис. грн.

До офісу вона не встигла повернутись, там вже бути працівники міліції, які обшукали офіс, забрали ордери, гроші, після чого вона написала явку з повинною. В подальшому вона була засуджена на підставі угоди. ОСОБА_3 прийшов до неї самостійно, а ОСОБА_20 - вже від ОСОБА_3. Вважає, що ОСОБА_3 до неї прислали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він неправомірної вигоди ОСОБА_2 не передавав. До нього звертався ОСОБА_10, який познайомив його з ОСОБА_9. Останньому мали призначити стягнення, хто розглядав справу йому відомо не було. Він запитав у помічника чи секретаря, яке може бути покарання. В подальшому він дізнався, що було призначено штраф, а від кого - не пам'ятає.

Показання, надані на досудовому слідстві, не відповідають дійсності: до нього подзвонили з райвідділу і сказали, що хочуть поспілкуватись. Коли він прийшов, його оточили працівники міліції, які почали розпитувати його, чи не заходив він до кабінету судді, чи не передавав він нічого судді. Після цього йому дали підписати заяви, але власноруч він нічого не писав, лише поставив підпис. Він підписав надані документи, оскільки його дружина була вагітною і він не хотів, щоб вона хвилювалась, а інакше його не випускали з райвідділу.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що він працював помічником судді ОСОБА_2 Стосовно ОСОБА_4 він ніяких проектів рішень не готував. В кінці серпня - на початку вересня 2012 року було велике навантаження. Деталі він не пам'ятає: прийшов ОСОБА_3 і повідомив, що у судді відносно нього перебуває справа, але справи не було, тому він пішов перевіряти по реєстрації. Коли він знайшов справу, почався обід, тому він передав справу ОСОБА_2 по журналу і пішов додому. При спілкуванні з ОСОБА_3 він був присутній, але розмова про гроші не йшла. Швидше за все він проекту постанови по ОСОБА_3 не готував.

Через декілька днів після проведення обшуку в кабінеті, до голови суду подзвонили і сказали, що йому та секретарю потрібно з'явитись до слідчого. Вони приїхали після 17-ї, але він суттєвих пояснень дати не міг. Їм показували відео, де було видно ситуацію, схожу на процес. Після цього їм пояснили, які саме показання необхідно дати.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він приїхав до ОСОБА_2 в гості, але в той період якраз у нього проводили обшук. Він не пам'ятає, чи знав про проведення обшуку до приїзду в гості. Під час проведення обшуку він знаходився у квартирі ОСОБА_2 і теща останнього всунула йому в кишеню гроші, які в подальшому були вилучені. Він не пам'ятає, чи говорив, що кошти належать йому.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що в 2012 році на нього склали адміністративний протокол за перебування за кермом автомобіля в стані сп'яніння. Протокол був розглянутий і йому було призначене покарання у виді 40 год. громадських робіт. Вдруге його зупинили на скутері та знову склали протокол. Скутер йому не належав, у нього не було документів на скутер і він був напідпитку. Він звернувся до адвоката, щоб у нього не забрали права. Адвокат - жінка пенсійного віку, її прізвище він не пам'ятає. Вона сказала, що піде до суду. Повернувшись з суду, адвокат сказала, що потрібно сплатити 5700 грн., тому він пішов з нею і сплатив кошти, з яких 700 грн. адвокат взяла собі, а 5 тис. - передали судді. Суму йому назвала адвокат, з ОСОБА_2 він не спілкувався. Гроші він віддав безпосередньо ОСОБА_2 в руки: він з адвокатом зайшов до судді в кабінет, віддав гроші й ОСОБА_2 поклав їх в тумбочку.

Коли він був на базарі, до нього підійшли працівники правоохоронних органів і сказали, що їм відомо, що в нього вимагають хабар і що це не законно. Сказали, що допоможуть йому і він написав відповідну заяву. До написання заяви його не примушували. Змісту заяви він не пам'ятає, але відомості, викладені в ній, відповідали дійсності. Гроші йому надали працівники міліції, після їх помітки в присутності понятих. Після цього він зв'язався з адвокатом, вони зустрілись і пішли до кабінету ОСОБА_2 Судового засідання не було й рішення суду йому ніхто не видавав.

