Ухвала суду № 61253910, 07.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/9452/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Савлук Т.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Крижанівська Г.В.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

представника позивача Наливайка А.С.,

представника відповідача

ОСОБА_4 та третьої особи Буднік О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНТРАСТ ГАРАНТ») на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, третя особа: Приватне акціонерне товариство «5-й Київський авторемонтний завод» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому з урахуванням уточнень просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за Кредитним договором №012/14/413 «Корпоративний Інвестиційний кредит Не відновлювальна Кредитна Лінія» від 24.06.2008, загальна сума якої станом на 28.03.2016 становить 1 688,74 доларів США та складається з: заборгованості за процентами - 628,35 доларів США, пені за тілом кредиту 549,52 доларів США, пені за процентами 510,87 доларів США.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, третя особа Приватне акціонерне товариство «5-й Київський авторемонтний завод» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі; стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за Кредитним договором №012/14/413 «Корпоративний Інвестиційний кредит Не відновлювальна Кредитна Лінія» від 24.06.2008, загальна сума якої станом на 28.03.2016 становить 1 688,74 доларів США та складається з: заборгованості за процентами - 628,35 доларів США, пені за тілом кредиту 549,52 доларів США, пені за процентами 510,87 доларів США. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову банку, пославшись на те, що зобов'язання за кредитним договором є припиненим у зв'язку з припиненням юридичної особи-позичальника АТ «5-й Київський авторемонтний завод». Зазначає, що дійсно, 26 березня 2014 року постановою Господарського суду м. Києва АТ «5-й Київський авторемонтний завод» було визнано банкрутом. Але 07.08.2014 постановою Київського апеляційного господарського суду вищезазначену постанову Господарського суду м. Києва про визнання банкрутом АТ «5-й Київський авторемонтний завод» було скасовано. Також, суд безпідставно відраховував шестимісячний строк на пред'явлення вимоги до поручителя, визначений ч. 4 ст. 559 ЦК України, з моментом порушення господарським судом провадження у справі про банкротство 19.11.2013, оскільки за змістом вказаної норми обчислення такого строку пов'язане з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, а не з дати порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим суд помилково вважав поруку відповідача припиненою. АТ «Райффайзен Банк Аваль» заявивши кредиторські вимоги керувалося положеннями ст. 23, 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не правом дострокового стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, як посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції протокольною ухвалою залучено до участі у справі ТОВ «ФІНТРАСТ ГАРАНТ» як правонаступника позивача ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

Представник позивача в судовому засідання підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене з дотриманням вимог закону.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності законодавчо визначених підстав для стягнення з поручителя заявленої банком заборгованості.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 19.05.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТзОВ «Тандем-Авто» та АТ «5-й Київський авторемонтний завод» було укладено Генеральну кредитну угоду № 010/14/375 (а.с. 25-27) в рамках якої 24.06.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «5-й Київський авторемонтний завод» було укладено Кредитний договір № 012/14/413 «Корпоративний інвестиційний кредит не відновлювальна кредитна лінія», за умовами якого останньому надано кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 89 497,54 дол. США зі сплатою 12,25% річних в строк по 23.06.2009 з кінцевим терміном погашення кредиту 12.12.2014 (а.с.28-34 т.1).

12.12.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «5-й Київський авторемонтний завод» було укладено Додаткову угоду № 012/14/413/207 до Кредитного договору №012/14/413 від 24.06.2008, відповідно до умов якої плата за користування кредитом в строк до 23.06.2009 розраховується на основі процентної ставки у розмірі 13,75% річних (а.с.35).

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 Кредитного договору заборгованість за кредитом погашається позичальником у відповідності до Графіка погашення заборгованості, що є додатком № 1 до цього договору. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на користь кредитора на умовах, визначених договором.

Пунктом 14.4 Кредитного договору обумовлено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

В забезпечення кредитних зобов'язань по вищевказаному кредитному договору, 08.04.2011 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 12/14/1259 (з фізичною особою), (а.с. 36-39 т.1).

Відповідно умов договору поруки ОСОБА_4, як поручитель, взяла на себе зобов'язання відповідати перед позивачем солідарно з АТ «5-й Київський авторемонтний завод» за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому у розмірі 51 574,54 дол. США (п. 1.1. договору поруки).

На підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Постановою Господарського суду м. Києва від 26.03.2014 у справі №910/19021/13 ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» було визнано банкрутом (а.с.71-73 т.1).

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 частково задоволено апеляційну скаргу ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод», постанову Господарського суду м. Києва від 26.03.2014 скасовано (а.с.74-78 т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 касаційну скаргу ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 у справі №910/19021/13 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 клопотання ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» про припинення провадження у справі №910/19021/13 задоволено. Припинено ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод». Дію мораторію припинено (а.с.60-65 т.2).

Господарським судом у мотивувальні частині ухвали від 04.03.2015 встановлено: «Як вбачається із доданих до клопотання боржника про припинення провадження у справі банківських виписок, заборгованість Приватного товариства «5-й Київський авторемонтний завод» перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», яка виникла на підставі кредитного договору від 24.06.2008 № 012/14/413 була погашена.

Крім того, судом встановлено, що кредитором було заявлено вимоги, які складають відсотки за користування кредитними коштами згідно кредитного договору № 012/14/413 Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна лінія» від 24.06.2008 у розмірі 13,75% річних.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору № 012/14/413 від 24.06.2008 плата за користування кредитом в строк по 23.06.2009 розраховується на основі процентної ставки в розмірі 12,25%. У разі, якщо на дату закінчення Строку дії процентної ставки, додаткова угода не буде підписана Сторонами, Позичальник зобов'язаний без сплати комісії за дострокове погашення Кредиту, передбаченої п.2.7. Договору, достроково і у повному обсязі виконати всі грошові зобов'язання за цим Договором в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня закінчення Строку дії процентної ставки. У цьому разі проценти за кредитом нараховуються до дати його повного погашення відповідно до процентної ставки, що була встановлена цим Договором.

