Постанова № 61253714, 06.09.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2016 року Чернігів Справа № 825/1288/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., суддів Лобана Д.В., Добрянського В.В., за участі секретаря Мхитаряна В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України в особі 1. Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, 2. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби

про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача Ленька А.М., довіреність від 30.12.2015 № 20-22/529 -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі 1. Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, 2. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби у якому просить визнати бездіяльність відповідача стосовно не надання письмової відповіді заявнику, ОСОБА_1, на його звернення незаконною та зобов'язати терміново вислати в його адресу замовною поштою відповіді на його звернення від 23.05.2016.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем не було належним чином розглянуті його звернення, з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян».

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Надав письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що відповідь Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини на звернення ОСОБА_1 від 23.05.2016 була надана заявнику 29.06.2016. Згідно Витягу з журналу обліку вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України, 04.07.2016 під вихідним номером 5079/У-14070/12.0.1 Міністерством юстиції України був відправлений вихідний лист ОСОБА_1 При цьому, Управління документального забезпечення Департаменту організаційного забезпечення та контролю Міністерства юстиції України повідомило, що зазначений лист було відправлено простою кореспонденцією.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив пояснивши, що відповідь на звернення позивача була надана 24.06.2016 та 29.06.2016 зазначена відповідь була зареєстрована у журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Дослідивши фактичні обставини справи суд зазначає, що відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги

Згідно ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 23.05.2016 надійшли до Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 26.05.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8).

29.06.2016 ОСОБА_1 була надана відповідь Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини на його звернення. Згідно Витягу з журналу обліку вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України, 04.07.2016 під вихідним номером 5079/У-14070/12.0.1 Міністерством юстиції України був відправлений вихідний лист ОСОБА_1 При цьому, Управління документального забезпечення Департаменту організаційного забезпечення та контролю Міністерства юстиції України повідомило, що зазначений лист було відправлено ОСОБА_1 простою кореспонденцією 04.08.2016.

24.06.2016 ОСОБА_1 була надана відповідь Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби. 29.06.2016 зазначена відповідь була зареєстрована у журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

При цьому, суд наголошує, що доказів направлення ОСОБА_1 відповіді на його звернення від 23.05.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби суду надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби були порушені вимоги Закону України «Про звернення громадян», оскільки відповідь за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 фактично не була надана, у зв'язку з відсутністю доказів її направлення позивачу, чим порушено право ОСОБА_1 на одержання письмової відповіді про результати розгляду його заяви закріпленого у ст. 18 Закону України «Про звернення громадян».

Поряд з цим, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини надав ОСОБА_1 відповідь від 29.06.2016, яку направив останньому у встановленому законодавством порядку, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності Міністерства юстиції України в особі Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини стосовно ненадання письмової відповіді заявнику, ОСОБА_1, на його звернення від 23.05.2016 незаконною, - відсутні.

Крім того, суд наголошує, що Закон України «Про звернення громадян» не містить норм, які зобов'язували б відповідача надіслати на адресу заявника відповіді на його звернення з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (замовною поштою), а тому, суд визнає зазначені вимоги позивача безпідставними.

Таким чином, враховуючи статтю 19 Конституції України та частину 1 статті 11, статті 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання бездіяльності Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби стосовно ненадання письмової відповіді ОСОБА_1 на його звернення незаконною та зобов'язання Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби вислати на адресу ОСОБА_1 відповідь на його звернення від 23.05.2016.

В іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби стосовно не надання письмової відповіді ОСОБА_1 на його звернення незаконною.

Зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби вислати на адресу ОСОБА_1 відповідь на його звернення від 23.05.2016.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Ю.О. Скалозуб

Судді: В.В. Добрянський

Д.В. Лобан