Перший протокол розглядали в тому ж суді, але інший суддя.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 вона бачила один раз, коли була присутня під час проведення обшуку в його квартирі. Вночі до неї подзвонили співробітники, повідомили, що необхідно провести обшук тещі ОСОБА_2 Вона приїхала, але обшук так і не провела, оскільки жінці було погано. Вони викликали швидку, теща ОСОБА_2 попросилась до туалету і після цього знайшлись кошти.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що коли вони приїхали додому, обшук вже проводився, працівники міліції ходили по кімнатах, усе оглядали. Сусідка розповіла, що коли вона прийшла, двері вже були зірвані. Поняті були присутні, але вони стояли в залі та в коридорі, а працівники міліції ходили по кімнатах. Чому постало питання щодо обшуку її матері, їй не відомо.

Вона читала протокол обшуку, однак не пам'ятає, чи підписувала його, її зауваження ігнорувались.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що в помешканні ОСОБА_2 проводився обшук, деталі не пам'ятає. Теща ОСОБА_2 засунула згорток в штани товаришу ОСОБА_2, але дані кошти були виявлені - долари США. Кошти передавались з рук в руки. Чи проводився обшук тещі ОСОБА_2 - не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що він не пам'ятає як відбирав заяву, але якщо у заяві стоїть його підпис - то заяву відбирав він.

Судом також було досліджено й інші докази, зібрані у справі, надані сторонами кримінального провадження, а саме:

-протокол огляду та вручення грошових коштів від 04.09.2012 р., відповідно до якого було оглянуто грошові кошти в сумі 4000 грн. купюрами номіналом по 100 та 200 грн., описано їх серії та номери, після чого дані кошти були передані ОСОБА_3 для використання з метою підтвердження даних, викладених у заяві ОСОБА_3;

-протокол обшуку приміщення Іллінецького районного суду Вінницької області від 17.09.2012 р., згідно з яким в кабінеті судді ОСОБА_2 виявлено та вилучено, зокрема, журнал призначення судових засідань, журнал розгляду судових справ і матеріалів суддею ОСОБА_2, адміністративна справа № 201/1960/2012 відносно ОСОБА_4, адміністративна справа № 207/1581/2012 за позовом ОСОБА_6 про встановлення юридичного факту участі у бойових діях, два системних блока; у канцелярії суду виявлено та вилучено: адміністративна справа № 207/1957/2012 відносно ОСОБА_3 за ст. 130 КУпАП, контрольний журнал судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді ОСОБА_2.;

-довідку за підписом голови президії адвокатського об'єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів» ОСОБА_25 від 18.09.2012 р. за № 314, відповідно до якої адвокат ОСОБА_20 являється членом а/о «ВОКА» з 24.05.1971 р. по 05.08.1977 р. та з 25.06.1992 р. працює в Іллінецькому районі по час видачі довідки;

-протокол особистого обшуку ОСОБА_2 від 17.09.2012 р., згідно з яким у ОСОБА_2 вилучено змиви з правої руки, змиви з лівої руки, грошові кошти в сумі 5000 грн. номіналом по 500 грн. кожна, , які ОСОБА_2 дістав з кишені сорочки, на яких виявлено напис «хабар»;

-акт помітки грошових купюр від 17.09.2012 р., відповідно до якого було оглянуто грошові кошти в сумі 5700 грн. купюрами номіналом 500 та 200 грн., записано їх серії та номери, нанесено люмінесцентною речовиною написи «хабар» і вручено ОСОБА_4 для подальшого використання при проведенні оперативно-розшукових заходів та встановлення фактичних даних про отримання хабара ОСОБА_2 та ОСОБА_20;

-акт огляду та вручення грошових коштів від 17.09.2012 р., згідно з яким оглянуто грошові кошти в сумі 5700 грн. купюрами номіналом по 200 і 500 грн., переписано їх серії та номери, вручено ОСОБА_4;

-протокол обшуку від 17.09.2012 р. відповідно до якого в офісі ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_3 виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі 700 грн.;

-лист за підписом в.о. голови Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_26 від 02.02.2015 р. за № 236/вих, згідно з яким юридична адреса Іллінецького районного суду Вінницької області: АДРЕСА_2;