12.12.2008 Додатковою угодою №012/14/413/207 до кредитного договору №012/14/413 від 24.06.2008 сторони виклали п. 2.1. кредитного договору в новій редакції, відповідно до якого плата за користування кредитом в строк по 23.06.2009 (строк дії процентної ставки) розраховується на основі процентної ставки в розмірі 13,75% відсотків річних.

Таким чином, з 23.06.2009 процентна ставка сторонами кредитного договору встановлена не була.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Відповідно до положень п.7 ч.І ст.83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредитором.

У період з 26.03.2014 по 08.08.2014, ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» було визнано банкрутом, повноваження органів управління ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» припинені. В цей період до підприємства була застосована особлива стадія судової процедури банкрутства - ліквідація банкрута, яка регулюється Розділом 3 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Отже, у період з 26.03.2014 по 08.08.2014 у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування процентів, штрафних санкцій, виконання всіх зобов'язань боржника (у тому числі по Кредитному договору) здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом 3 «Ліквідаційна процедура» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ст. 38 Закону).

Таким чином, ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» повністю виконав свої зобов'язання перед Банком та повністю повернув кредит по Кредитному договору №012/14/413 від 24.06.2008 та сплатив всі платежі по ньому (навіть здійснив переплату по процентам), у зв'язку з чим зобов'язання Позичальника по Кредитному договору є припиненими.

Відповідно до п.15.1. Кредитного договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов 'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У зв'язку з тим, що зобов'язання по Кредитному договору, забезпечені порукою, є припиненими, то і порука ОСОБА_4 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно Договору поруки № 12/14/1259 від 08.04.2011 є припиненою.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 ЦК України та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

Відповідно до п.8.2. Договору поруки № 12/14/1259 від 08.04.2011, цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення його печаткою Кредитора і діє до повного виконання Кредитних зобов'язань за Кредитним договором та зобов'язань Поручителя за цим Договором.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 8.2) про його дію до повного виконання Кредитних зобов'язань за Кредитним договором та зобов'язань Поручителя за цим Договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 ЦК України та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі слід застосувати норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців).

Так, Договором поруки № 12/14/1259 від 08.04.2011 не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного виконання Кредитних зобов'язань за Кредитним договором та зобов'язань Поручителя за цим Договором.

У зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство (Ухвала про порушення у справі про банкрутство від 07.11.2013 № 910/19021/13) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі Закону України «Про банкрутство» звернувся з вимогами до ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» (в тому числі і по Кредитному договору №012/14/413 від 24.06.2008) після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» було опубліковано в газеті Урядовий кур'єр від 19.11.2013 № 213 (5099) та на підставі Закону України «Про банкрутство» після опублікування такого оголошення кредитори зобов'язані звернутися з вимогами до боржника протягом місяця після опублікування, тобто до 19.12.2013 (стаття 23 Закону України «Про банкрутство»). Про цей факт свідчить Ухвала Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 по справі № 910/19021/13 та газета «Урядовий кур'єр» № 213 (5099).

Таким чином, строк виконання ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» основного зобов'язання по Кредитному договору настав 19.11.2013 (дата порушення провадження у справі про банкрутство) та з цього моменту має відраховуватись шести місячний строк від дня настання строку виконання основного зобов'язання передбачений п. 4 ст. 559 ЦК України.

Цим банк (надісланням до Господарського суду міста Києва по справі №910/19021/13 грошових вимог до ПрАТ «5-й Київський авторемонтний завод» по Кредитному договору № 012/14/413 від 24.06.2008) змінив таким чином строк виконання основного зобов'язання.

В разі, якщо кредитор змінює на підставі закону строк виконання основного зобов'язання, то передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

Перебіг шестимісячного строку для пред'явлення Банком вимог до Поручителя ОСОБА_4 розпочався з 19.11.2013 та закінчився 09.05.2014.

ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» звернулось до ОСОБА_4 з вимогами по Кредитному договору після спливу шестимісячного строку.

Строк дії поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування самого зобов'язання поруки, та після закінчення такого строку припиняються і право кредитора, і обов'язок поручителя.

Таким чином, строк дії Договору поруки закінчився 09.05.2014, тому вимоги Банку про стягнення з поручителя ОСОБА_4 сум за Кредитним договором після цієї дати є неправомірними.

Даної правової позиції дотримується Верховний суд України (постанова від 21.01.2015 справа № 6-190цс14, постанова від 11.11.2015 справа № 6-2056цс15).

Таким чином, виникає ще одна підстава (крім припинення поруки з припиненням кредитного зобов'язання - п.1 ст. 559 ЦК України), яка свідчить про припинення Договору поруки № 12/14/1259 від 08.04.2011, передбачена п.4 ст. 559 ЦК України, а саме - сплив шестимісячного строку виконання основного зобов'язання.

Крім того, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» апелянт помилково зазначає, що у зв'язку з тим, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» не скористався правом на дострокове звернення у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, шестимісячний строк підлягає обчисленню з 12.12.2014.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи апеляційної скарги про не відповідність висновків суду обставинам справи.

При цьому слід зазначити, що наведені доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність рішення не впливають.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, оскільки при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНТРАСТ ГАРАНТ») - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, третя особа Приватне акціонерне товариство «5-й Київський авторемонтний завод» про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

Г.В.Крижанівська