-протокол обшуку від 17.09.2012 р., відповідно до якого проведено обшук помешкання за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого, зокрема, у ОСОБА_2 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 5600 грн., у ОСОБА_15 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 5200 доларів США та 85000 грн.;

-протокол ОТЗ № 1 та № 5 від 03.09.2012 р., згідно з яким зафіксовано розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відбувались 03.09.2012 р.;

-протокол ОТЗ № 1 та № 5 від 03.09.2012 р., відповідно до якого зафіксовано розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_20, які відбувались 03.09.2012 р.;

-протокол ОТЗ № 1 та № 5 від 04.09.2012 р., згідно з яким зафіксовано розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_20, які відбувались 04.09.2012 р.;

-протокол ОТЗ № 1 та № 5 від 04.09.2012 р., відповідно до якого зафіксовано розмови між ОСОБА_3, ОСОБА_20 та ОСОБА_2, які відбувались 04.09.2012 р.;

-протокол ОТЗ № 1 та № 5 від 17.09.2012 р., згідно з яким зафіксовано розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_20, які відбувались 17.09.2012 р.;

-протокол ОТЗ № 1 та № 5 від 17.09.2012 р., відповідно до якого зафіксовано розмову між ОСОБА_2, ОСОБА_20 та ОСОБА_4, яка відбувалась 17.09.2012 р.;

-протокол ОТЗ № 1 від 17.09.2012 р., згідно з яким зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_20, яка відбувалась 17.09.2012 р.;

-протокол ОТЗ № 1 від 17.09.2012 р., згідно з яким зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_20, яка відбувалась 17.09.2012 р.;

-висновок експерта № 136 від 22.10.2012 р., відповідно до якого на поверхнях 8 грошових купюр номіналом по 500 грн. знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на зворотних сторонах 8 грошових купюр номіналом по 500 грн. знаходяться написи «хабар», які виконані речовиною, що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхнях 5 грошових купюр номіналом по 200 грн. знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на зворотних сторонах 5 грошових купюр номіналом по 200 грн. знаходяться написи «хабар», що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхнях серветок, якими були виконані змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхні серветки, якою було виконано змиви з кишені сорочки ОСОБА_2, нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхні вологої серветки, яка надана в якості контрольного зразка - люмінесценції спеціальних хімічних речовин не виявлено; нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на поверхні аркуша паперу, на поверхнях серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, на поверхні серветки, якою було виконано змиви з кишені сорочки ОСОБА_2, на поверхнях грошових купюр, за фізико-хімічними властивостями, за однаковими спектрами поглинання в УФ області співпадають між собою та мають спільну родову належність; речовинами, якими було виконано креслення, що надані в якості зразка, та написи «хабар» на поверхнях грошових купюр за фізико-хімічними властивостями, за однаковими спектрами поглинання в УФ області співпадають між собою та мають спільну родову належність;

-висновок експерта № 66к від 24.10.2012 р., згідно з яким на жорсткому диску системного блока № 2, вилученого під час обшуку в кабінеті судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2, серед явної інформації виявлено один текстовий файл, що має відношення до розгляду адміністративної справи № 207/1957/2012 суддею ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_3; на жорсткому диску системного блоку № 1, вилученого під час обшуку в кабінеті судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2, серед явної та видаленої інформації текстових файлів, які мають відношення до розгляду адміністративної справи № 207/1957/2012 суддею ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_3, не виявлено; текстовий файл, виявлений на жорсткому диску системного блока № 2, має наступні властивості: дата і час створення - 03.09.2012 р., 12.25.45; дата і час останньої зміни - 11.09.2012 р. 8.23.32; дата і час останнього друку - 11.09.2012 р. 8.23; встановити першочерговість тексту після зміни не представляється можливим в зв'язку з тим, що така інформація на жорсткому диску відсутня;

-висновок експерта № 420-п від 23.10.2012 р., відповідно до якого банкноти НБУ номіналом по 500 грн. в кількості 8 штук та банкноти НБУ номіналом по 200 грн. в кількості 5 штук, які ОСОБА_2 добровільно видав з кишені сорочки, виготовлені підприємством-виробником, яке здійснює виготовлення грошових знаків та цінних паперів для Національного банку України;

-копії справ про адміністративні правопорушення № 207/1957/2012 відносно ОСОБА_3 та № 207/1960/2012 відносно ОСОБА_4, справи № 207/1591/2012 за заявою ОСОБА_6 про встановлення юридичного факту участі в бойових діях; справи про адміністративне правопорушення № 207/1880/2012 відносно ОСОБА_9;

-протокол ОТЗ № 1 та № 5 від 14.08.2012 р., згідно з якими зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, яка мала місце14.08.2012 р.;

-протокол ОТЗ № 1 та № 5 від 10.09.2012 р., відповідно до якого зафіксовано факт передачі особою чоловічої статі ОСОБА_2 речей, схожих на грошові кошти;

-витяг з контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді ОСОБА_2.;

-витяг з журналу розгляду судових справ та матеріалів суддею ОСОБА_2;

-витяг з журналу призначення судових засідань;

-висновок експертного дослідження № 1367/15-21 від 11.08.2015 р., згідно з яким надані на дослідження копії постанови про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 19.09.2012 р. являються копіями різних документів;

-висновок експерта № 248/16-21 від 29.01.2016 р., відповідно до якого рукописні тексти в протоколі обшуку від 17.09.2012 р. (т. 7, а. с. 149-150, 155-157) та рукописні тексти в протоколі обшуку від 17.09.2012 р. (т. 7, а. с. 151-154) ймовірно виконані декількома особами;

Аналізуючи показання свідків, досліджені в судовому засіданні докази, надані сторонами кримінального провадження, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судовому засіданні встановлено, що на час інкримінованих ОСОБА_2 злочинів останній обіймав посаду судді Іллінецького районного суду Вінницької області, що підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження копією Указу Президента України та копією наказу голови Іллінецького районного суду Вінницької області про прийняття на роботу на посаду судді.

Також з оглянутого в судовому засіданні витягу з контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді ОСОБА_2. випливає, що справа за заявою ОСОБА_6 про встановлення юридичного факту, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 130 КУпАП та ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП були передані для розгляду судді ОСОБА_2. 13.07.2012 р., 23.08.2012 р. та 31.08.2012 р. відповідно.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження випливає, що 04.09.2012 р. було здійснено огляд та вручення грошових коштів ОСОБА_3 в сумі 4000 грн. з метою підтвердження даних, викладених у його заяві. Зокрема, на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 надано суду протокол заяви ОСОБА_3, згідно з якою останній повідомляв про вимагання ОСОБА_2 хабара (неправомірної вигоди) за ухвалення рішення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Захисник обвинуваченого посилалась на ту обставину, що дана заява не може бути прийнятою, оскільки не пройшла реєстрацію в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. Разом з тим, суд враховує, що вказана заява була зареєстрована в УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області 03.09.2012 р., рішення про порушення кримінальної справи було прийняте заступником Генерального прокурора України ОСОБА_27 на підставі розгляду матеріалів перевірки заяви. Крім того, суд враховує, що 12.09.2012 р. заступником начальника відділу 04/2/1 ОСОБА_28, начальником відділу 04/2/1 ОСОБА_29 та першим заступником начальника Головного управління 04 ОСОБА_30 складено довідку щодо законності заведення ОРС. Згідно з вказаною довідкою оперативно-розшукова справа заведена з дотриманням вимог законодавства і відповідні оперативно-технічні заходи проведені з дотриманням вимог законодавства. Також суд враховує, що із зазначеної довідки випливає, що оперативно-розшукова справа була заведена 07.12.2011 р. стосовно трьох осіб, в тому числі й стосовно одного із суддів Вінницької області.

Судом встановлено, що 17.09.2012 р. в помешканні ОСОБА_2 було проведено обшук. Як слідує з протоколу обшуку в помешканні ОСОБА_2 було виявлено та вилучено грошові кошти номіналом по 200 грн., а саме: ЕИ № 3578218, ЕЗ № 3970345, ЕИ № 7177911, ВИ № 5713395, ЕЯ № 7838307, ВЕ № 4045835, ЄХ № 9221310, ВЦ № 7838307, ЄЦ № 0322746. Як слідує з протоколів огляду, а також помітки та вручення грошових коштів від 04.09.2012 р. вказані кошти були вручені ОСОБА_3 для перевірки відомостей, викладених у його заяві.

Разом з тим, суд враховує, що рукописний текст у протоколі обшуку згідно з висновком експерта № 248/16-21 від 29.01.2016 р. ймовірно виконаний декількома особами. Крім того, з наданої стороною обвинувачення постанови суду від 17.09.2012 р. випливає, що дозвіл на проведення обшуку в помешканні ОСОБА_2 було надано саме Вінницьким районним судом Вінницької області. При цьому суд враховує, що відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.09.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09.10.2012 р., в задоволенні подання про проведення обшуку в помешканні ОСОБА_2 було відмовлено.

Згідно з п. 8 Перехідних положень КПК України 2012 року допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 КПК України (1960 р.) при необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні неодноразово наголошувала на тому, що орган, який провадив досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, тобто СУ прокуратури Вінницької області на час проведення вищевказаних процесуальних дій перебував на території Ленінського району м. Вінниці. ОСОБА_31 районним судом м. Вінниці в задоволенні подання про проведення обшуку було відмовлено. Відомостей, які б свідчили про включення до складу слідчо-оперативної групи будь-кого із службових осіб, а також про знаходження відповідного органу, що провадить досудове розслідування, на території Вінницького району Вінницької області, стороною обвинувачення суду надано не було.

Таким чином, суд приходить до переконання, що обшук в помешканні ОСОБА_2 було проведено з грубим порушенням вимог КПК України (1960 р.), який був чинним на час проведення даної слідчої дії, а тому докази, отримані в результаті даної слідчої дії підлягають визнанню недопустимими.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів сторона обвинувачення посилалась на протоколи ОТЗ та записи, які містяться на відповідних технічних носіях. Згідно з протоколом ОТЗ від 03.09.2012 р. до службового кабінету ОСОБА_2 зайшов ОСОБА_3 В подальшому ОСОБА_2 після з'ясування анкетних даних ОСОБА_3 за результатами здійснення розгляду адміністративних матеріалів ОСОБА_3 було повідомлено про позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3 роки. З протоколу ОТЗ від 03.09.2012 р. випливає, що до ОСОБА_2 зайшла адвокат ОСОБА_20, з якою ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про передачу останньою йому 500 доларів США, а собі вона мала залишити 500 грн. Разом з тим, з наданих стороною обвинувачення матеріалів не вбачається, про що саме йшла мова та в чиїх інтересах адвокат мала передати ОСОБА_2 грошові кошти. З протоколу ОТЗ від 04.09.2012 р. випливає, що ОСОБА_3 після розмови з адвокатом ОСОБА_20 пішов до кабінету ОСОБА_2, де ОСОБА_3 передає ОСОБА_2 предмети, схожі на грошові кошти, які ОСОБА_2 помістив до тумбочки робочого столу.

Згідно з листом за підписом в.о. голови Апеляційного суду Житомирської області від 18.06.2015 р. за № 50 ухвали № 53-3 від 20.06.2012 р. (60 діб), № 26-4 від 04.09.2012 р. (75 діб) виносились слідчими суддями Апеляційного суду Житомирської області.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вказаний лист у сукупності з довідкою щодо законності заведення ОРС свідчить що вказані оперативно-технічні заходи відносно ОСОБА_2 було проведено з дотриманням вимог чинного на час їх проведення законодавства.

Однією із засад кримінального провадження, як зазначено у ст. 7 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 р., остаточне рішення від 17.06.2011 р. (пункт 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 саме грошові кошти. Відомості про вилучення в помешканні ОСОБА_2 грошових коштів, частина яких була надана ОСОБА_3 під час огляду, помітки та вручення грошових коштів судом до уваги не приймаються, оскільки дана обставина підтверджується протоколом проведення обшуку в помешканні ОСОБА_2, який судом визнано недопустимим доказом. За таких обставин суд приходить до переконання, що відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України ОСОБА_2 за даним фактом підлягає виправданню.

Разом з тим, суд враховує, що з протоколів ОТЗ, здійснених у кабінеті ОСОБА_2 випливає, що 03.09.2012 р. останнім за результатами розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_3 проголошення рішення, згідно з яким ОСОБА_3 позбавлено права керування транспортним засобом. Як слідує з копії вказаного адміністративного матеріалу, в постанові від 03.09.2012 р. зазначено, що на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді 60 год. громадських робіт. Сторона обвинувачення у зв'язку з цим посилалась на висновок експерта № 66к від 24.10.2012 р., згідно з яким на жорсткому диску системного блока № 2, вилученого під час обшуку в кабінеті судді Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_2, серед явної інформації виявлено один текстовий файл, що має відношення до розгляду адміністративної справи № 207/1957/2012 суддею ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_3; вказаний текстовий файл має наступні властивості: дата і час створення - 03.09.2012 р., 12.25.45; дата і час останньої зміни - 11.09.2012 р. 8.23.32; дата і час останнього друку - 11.09.2012 р. 8.23; встановити першочерговість тексту після зміни не представляється можливим в зв'язку з тим, що така інформація на жорсткому диску відсутня. При цьому суд враховує, що згідно з копією адміністративного матеріалу постанова від 03.09.2012 р. не містить відміток про те, що вона є копією документа, згідно з висновком експерта на жорсткому диску виявлено текст постанови від 03.09.2012 р., яка містить відмітку про те, що даний документ є копією.

Відомості, викладені у протоколах ОТЗ та зафіксовані на відповідних технічних носіях судом визнані такими, що отримані відповідно до положень вимог чинного на час проведення вказаних заходів законодавства. Як встановлено в судовому засіданні, 03.09.2012 р. ОСОБА_2 за результатами розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_3 ухвалено рішення про позбавлення ОСОБА_3 права керування транспортним засобом. Факт розгляду саме вказаного матеріалу, окрім наявної в матеріалах кримінального провадження матеріалу, на думку суду, підтверджується і витягами контрольного журналу, журналу розгляду справ та матеріалів, а також журналу призначення судових засідань суддею ОСОБА_2

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_2 за фактом виготовлення 11.09.2012 р. постанови про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді 60 год. громадських робіт охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції станом на 11.09.2012 р.), за ознаками складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

При вирішенні питання щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за фактами отримання хабара (неправомірної вигоди) за вчинення дій в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_9 суд приймає до уваги, що стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 надано лише заяви ОСОБА_6 та копію справи за його заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а також заяви ОСОБА_7 і ОСОБА_9 та копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_9 При цьому суд враховує, що протокол заяви ОСОБА_6 взагалі ніде не було зареєстровано. Суд також приймає до уваги, що згідно з оглянутими в судовому засіданнями записами ОТЗ, в останніх відсутні ідентифікуючі дані, які б дозволили стверджувати, що до службового кабінету заходили саме ОСОБА_7 і ОСОБА_9, а також ОСОБА_6 Крім того, з оглянутих в судовому засіданні записів ОТЗ не вдається надати стверджувальну відповідь стосовно того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_32, як зазначено у відповідному протоколі передали ОСОБА_2 саме грошові кошти. Більше того, у протоколі огляду записів ОТЗ слідчим зазначено, що ОСОБА_2 передано конверт, вміст якого на відео не видно. Також стороною обвинувачення в судовому засіданні не було надано об'єктивних доказів, які б підтверджували факти, викладені у пред'явленому ОСОБА_2 в цій частині обвинуваченні.

Посилання сторони обвинувачення на показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_20 на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні даних злочинів суд до уваги не приймає. Зокрема, свідок ОСОБА_6 під час допиту в судовому засіданні не зміг конкретно повідомити про обставини передачі ОСОБА_2 грошових коштів, а наявними у матеріалах кримінального провадження письмовими доказами дана обставина поза розумним сумнівом не підтверджується.

Надану стороною обвинувачення копію вироку відносно ОСОБА_20 суд відповідно до ч. 1 ст. 90 КПК України до уваги не приймає. Зокрема, зі змісту даної правової норми випливає, що рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованихконституцією і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів. З наданої стороною обвинувачення копії вироку випливає, що останній не відповідає зазначеним вимогам.

Однією із засад кримінального провадження, як зазначено у ст. 7 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 р., остаточне рішення від 17.06.2011 р. (пункт 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_2 отримав 14.08.2012 р. від ОСОБА_6 хабар (неправомірну вигоду) за ухвалення в інтересах останнього судового рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, а також 10.09.2012 р. - від ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 про ухвалення в інтересах останнього рішення у справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення, не пов'язаного з позбавленням права керування транспортним засобом. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України ОСОБА_2 за даними обвинуваченням підлягає виправданню.

В судовому засіданні встановлено, що 17.09.2012 р. ОСОБА_4 звернувся до УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області і заявою про вимагання ОСОБА_2 грошових коштів за прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення, не пов'язане з позбавленням права керування транспортним засобом.

Факт надходження до судді ОСОБА_2 адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується витягами контрольного журналу, журналу розгляду справ та матеріалів, а також журналу призначення судових засідань суддею ОСОБА_2 Крім того, стороною обвинувачення надано суду копію адміністративної справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП. Згідно з копією справи випливає, що даний матеріал надійшов до Іллінецького районного суду Вінницької області 31.08.2012 р. Однак відповідне судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даного протоколу в наданих суду копіях відсутні.

Суд також приймає до уваги, що після звернення ОСОБА_4 з відповідною заявою 17.09.2012 р. було здійснено огляд, помітку та вручення ОСОБА_4 коштів на загальну суму 5700 грн. В судовому засіданні також встановлено, що 17.09.2012 р. на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва було проведено особистий обшук ОСОБА_2 в його службовому кабінеті. Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_2 в останнього було виявлено та вилучено в тому числі грошові кошти номіналом по 500 грн., а саме: ЛГ № 6910987, ВВ № 9831694, ГК № 1989818, БР № 4422847, ВЖ № 2959846, ВЕ № 9988508, ВБ № 71411337 та БТ № 4353086, а також грошові кошти номіналом по 200 грн., а саме: АЕ № 1060695, КГ № 3151061, КГ № 3151060, КГ № 31051059 та КТ № 31051056, які були оглянуті, помічені та вручені ОСОБА_4 для перевірки відомостей, викладених у його заяві від 17.09.2012 р. З висновку експерта № 136 від 22.10.2012 р. випливає, що на вказаних грошових купюрах знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на зворотних сторонах вказаних купюр знаходяться написи «хабар», які виконані речовиною, що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхнях серветок, якими були виконані змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхні серветки, якою було виконано змиви з кишені сорочки ОСОБА_2, нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором; на поверхні вологої серветки, яка надана в якості контрольного зразка - люмінесценції спеціальних хімічних речовин не виявлено; нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на поверхні аркуша паперу, на поверхнях серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБА_2, на поверхні серветки, якою було виконано змиви з кишені сорочки ОСОБА_2, на поверхнях грошових купюр, за фізико-хімічними властивостями, за однаковими спектрами поглинання в УФ області співпадають між собою та мають спільну родову належність; речовинами, якими було виконано креслення, що надані в якості зразка, та написи «хабар» на поверхнях грошових купюр за фізико-хімічними властивостями, за однаковими спектрами поглинання в УФ області співпадають між собою та мають спільну родову належність. Зі змісту висновку експерта № 420-п від 23.10.2012 р. випливає, що банкноти НБУ номіналом по 500 грн. в кількості 8 штук, та банкноти НБУ номіналом по 200 грн. в кількості 5 штук, які ОСОБА_2 добровільно видав з кишені сорочки, виготовлені підприємством-виробником, яке здійснює виготовлення грошових знаків та цінних паперів для Національного банку України.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні надав чіткі та послідовні показання стосовно обставин передачі грошових коштів ОСОБА_2 Дані показання свідка ОСОБА_21 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_20, а також з відомостями, викладеними у протоколах ОТЗ та відеозаписами, зафіксованими на носіях інформації. Зокрема, з протоколу ОТЗ від 17.09.2012 р. випливає, що ОСОБА_21 разом з ОСОБА_20 заходив до кабінету ОСОБА_2 й після привітання з останнім передав йому об'єкти, схожі на грошові кошти. При цьому суд враховує, що в протоколі ОТЗ від 17.09.2012 р. зафіксовано розмову ОСОБА_20 та ОСОБА_21, в ході якої вони досягають згоди про суму коштів, які необхідно передати ОСОБА_2 В подальшому, як вбачається з протоколу ОТЗ, ОСОБА_21 приніс грошові кошти до ОСОБА_20, перерахував їх у її кабінеті, після чого вони разом пішли до суду. Відомості, викладені у протоколах ОТЗ, узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_20, наданими ними у судовому засіданні.

Сторона захисту під час судового розгляду справи та судових дебатах посилалась на ту обставину, що усі докази, зібрані у кримінальному провадженні, є недопустимими, а тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Разом з тим, суд враховує, що згідно з листом за підписом в.о. голови Апеляційного суду Житомирської області від 18.06.2015 р. за № 50 ухвали № 53-3 від 20.06.2012 р. (60 діб), № 26-4 від 04.09.2012 р. (75 діб) виносились слідчими суддями Апеляційного суду Житомирської області. Аналогічні відомості відображено й у довідці щодо законності заведення ОРС, з якої випливає, що вказані оперативно-технічні заходи відносно ОСОБА_2 було проведено з дотриманням вимог чинного на час їх проведення законодавства.

Особистий обшук ОСОБА_2 було проведено на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва, винесеної за результатами розгляду відповідного подання. Правила підсудності при винесенні даного судового рішення порушені не були. Крім того, вказана постанова була винесена в межах кримінальної справи, яка була порушена 13.09.2012 р. заступником Генерального прокурора України ОСОБА_27

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази сторін кримінального провадження, а також їх доводи, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом було доведено винуватість ОСОБА_2 у отриманні 17.09.2012 р. від ОСОБА_21 грошових коштів в сумі 5 тис. грн. за ухвалення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_21 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, про накладення адміністративного стягнення, не пов'язаного з позбавленням права керування транспортним засобом.

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_2 за даним фактом охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 17.09.2012 р.) за ознаками одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабар, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину повторно, слід виключити, оскільки в судовому засіданні не було підтверджено причетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів, пов'язаних з отриманням хабара (неправомірної вигоди) від ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину. Однак, суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив умисний тяжкий злочин.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства не можливе, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді, з конфіскацією майна.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено ряд криміналістичних експертиз, витрати за проведення яких відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції станом на 11.09.2012 р.), ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 17.09.2012 р.), та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції станом на 11.09.2012 р.) у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 1 (один) рік;

- за ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 17.09.2012 р.) у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому на праві власності, з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить засудженому на праві власності, з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши не залишати місце постійного проживання без дозволу суду та з'являтись до суду за першою ж вимогою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 7294 (сім тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 56 коп. вартості проведення криміналістичних досліджень.

Речові докази: оригінали справ № 207/1957/2012, № 207/1957/2012, які приєднані до матеріалів кримінального провадження - повернути до Іллінецького районного суду Вінницької області для подальшого зберігання в архіві суду.

Речові докази: банкноти в кількості 15 (п'ятнадцяти) шт. номіналом по 200 (двісті) грн., банкноти номіналом по 500 (п'ятсот) грн. в кількості 8 (восьми) штук, банкноти номіналом по 200 (двісті) грн. в кількості 5 (п'яти) штук, банкноти номіналом по 200 (двісті) грн. в кількості 3 (трьох) штук, банкноти номіналом по 100 (сто) грн. в кількості 1 (однієї) штуки, на загальну суму 8600 (вісім тисяч шістсот) грн. що передані на зберігання до відділення обласної філії «Укрсоцбанку» - за лишити у відділенні банку.

Речові докази: грошові кошти в сумі 5200 (п'ять тисяч двісті) доларів США, що передані на зберігання до відділення обласної філії «Укрсоцбанку» - за лишити у відділенні банку.

Речові докази: 7 (сім) оптичних носіїв, що приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: змиви з рук та кишені сорочки ОСОБА_2, змиви з рук ОСОБА_20, що приєднані до матеріалів кримінального провадження, - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: